Дутка Г.П. Продуктивність культурного пасовища залежно від впливу мінеральних добрив і режимів використання в західній частині Лісостепу України

Краткое содержание

ЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ПАСОВИЩ І ОСНОВНІ ШЛЯХИ

ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ

(огляд літератури)

Проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо вивчення продуктивності багаторічних бобово-злакових пасовищ для ВРХ і коней залежно від норм, строків внесення мінеральних добрив та режимів використання таких пасовищ. На основі здійсненого аналізу літературних джерел визначено питання, які ще недостатньо вивчені та обґрунтовано необхідність проведення нових наукових досліджень.

УМОВИ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ

РОБОТИ

Дисертаційна робота по пасовищах для ВРХ і коней виконувалася в Подільському державному агарно-технічному університеті, експериментальна – в базовому господарстві Тернопільського інституту агропромислового виробництва УААН – Нагірянській філії ЗАТ НВП “Райз-Агро” (Ягільницький кінний завод) Чортківського району Тернопільської області впродовж 2004-2006 рр.

Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений із середньосуглинистим механічним складом, який у 20-ти см шарі містить: легкогідролізованого азоту – 13,4 мг/100 г грунту; рухомого фосфору – 10,1; обмінного калію – 14,4 мг/100 г грунту; гумусу – 3,24%; реакція ґрунтового розчину рН (сольове) – 5,8.

Клімат зони західного Лісостепу помірно континентальний, загалом характеризується м’якими зимами, нежарким літом і достатньою кількістю опадів. Хоча останніми роками спостерігається підвищений температурний режим весняних, і особливо літніх місяців, при дуже нерівномірному розподілі опадів за вегетацію. Сума активних температур за багаторічними показниками впродовж вегетації складає 2590°С, протяжність вегетаційного періоду – 162 дні. За цей час випадає 447 мм, за рік – 599 мм опадів.

При залуженні пасовищ для ВРХ і коней передбачалося вивчення таких питань: основні закономірності формування бобово-злакових травостоїв на пасовищах для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив; режими використання бобово-злакового травостою на пасовищі для ВРХ і коней.

Схема досліду 1: 1. Контроль (без добрив); 2. P₉₀ K₉₀ – фон; 3. Фон + N₃₀ після 1-го циклу відчуження; 4. Фон + N₃₀ після 2-го циклу відчуження; 5. Фон + N₃₀ після 1-го і 2-го циклів відчуження; 6. Фон + N₃₀ після 1-го, 2-го і 3-го циклів відчуження.

На фосфорно-калійному фоні (P₉₀ K₉₀) вивчалися різні способи розподілу норми діючої речовини азотного добрива за циклами відчуження (N_30, N_30+30, N_30+30+30). Фосфор вносився у формі гранульованого суперфосфату, калій – калімагнезії, азот – аміачної селітри.

Схема досліду 2: 1. Відчуження, 4 цикли; 2. Відчуження, 5 циклів; 3. Один укіс трав на сіно + 2 цикли відчуження; 4. Два укоси на сіно + 1 цикл відчуження; 5. ІІ рік життя (2004 р.) – два укоси на сіно; ІІІ рік життя (2005 р.) – відчуження, 4 цикли; ІV рік життя (2006 р.) – один укіс на сіно + 2 цикли відчуження; 6. ІІ рік життя (2004 р.) – відчуження на 5 циклів; ІІІ рік життя (2005 р.) – один укіс на сіно + 3 цикли відчуження; ІV рік життя (2006 р.) – 2 цикли відчуження + один укіс на сіно.

Розміри дослідних ділянок: посівна площа – 100 м²; облікова – 25 м², повторність – чотириразова, розміщення ділянок – систематичне послідовне, кількість відчужень пасовищної трави – 4-5.

Обліки урожаю, видовий склад травостою та щільність стеблостою, обліки кореневих і стерньових решток а також повний зоотехнічний аналіз кормів проводили за загальноприйнятими методиками (Б.О. Доспехов, 1985; А.О. Бабич, 1994).

Поживність корму розраховували на підставі одержаних результатів хімічного аналізу із застосуванням відповідних коефіцієнтів перетравності.

Економічну ефективність залуження і використання бобово-злакових пасовищ за умови внесення мінеральних добрив та за різних режимів використання визначали згідно відповідних методик ВІК (1971) , проводячи розрахунки за прямими витратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Перехідні витрати на насіння багаторічних трав і технологічні прийоми їх висіву розділено на чотири роки. Вартість насіння, добрив, пального вибрана за оптовими цінами станом на 1 квітня 2008 року. Вартість 1 ц кормової одиниці прирівняна до вартості 1 ц фуражного зерна вівса.

Енергетичну оцінку досліджень здійснено за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988). Енергетичний коефіцієнт (ЕК) і коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) розраховано за відношенням виходу з 1 га валової та обмінної енергії до енергії сукупних витрат.

ФОРМУВАННЯ ТРАВОСТОЮ КУЛЬТУРНИХ ПАСОВИЩ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ ТА РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ

Щільність та ботаніко-господарська структура стеблостою на пасовищі залежно від впливу мінеральних добрив. Травостій досліджуваного фітоценозу сформовано бобово-злаковими рослинами. Як засвідчили результати проведених досліджень у першому році використання такого пасовища сумарна щільність стеблостою була найвищою і склала в першому циклі відчуження 1320-1457 шт./м². У третьому циклі відчуження щільність стеблостою різко знизилася, що зумовили кліматичні умови другої половини вегетаційного періоду 2004 року. В цей критичний період накопичення пластичних речовин травами спостерігався значний дефіцит опадів, що спричинив пригнічення рослин, й привів до зрідження стеблостою. У наступні два роки досить чітко проявилася позитивна дія на щільність стеблостою мінеральних добрив та бульбочкових бактерій бобових як у першому, так і третьому циклах.

Важливим чинником формування урожаю складних фітоценозів є його ботаніко-господарська структура. За результатами досліджень в урожаї першого року використання переважали бобові компоненти (53,8-64,1%). На другий рік – частка бобових через локальне випадання конюшини лучної зменшилася (21,9-40,9%), але при цьому частка злаків сягнула 58,5-77,8%. Кількість різнотрав’я, зумовлена чотириразовим відчуженням пасовищної трави, склала лише 0,3-0,8%. Процес переформування продовжувався і в третьому році використання: різко підвищувалася частка злаків (73,0-93,2%), а різнотрав’я лишилося на рівні 0,1-3,9%. Слід відмітити, що при внесенні повного мінерального добрива на пасовищі більше спрацьовував мінеральний азот, а на неудобреному варіанті або удобреному фосфором та калієм – біологічний.

У третьому циклі відчуження пасовищного бобово-злакового фітоценозу дещо по-іншому змінювалося співвідношення господарських груп, особливо, залежно від норм і строків внесення добрив. За внесення азоту у складі повного мінерального добрива на другий і третій рік використання пасовища у травостої значно збільшувалася частка злакових і зменшувалася кількість бобових. Частка бобових компонентів у третьому циклі відчуження істотно зросла при внесенні фосфорно-калійних добрив. Також слід зазначити, що частка різнотрав’я в травостої влітку (особливо за другий і третій рік використання) виявилася більшою, ніж у першому циклі відчуження, але була стабільною за роками використання.

Динаміка щільності та ботаніко-господарської структури урожаю бобово-злакового пасовища залежно від режимів використання. Згідно з результатами досліджень, щільність стеблостою при різних режимах використання також різнилася. За три роки використання пасовищного травостою найвищою вона була у першому році – 1331-1465 шт./м² (залежно від варіантів досліду). Цікаво, що на перший та другий рік вона була вищою на пасовищних варіантах (чотири- та п’ятиразове використання) – 1405-1465 шт./м². А вже на третій рік чотириразове відчуження забезпечило найменший результат підрахунку щільності стеблостою – 680 шт./м ².

Ботаніко-господарська структура бобово-злакового фітоценозу у перший рік використання при першому відчуженні: на злаки у травостої припадало 29,9-35,5%, на другий рік – 76,1-85,2, на третій – 86-90,6%. Натомість відбувалося зрідження бобового компонента: відповідно, у першому році використання бобові становили 59,4-66,4%, у другому – 14,7-23,7, у третьому – 8-10,2%. У другій половині вегетації (третій цикл відчуження трави) ботаніко-господарська структура травостою різко не відрізнялася від структури на початку вегетації. Проте слід відмітити, що в перші два роки використання травостою в цей період збільшувалася кількість бобового компонента (із 59,4 до 63,3% у 2004 році та з 14,7 до 24,5% у 2005 році). Якщо ж розглядати різнотрав’я, то на третій рік використання кількість його була більшою у другому, але меншою, ніж у першому році використання.

При порівнянні варіантів за різних режимів використання простежується тенденція до збільшення бобових компонентів на сінокісних, а злакових – на пасовищних варіантах.

Нагромадження кореневої маси багаторічних трав на пасовищі та результати її хімічного аналізу. Значно інтенсивніше накопичення кореневої і стерньової маси спостерігалося на варіантах, де вносили повне мінеральне добриво в нормі 30 та 90 кг д.р. на 1 га на фоні фосфорно-калійного удобрення. Із збільшенням норми азоту від 30 до 90 кг д.р. на 1 га кількість кореневих і стерньових решток зростала з 7,2 т/га до 8,9 т/га. Отже, при внесенні добрив проявляється більше виражений акумуляційний ефект азоту, фосфору і калію з добрив, який сприяє утворенню молодих коренів та кращому забезпеченню рослинних угрупувань пластичними речовинами.

ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУРНОГО БОБОВО-ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ І СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА РЕЖИМІВ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

Вагомим чинником значного та швидкого підвищення урожайності трав на пасовищних фітоценозах є суміш добрив, із якою вносяться в ґрунт три основні поживні елементи: азот, фосфор і калій. За джерело цих елементів на пасовищах слугує органічна речовина ґрунту і продукти її розпаду, екскременти тварин, які випасаються, та мінеральні добрива.

Продуктивність бобово-злакового пасовищного фітоценозу залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив. Вихід сухої речовини на бобово-злаковому пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив за роками розподілявся наступним чином: перший рік – 40-44%, другий – 24-29, третій – 27-33% від загального виходу залежно від варіанта (табл. 1).