Сацик М.І. Режим використання сіяних багаторічних трав на осушуваних торфових грунтах Полісся та Лісостепу

Краткое содержание

Характеристика об”єктів досліджень. Експериментальні дослідження проводилися в 1997-2000 рр. на Гостомельському опорному пункті лабораторії землеробства на осушених землях Інституту землеробства УААН (заплава р.Ірпінь) та Панфильській дослідній станції Інституту землеробства (заплави р.Супій), розташованих відповідно у південній частині Правобережного Полісся (Києво-Святошинський район) та Лівобережному Лісостепу (Яготинський район Київської області).

            Ірпінська та Супійська зволожуючі системи дозволяють проводити регулювання водного режиму грунту в необхідних для рослин межах шляхом шлюзування. Визначення потреби у воді для підгрунтового зволоження проводиться методом водного балансу та за вологістю активного шару грунту.

            Кліматичні, погодні та грунтові умови. Погодно-кліматичні умови районів, в яких проводились дослідження, характерні для Полісся та Лісостепу України. Це помірно тепла, середньозволожена зона. Середньодобова температура повітря за квітень-вересень складала на Панфильській дослідній станції в 1997 р. 14,6 ⁰С, 1998 р. – 16,1, 1999 р. – 17,2 ⁰С при нормі 15,1 ⁰С. За вказані роки випало відповідно 546, 451 і 266 мм опадів при нормі 327 мм. На Гостомельському дослідному пункті температура повітря була в 1997 р. 15,1 ⁰С, 1998 р. – 16,2 ⁰С, 1999 р. – 17,5, 2000 р. – 15,7 ⁰С при нормі 15,2 ⁰С, а кількість опадів становила відповідно 350, 336, 258 і 345 мм при нормі 357 мм.

            Грунт дослідних ділянок Гостомельського пункту типовий для Полісся і відноситься до середньоглибоких, добре розкладених торфовищ (55-63 %) із слабокислою реакцією грунтового розчину, низьким вмістом валових форм калію (0,09-0,1 %), фосфору (0,8-0,9 %) та високим  вмістом азоту (2,8-3,4 % на абсолютно суху наважку). Зольність шару грунту 0,30 см складала 21,5 %.

            На Панфильській дослідній станції дослід було закладено на глибокому, карбонатному староорному торфовищі, типовому для Лісостепу, із слаболужною реакцією (рН сол. 7,4-7,6), зольністю 45 %, валовим вмістом азоту 1,9 %, фосфору – 0,4, калію – 0,17, кальцію – 20 і натрію – 7,2.

            Програма та методика проведення досліджень. Польові дослідження проводилися за схемою: 1-й варіант – беззмінне вирощування багаторічних трав, 2-й – сівозміна з однією просапною культурою, 3-й – двома і 4-й – з трьома просапними культурами. Схема удобрення наведена в табл. 1. Площа посівної ділянки - 32, облікової - 25 м². Розміщення варіантів у повтореннях - систематичне. Режим скошування багаторічних трав – триукісний та двоукісний. Висівали насіння районованих сортів.

            Поживний режим грунту (0-30 см) визначали тричі – на початку виходу рослин у трубку, після другого і третього укосів трав.

            У грунтових зразках та в дренажній воді визначали вміст амонійного та нітратного азоту, рухомих форм фосфору та калію. Вміст амонійного азоту визначали за методикою Н.Аринушкіної, нітратного азоту – колориметричним методом з дисульфофеноловою кислотою, фосфору і калію на Панфильській дослідній станції – за Б.Мачигіним, а в Гостомельському пункті – за А.Кірсановим, з наступним визначенням фосфору на калориметрі і калію на - полуменевому фотометрі.