Шевчук Р.В. Продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та режимів скошування на низинних луках західного лісостепу

Краткое содержание

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ АГРОТЕХНІЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ

(огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з ефективності використання бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення, значення видового складу бобових компонентів та препаратів біологічного і мінерального походження у підвищенні стійкості вказаної групи рослин у фітоценозах, нагромадженні ними симбіотичного азоту та підвищенні продуктивності і якості корму сіяних лук. Показано не вирішені питання, які потребують детального вивчення в умовах низинних лук західного Лісостепу у зв’язку із запитом виробництва на розробку технологій різних рівнів інтенсивності.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Виходячи із завдань досліджень, у 2004 – 2006 рр. проведено два польових досліди.

Досліди закладено на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових поверхнево оглеєних ґрунтах низинної луки з дещо різними показниками родючості. Ґрунт досліду з літньою сівбою характеризувався низьким вмістом гумусу (1,8%), слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 5,5), Н_г 1,89 мг-екв/100 г, високою забезпеченістю рухомим фосфором (115 мг/кг) і низьким вмістом обмінного калію (66 мг/кг ґрунту). Ґрунт досліду весняного залуження відзначався високим вмістом гумусу (3,05%), вищою гідролітичною кислотністю (3,51 мг-екв/100 г ґрунту при рН 5,1), а також високим забезпеченням фосфору та низьким – калію.

Розмір посівної ділянки 24 м², облікової – 20 м², повторність чотириразова. Фон удобрення Р₆₀К₉₀. На варіант із злаковим травостоєм для встановлення розміру нагромадження симбіотичного азоту додатково внесли азотні добрива в дозі N₁₂₀.

Для проведення досліджень використовували такі мінеральні добрива: азотні – у вигляді аміачної селітри (34% д. р.), нітроамофоски (17% д. р.); калійні – калійну сіль (40% д. р.); фосфорні – суперфосфат (18,7% д. р.); мікроелементи – мікросол, до якого входять такі елементи, як бор, мідь, молібден, залізо, цинк (1,5 кг/га); вапняк – вапнякове борошно (70% д. р.); агроруду (глауконіт); проводили інокуляцію та обробку насіння бобових трав азотфіксуючими (ризобофітом) та фосформобілізуючими бактеріями (ФМБ), а також комплексним біологічним добривом (КБД) та полімінеральним рідким добривом (ПМРД) – 100 мл на 1 т насіння.

Залуження проведено літньою сівбою 2003 р. (дослід 1) та весняною 2004 р. (дослід 2) травосумішкою, яка складалася із пажитниці багаторічної (сорт Дрогобицька 16) з нормою висіву 10 кг/га, тимофіївки лучної (сорт Підгірнянка 1) – 5 кг/га, костриці лучної (сорт Люлінецька 3) – 8 кг/га, конюшини лучної (сорт Агрос) – 4 кг/га, конюшини повзучої (сорт Дрогобицька 6) – 5 кг/га. Схеми дослідів подані в таблицях.

Погодні умови в роки досліджень в основному були сприятливими для росту і розвитку багаторічних трав.

Облік урожаю, визначення структури, видового, ботанічного складу та щільності травостою проводили за методикою Інституту кормів УААН (1994). Вміст абсолютно сухої речовини у зеленій масі визначали ваговим методом – шляхом висушування у термостаті за температури 100 – 105 ºС до постійної ваги.

Визначення хімічного складу корму та агрохімічні дослідження ґрунту проводили за загальноприйнятими методиками (М.М. Городній, М.В. Козлов, М.І. Бідзіля, 1972).

Нагромадження кореневої маси визначали у ґрунтових пробах за методикою А.В. Петербурзького (1968). Накопичення бобовими травами симбіотичного азоту та рівень компенсації ним мінерального азоту визначали методом різниці за методикою ВІК (1971, ч. 2).

Загальну поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з даних власних аналізів і з урахуванням коефіцієнтів їх перетравності за методикою А.П. Дмитроченка (1972).

Опрацювання та узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи дисперсійний та кореляційний методи математичної статистики за Б.О. Доспеховим (1979) за допомогою програмних засобів Microsoft Excel.

Економічну ефективність бобово-злакових травостоїв при застосуванні основних агротехнічних заходів визначали за методикою “Визначення продуктивності, економічної і енергетичної ефективності культурних пасовищ” (М.Т. Ярмолюк, 2003), використовуючи розрахунки за прямими затратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Енергетичну оцінку досліджень здійснювали за методикою, описаною О.К. Медведовським і П.І. Іваненком (1988).

РОЗДІЛ 3. Особливості формування лучних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та чАстоти скошування

Вплив удобрення та частоти скошування на ботанічний склад урожаю бобово-злакових травостоїв. У наших дослідах ботанічний склад травостою залежав від застосування кальцієвмісних матеріалів, проте в більшій мірі змінювався під впливом погодних умов та інтенсивності використання (табл. 1).