Чепур С.С. Підвищення кормової продуктивності багаторічних трав залежно від їх добору та удобрення в умовах гірської зони Карпат

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету та наукову новизну, визначено основні напрямки досліджень.

Розділ 1. Шляхи підвищення кормової продуктивності  сіяних багаторічних трав

(Огляд літератури)

Висвітлено літературні дані про природні і сіяні луки інтенсивного типу, про види лучних трав для чистих посівів і складання травосумішок та особливості їх удобрення. Значну увагу приділено наслідкам численних досліджень луківників карпатського регіону.

Розділ 2. Умови і методика проведення досліджень.

У розділі викладено відомості про грунтово-кліматичні умови гірської зони Карпат, в яких проводились дослідження, методику проведення обліків, спостережень і аналізів, наведено схеми польових дослідів.

Дослідження проводилися в 2002-2005 роках на експериментальній базі Гірсько-Карпатської дослідної станції Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН.

Поля п’ятипільної кормової сівозміни Гірсько – Карпатської дослідної станції розміщені на схилі західної експозиції, крутизною 8-10^є на буроземному кислому, прохолодному, середньоглибокому, щебенюватому, пилувато середньосуглинковому, слабо змитому ґрунті. Агрохімічні показники ґрунту: легкогідролізованого азоту – 140 мг/кг, рухомого фосфору – 5 мг/кг,  обмінного калію – 95 мг/кг, сума обмінних основ–27 мг / екв., рН сольове – 5,4. Чергування культур в сівозміні: 1 – однорічні трави з підсівом багаторічних; 2-4 – багаторічні трави першого – третього років використання; 5 - картопля.

Кліматичні умови за період досліджень характеризувались істотними відмінностями по роках і протягом вегетаційних періодів. В 2003 році кліматичні умови не сприяли інтенсивному росту та розвитку трав. Через низькі середньодобові температури повітря в третій декаді березня та першій декаді травня строк початку відростання трав настав найпізніше з усіх років дослідження. Кліматичні відмінності інших років дослідження, за впливом на ріст і розвиток трав, були сприятливіші, ніж 2003 року.

Для виконання програми досліджень заклали два польові досліди. Дослід перший – дослідити і відібрати за найвищою кормовою продуктивністю та господарською ефективністю бобові та злакові трави для створення травостоїв сінокосів тривалого використання проведено в 2003-2005 роках. Висівали бобові трави: конюшину лучну, люцерну посівну і лядвенець рогатий в чистих посівах та їх двовидові суміші з тимофіївкою лучною.

Сівбу трав проводили під покрив вівса суцільним методом: конюшину лучну (20-14 кг/га в одно і двовидовому посівах з тимофіївкою лучною), люцерну посівну  і лядвенець рогатий (по 14 -7 кг/га в одно та двовидовому посівах з тимофіївкою лучною) та тимофіївку лучну (6 кг/га). Розмір облікової ділянки – 40 м² при чотириразовій повторності.

Дослід другий - вплив способу та рівня удобрення на врожай, якість та поживну цінність корму з травосуміші бобових трав з тимофіївкою лучною проведено в 2002-2005 роках за схемою:

1. Без добрив – контроль              5. N₆₀P₆₀K₆₀ - щорічно

2. P₃₀K₃₀ - щорічно                        6. 30 т/га гною + N₃₀P₁₀₅ під покривну культуру

3. P₆₀K₆₀  - щорічно                       7. 30 т/га гною восени + N₃₀P₁₀₅ навесні

4. N₃₀P₆₀K₆₀  - щорічно                  8. Щорічно 10 т/га гною восени + N₁₀P₃₅ навесні

Сівбу травосуміші тимофіївки і конюшини лучної (по 6 кг/га) та лядвенцю рогатого, люцерни посівної (по 5 кг/га) проводили в 2002 році. Норма висіву вівса, як покривної культури, складала 160 кг/га. Розмір облікової ділянки – 40 м² в трьохразовій повторності.

За основу для дослідження способу та рівня удобрення травосуміші взято рекомендовану Закарпатським інститутом АПВ, як оптимальну для одержання 50-60 ц/га сіна в гірсько-лісовому поясі Карпат щорічну норму мінеральних добрив N₆₀P₆₀K₆₀ та кращий варіант нинішніх досліджень, в яких ще вищу кормову продуктивність забезпечують органічні добрива в дозі 30 т/га. З метою поглибленого вивчення сумісного впливу органічних і мінеральних добрив на кормову продуктивність багаторічних трав вносили один раз на три роки 30 т/га гною, доповнивши її мінеральними добривами в дозі N₃₀P₁₀₅, що в сумі відповідає щорічному внесенню (NPK)₆₀. Для порівняння впливу окремих елементів живлення застосовано варіанти щорічного удобрення травостоїв міндобривами в дозах N₃₀P₆₀K₆₀, Р₃₀К₃₀ і Р₆₀К_60. В варіантах удобрення трав міндобривами добрива вносили щорічно навесні.

В досліді використані добрива: аміачна селітра, гранульований суперфосфат, калійна сіль (30 %), нітроамофоска (NPK)₁₆, гній ВРХ.

Облік урожаю, його ботанічний склад, інші обліки і спостереження а також зоотехнічний аналіз кормів проводили за загальноприйнятими методиками. Поживність корму визначали за сумою вмісту протеїну, жиру, клітковини і БЕР, переведеними відповідними коефіцієнтами перетравності в кормові одиниці та мегаджоулі обмінної енергії.

Економічну ефективність вирощування та розрахунок поживності сіна з окремих видів бобових трав та їх сумішок з тимофіївкою лучною та залежно від органо-мінерального  удобрення трав  визначали за методикою ВНДІ кормів (1983) та інституту кормів УААН (1998).

Статистичний аналіз даних дослідження провели методом дисперсійного аналізу та варіаційної статистики (Доспехов Б.А., 1985).