Сацик В.О. Добір видів і сортів багаторічних трав та їх сумішок для створення високопродуктивних сінокосів на осушених дерново-карбонатних грунтах Західного Полісся України

Краткое содержание

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ДОБОРУ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ ТА ЇХ СУМІШОК

ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СІЯНИХ ЛУЧНИХ УГІДЬ

(Огляд літератури)

            Вивченню травосумішок в Україні, як і зарубіжних країнах, приділялось багато уваги (Клапп Э., 1961; Мініна І.П., 1972; Каджуліс Л.Ю., 1977; Куксін М.В., Сухомлін Ф.М., 1980; Боговін А.В., 1986 та ін.). Висвітлено біологічні, екологічні, фітоценотичні та агрогосподарські особливості лучних трав, ступінь їх біологічної сумісності в ценозах і розроблено основні принципи добору та склад травосумішок; з'ясовано роль бобових видів трав у підвищенні продуктивності сіяних лук і поліпшенні якості корму.

            Проте, в останні десятиріччя у багатьох європейських країнах інтенсивно проводяться дослідження із всебічного вивчення агрогосподарських властивостей сортів та сортосумішок багаторічних трав як важливого напряму підвищення еколого-біологічної та фітоценотичної цінності сіяних травостоїв, їх продуктивності і стійкості до стресових ситуацій. В Україні такі дослідження проводились у дуже  обмеженому обсязі (А.В. Боговін, В.Г. Кургак, 1970), а у Волинському Поліссі до останнього часу не проводились зовсім. Цей напрямок у вітчизняному луківництві недостатньо розроблений, мало використовується при створенні травостоїв сінокісного та пасовищного використання.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИДІВ І СОРТІВ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

ТА ЇХ СУМІШОК ЗА СІНОКІСНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Дослідженнями встановлено, що на дерново-карбонатних грунтах при внесенні N150Р60К120 серед одновидових посівів злакових трав найпродуктивнішими виявились - грястиця збірна, зокрема її сорти Олешка 14 і ФРКЛ 1 та стоколос безостий Полтав-   ський 52 і Казаровицький. У середньому за три роки вони забезпечили одержання відповідно 115,4 і 123,0 та 102,8 і 106,8 ц/га сухої маси, 73,7 і 82,1 та 62,7 68,5 ц/га кормових одиниць, 22,0 і 22,5 та 18,4 і 18,7 ц/га сирого протеїну. Сортосумішки за врожайністю сухої речовини перевищували середні арифметичні показники одновидових посівів з тих же видів трав на 4-13 % (табл. 1).

Серед дво- та трикомпонентних траво- і сортосумішок  найурожайнішою (126,2 ц/га сухої маси) в середньому за три роки виявилася та, до складу якої входили костриця лучна Веселоподолянська 1883 та стоколос безостий Казаровицький. Ускладнення дво- та трикомпонентних злакових сумішок за рахунок включення в них кількох сортів кожного виду не сприяло подальшому зростанню врожаю травостоїв та його рівномірності розподілу. Проте, в окремі роки, зокрема на другий рік використання травостою, сортосумішки забезпечували більший збір урожаю сухої маси, кормових одиниць та сирого протеїну в порівнянні із аналогічними  травосумішками,  в яких кожен вид був представлений одним сортом (рис.1).