Котяш У.О. Продуктивність різновікових лучних травостоїв залежно від удобрення та режимів використання в західному Лісостепу

Краткое содержание

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ У ФОРМУВАННІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ЛУКОПАСОВИЩНИХ УГІДЬ

(огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з ефективності різних систем азотного удобрення та тривалості відростання травостою, а також їх дії на хімічний склад корму. Подано обґрунтування доцільності вивчення впливу способів розподілу азоту в дозі N₁₄₀ за різними фазами розвитку травостою у першому укосі, періодами формування урожаю між укосами та вплив їх на хімічний склад корму.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Виходячи із завдань досліджень, у 2001-2005 рр. проведено два польових досліди.

Ґрунт дослідних ділянок темно-сірий опідзолений легкосуглинковий поверхнево оглеєний, який у шарі 0-20 см має: рН (сольовий) 4,5-5,0, вміст гумусу – 5,4-5,9%, забезпеченість рухомим фосфором та обмінним калієм – відповідно 5,2-31,0 та 4,4-9,8 мг/100 г ґрунту.

В основу досліджень покладено схему стаціонарного досліду щодо удобрення і використання старосіяного (1974 р.) та новоствореного (2001 р.) культурних травостоїв. На фосфорно-калійному фоні (Р₆₀К₉₀) вивчали дозу азоту 140 кг/га діючої речовини з різними способами розподілу (рівномірним (35+35+35+35), наростаючим (0+30+40+70)) за укосами використання, фазою розвитку в першому укосі та тривалістю відростання травостою між укосами.

Новостворений травостій закладено у 2001 р. Сівбу трав проведено під покрив пажитниці однорічної травосумішкою такого складу: пажитниця багаторічна (Дрогобицька 16) – 12 кг/га, костриця лучна (Люлінецька 3) – 8 кг/га, тимофіївка лучна (Люлінецька 1) – 6 кг/га, конюшина повзуча (Передкарпатська) – 6 кг/га. Площа дослідної ділянки – 36 м², облікова – 20 м², повторність чотириразова (схему подано в табл. 1).

Погодні умови в роки досліджень були сприятливими для багаторічних трав, за винятком зимового періоду 2002-2003 рр., коли із травостою випадали конюшина повзуча, пажитниця багаторічна через промерзання ґрунту.

Облік урожаю проводили за методикою Інституту кормів УААН (1994), вміст сухої речовини визначали шляхом висушування рослинних зразків по 0,5 кг зеленої маси за температури 105⁰С до постійної маси. Урожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспехов, 1985). Визначення видового, ботанічного складу, структури урожаю і щільності травостою проводили шляхом відбору проби зеленої маси з площадок кожного варіанта по 0,25 м² із першого і третього повторень, які розбирали на ботаніко-господарські групи: злаки, бобові, різнотрав’я. У відібраних зразках цих же груп було визначено щільність травостою шляхом підрахунку кількості пагонів на 1 м², структуру врожаю – поділом злаків на фракції: листові пластинки, стебла.

Нагромадження кореневої маси визначали після відбору ґрунтових проб стаканом об’ємом 516,9 см³ на глибину 0-20 см в чотириразовому повторенні з наступним відмиванням на ситах діаметром 0,25 мм і зважуванням в повітряносухому стакані.

Аналізи хімічного складу корму та агрохімічні дослідження ґрунту проводили за методикою М.М. Городнього, М.В. Козлова, М.І. Бідзіля (1972).

Поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з вмісту білка, жиру, клітковини і БЕР з урахуванням коефіцієнтів їх перетравності.

Економічну ефективність лучних травостоїв при застосуванні удобрення та частоти використання визначали за методикою Південного відділення ВАСГНІЛ, використовуючи розрахунки за прямими затратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Енергетичну оцінку досліджень проводили за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).