Давидюк О.М. Добір багаторічних і однорічних травосумішок для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на низинних луках Полісся України

Краткое содержание

 Стан вив­чен­ня до­бо­ру тра­во­сумішок для ство­рен­ня  ви­со­ко­про­дук­ти­вних сіно­жа­тей і па­со­вищ

( ог­ляд літе­ра­ту­ри )

В огляді літератури наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення добору травосумішок для створення  сіножатей і пасовищ. Обгрунтовано необхідність вивчення ролі бо­бо­вих трав як дже­ре­ла біологічно­го азо­ту, ролі ни­зо­вих видів трав у підви­щенні стійкості тра­во­стоїв до ви­то­пту­ван­ня та по­дов­жен­ні про­дук­ти­вно­го дов­голіття угідь сто­со­вно до умов ни­зин­них лук Полісся. Розглянуто питання подовження пасовищного періоду протягом сезону на основі поєднання різностиглих багаторічних травосумішок з посівами однорічних ярих та озимих культур з хрестоцвітими у лукопасовищному конвеєрі. Показано невирішені питання із зазначеної проблеми та обгрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.

умо­ви та ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня досліджень

Робота виконана у 1996-1999 роках під час навчання в заочній аспірантурі та в якості наукового співробітника лабораторії луківництва Інституту землеробства УААН. Дослідження проведені на ни­зин­них лу­ках Полісся Ук­раїни в дослідному господарстві Інсти­ту­ту зем­ле­робс­тва “Ко­пи­ло­во” (Ма­карівський рай­о­н Київської об­ласті).

Грунт на дослідних ділянках дер­но­во-­глей­о­вий супіща­ний, сфор­мо­ваний на давньо­алювіаль­них відкла­дах, у 0-20 см шарі містить: гу­му­су - 1,74 %, лужногідролізованого азоту – 8,5 мг, ру­хо­мого фос­фо­ру – 6,4, обмінного калію – 5,5 мг на 100 г грун­ту, рН (со­льо­вий) – 5,3.

Погодні умови в роки проведення досліджень були різними: 1996 рік - теплий з недостатньою кількістю опадів; 1997 рік - помірно теплий з надмірною кількістю опадів; 1998 рік - дуже теплий і помірно вологий; 1999 рік - жаркий з недостатньою кількістю опадів.

Вирішення поставлених завдань у відповідності з програмою досліджень проводилось у двох дослідах:

Дослід 1. Добір багаторічних травосумішок для створення високопродуктив-них пасовищних травостоїв на низинних луках Полісся (17 варіантів, схема подана в табл.1).

Дослід 2. Добір травосумішок однорічних та озимих культур з хрестоцвітими для подовження пасовищного періоду (9 варіантів, схема наведена в табл. 2).

Багаторічні травосумішки висіяно 27 липня 1995 року безпокривно. При сівбі використані районовані сорти трав: тимофіївка лучна Козаровицька, костриця лучна Козаровицька, стоколос безостий  Козаровицький, грястиця збірна Київська рання 1, пажитницекострицевий гібрид Ярослав, костриця червона Шиліс, тонконіг лучний Приєкульський, мітлиця велетенська Сарненська місцева, конюшина лучна Кумач, конюшина повзуча Гігант білий, люцерна хмелевидна Берегиня. Фон добрив при сівбі Р₄₀К₄₀, в роки користування - Р₆₀К₁₂₀.  Азотні добрива в дозі N₁₃₅ вносили лише на окремі ділянки із злаковим травостоєм з метою визначення розмірів нагромад-ження симбіотичного азоту бобовими травами у бобово-злакових сумішках.

Сумішки однорічних ярих та озимих злакових культур з хрестоцвітими для пізньоосіннього використання висівали 15-22 серпня, під які загальним фоном вносили N₆₀Р₄₀К₆₀. Озимі з хрестоцвітими для ранньовесняного використання висівали 15-20 вересня. Під них фосфорно-калійні добрива в тій же дозі вносили під час сівби, а азотні (N₆₀) весною наступного року на початку відростання рослин. Для посіву використовували такі сорти зернових злаків: овес - Скакун, озиме жито - Київське 90, озима пшениця - Поліська 90, тритикале -   АДМ 5.

Пло­ща посівних діля­нок в обох дослідах 30 м², обліко­вих - 24 м², по­вторність -чотириразо­ва.

Облік уро­жаю зеленої маси в дослідах про­во­ди­ли укісним методом за ме­то­ди­кою ВІК (1971) шляхом скошування травостою мотокосаркою МФ-70 на висоті 5-6 см. Вміст абсолютно сухої речовини в урожаї визначали ваговим методом. Математичний аналіз результатів досліджень виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспєховим (1979).

Бо­танічний склад уро­жаю виз­на­ча­ли методом вагового аналізу з розбиранням пробних снопів, відібраних з прокосів в чотириразовій повторності, гус­то­ту тра­во­стою та участь у ньо­му ком­по­нентів - шля­хом підра­хун­ку па­гонів на фіксо­ва­них ділянках розміром 0,5 ´ 0,5 м (по дві на кожному варіанті двох несуміжних повторень).

На­ко­пи­чен­ня бо­бо­ви­ми тра­ва­ми симбіотично­го азо­ту та рівень компенсації ним азо­ту мінеральних добрив виз­на­ча­ли різнице­вим ме­то­дом за методи­кою ВІК (1971).

Вертикальну структуру травостоїв визначали за методикою ВІК (1971).

Облік маси коріння проводили в кінці вегетаційного періоду на четвертому році використання травостою рамковим методом за Н.К.Татариновою (1961). 

У грун­ті виз­на­ча­ли: вміст гу­му­су за Тюріним, ру­хо­мий фос­фор і обмінний калій за Кірсановим, лужногідролізований азот – за Корнфілдом, гідролітичну кислотність, суму поглинутих основ –  за Каппеном, рН со­льо­вої ви­тяж­ки­ - потенціомет­рич­ним ме­то­дом.

Вміст в урожаї си­рих органічних речовин та зо­льних елементів виз­на­ча­ли ме­то­дом інфра­че­рво­ної спек­троскопії на інфрачервоному аналізаторі NIR Systems 4500.

Вихід кор­мо­вих оди­ниць, валової та обмінної енергії роз­ра­хо­ву­ва­ли за фактичними да­ни­ми хімічно­го скла­ду урожаю травосумішок з ви­ко­ри­стан­ням ко­ефіцієнтів пе­ре­трав­ності і про­дук­ти­вної дії по­жив­них ре­чо­вин за М.Ф.Тооме (1964) та Ф.І.Оче­ре­ть­ко (1964).

Розрахунок економічної ефективності створення, догляду і використання пасовищ проведено методом порівняння на основі технологічних карт.

фор­му­ван­ня пасовищних тра­во­стоїв залежно від видового складу різностиглих бобово-злакових та злакових тра­во­сумішок

Дослідження показали, що у всіх травосумішок при чотирирічному їх використанні основна роль (на 79-88 %) у формуванні урожаю належала сіяним травам. У бобово-злакових сумішках частка злаків складала 63 % з коливанням по варіантах 54-70 %, бобових – відповідно 23 і 17-31, різнотрав’я – 14 і 12-15 % (рис.1). Кількість злаків у злакових сумішках, в середньому по чотирьох варіантах досліду становила 79 % з коливанням по варіантах 77-83, бобових – 2 і 0-5, різнотрав’я 19 і 17-21 %. У ранньостиглих простих бобово-злакових і злакових сумішках основу травостою із злаків складала грястиця збірна, у більш складніших - пажитницекострицевий гібрид та тонконіг лучний, особливо в першому році користування; у середньостиглих з верхових трав – костриця лучна і тростинна, у таких же сумішках з низових трав – тонконіг лучний та костриця червона; у пізньостиглих – тимофіївка лучна і мітлиця велетенська.

Бобові (конюшина лучна і повзуча) виявили досить високу за роками стійкість в сіяних травостоях, проте дещо вища частка їх в рослинних угрупованнях відмічена у середньо- та пізньостиглих сумішках, ніж у ранньостиглих з більш фітоценотично активним фоном із боку едифікуючих злаків. Кількість різнотрав’я в середньому за 1996-1999 рр. становила 12-21 % від валового врожаю, дещо більше його було у першому та другому роках (13-25 %), менше – на третьому та четвертому роках користування (6-20 %).

Вклю­чен­ня в сумішки тон­ко­но­гу луч­но­го, ко­стриці чер­во­ної чи мітлиці ве­ле­тен­сь­кої вже в пер­шо­му році ко­ри­сту­ван­ня збільши­ло їх час­тку в тра­во­стоях до 20 - 30 %, що знач­но підви­щи­ло щільність рослинних угруповань і, як наслідок, стійкість та­ких ценозів в умо­вах ви­па­су до частого їх відчуження, хоча на урожайності сіяних лук майже не позначилося. При відчуженні надземної маси травостою у фазі виходу в трубку-початку колосіння злаків у них (тонконіг лучний, костриця червона) в приземному шарі 0-5 см зберігається 20,5-22,1 % загального врожаю, в якому 40-   48 % припадає на листя, а 52-60 % на стебла, тим часом як у верхових злаків (тимофіївка лучна, стоколос безостий) у тому ж горизонті залишається лише 8,2-10,6 % урожаю, тобто у 1,9-2,7 раза менше, при цьому на листя припадає не більше одного відсотка маси (рис. 2). В результаті низові злаки значно менше пригнічуються після стравлювання надземної маси, що й обумовлює їх продуктивне довголіття в пасовищних травостоях. Грястиця збірна, костриця лучна і тростинна, пажитниця  гібридна,  тобто  високорослі  рослини з приземним типом облистнення,

займають проміжне положення, що робить їх досить стійкими до частого відчуження надземної маси рослинних угруповань і більш конкуренто-спроможними в умовах підвищеної антропопресії.

Найбільш щільний тра­востій в середньому за роки досліджень відміче­ний у варіантах з ко­стриці луч­ної, ко­стриці трос­тин­ної, тон­ко­но­гу луч­но­го, ко­ню­ши­ни луч­ної і ко­ню­ши­ни по­взучої та в сумішці з тих же  бобових та ко­стриці луч­ної, стоколо­су бе­зо­сто­го, тон­ко­но­гу луч­но­го і костриці червоної, який становив 5102-5231 па­гонів на 1 м². Най­мен­ша густота тра­во­стоїв була в одновидових посівах гряс­тиці збірної як на бе­за­зот­но­му фоні, так і при вне­сенні азотних добрив (2667 і 2760 шт/м² відповідно).

Продуктивність різностиглих бобово-злакових та злакових травосумішок

Багаторічні бобово-злакові травосумішки на фоні застосування фосфорно-калійних добрив і злакові на фоні повного мінерального добрива щорічно забезпечували високі врожаї, які в середньому за 4 роки користування становили 57-       74 ц/га сухої речовини, 52-68 ц/га кормових одиниць та 9,9-13,1 ц/га сирого протеїну (табл.1). Серед бобово-злакових сумішок урожайнішими були середньо- та пізньостиглі травосумішки порівняно з ранньостиглими, але останні відрізнялися більш високими темпами відростання і на 9-13 днів раніше забезпечували худобу рослинною масою порівняно із середньостиглими та на 25-31 днів порівняно із пізньостиглими сумішками. Серед ранньостиглих дещо урожайнішими, особливо в перші роки користування, були більш складні сумішки з включенням в них грястиці збірної, пажитницекострицевого гібриду, тонконогу лучного, конюшини повзучої з додаванням костриці червоної чи без неї.

Неоднакові ритми наростання рослинної маси у травосумішок різних строків достигання (рис. 3) дозволяють визначати найоптимальніші їх поєднання на пасовищі і на цій основі істотно покращити безперервність надходження зеленого корму протягом сезону без зниження його якості.

Найкращим розподілом урожаю за циклами використання характеризувалися ранньостиглі сумішки, у яких на перший цикл припадало 44-49 % річного врожаю, другий 26-30, третій – 16-18 і четвертий – 8-9 %, найгіршим – пізньостиглі (відповідно по циклах 59, 26 і 15 %). Середньостиглі за цим показником наближалися до ранньостиглих сумішок (44-55, 27-30, 13-18, 5-8 %).

Включення до пасовищних травосумішок бобових трав за дією на продуктивність угідь дорівнювало внесенню на злакові пасовища 59-109 кг/га азоту мінеральних добрив, а за збо­ром про­теїну 68-148 кг/га, що в пе­ре­ра­хун­ку на фізичну вагу бу­ло рівноцінним вне­сен­ню на гектар від 1,7 до 4,3 центнерів аміачної селітри в рік. Найкращими за цими показниками серед ранньостиглих травостоїв була сумішка з грястиці збірної, пажитницекострицевого гібриду, тонконогу лучного, костриці червоної, конюшини повзучої, середньостиглих – костриці лучної стоколосу безостого, тонконогу лучного, конюшини лучної і повзучої, пізньо-стиглих – тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, конюшини лучної і повзучої.