Нагірняк Т.Б. Удосконалення агротехнічних заходів підвищення продуктивності вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ в умовах західного Лісостепу

Краткое содержание

Основні технологічні прийоми поверхневого поліпшення старосіяних лук з деградованим травостоєм

(огляд літератури)

У розділі окреслено основні етапи розвитку наукової думки з наведенням і аналізом результатів досліджень вітчизняних і закордонних вчених з питань особливостей заходів поверхневого поліпшення вироджених лукопасовищних угідь. Показано еволюцію розвитку проблеми, висунуто робочу гіпотезу та обгрунтовано напрямок дисертаційної роботи. 

умови та методика проведення досліджень

Грунтово-кліматичні умови західного Лісосотепу України. Західний Лісостеп, де проводилися наші дослідження, складає 37% території Львівської області. Клімат порівняно вирівняний. Сума активних температур (вище 10°С) складає 2300-2600°С, середньорічна сума опадів складає 660 мм. Тривалість вегетаційного періоду з температурою вище +5°С, складає 205-215 днів, а вище +10°С – 155-  160 днів. Тривалість безморозного періоду – 160-170 днів.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень. Вегетаційний період 1997 року був не зовсім  сприятливий  для  росту та розвитку трав. Температурні значення й опади були рівні та вищі за середньобагаторічну норму. Лише в квітні та жовтні температура була істотно нижчою, а в червні, серпні і вересні випало менше опадів за норму. Бобово-злакові травостої лучних угідь протягом вегетаційного періоду 1998 року досліджень мали добру забезпеченість в цілому як атмосферними опадами, так і температурним режимом. За вегетаційний період випало на 48,8% опадів більше за норму, а температура повітря виявилась на 0,7° вищою за середньобагаторічну. Вегетаційний період 1999 року був малосприятливим для росту та розвитку лучних трав. За квітень-жовтень випало на 106 мм опадів менше від середньобагаторічної норми при температурі повітря за цей період на 1,2°С вищою.  

Методика досліджень. Виходячи із завдань досліджень на природних кормових угіддях  експериментальної бази Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН було закладено 2 польових досліди.

У шарі (0-20 см) темно-сірого опідзоленого поверхнево оглеєного легкосуглинкового грунту містилося: гумусу – 3,1%, рухомого фосфору (за Кірсановим) – 115, обмінного калію –     92 мг на 1 кг грунту, рН (сольове) – 5,6,  гідролітична кислотність – 1,36 мг-екв. на 100 г грунту.

Дослід 1 – Вплив грунтового внесення гноївки та всівання бобових трав на врожай і якість корму виродженої сіножаті.

Дослід 2 – Продуктивність пасовищних травостоїв залежно від прийомів всівання бобових компонентів і застосування гербіциду (раундап).

Всівання бобових трав проводили згідно схем дослідів у першій декаді вересня 1996 року за допомогою комбінованого агрегату ЛУКА-2,8. В дернину всівали такі бобові трави: конюшину лучну сорту Передкарпатська 33 - 1 кг (2 в другому досліді), повзучу сорту Передкарпатська 1 –    2 кг (4), гібридну сорту Рожева 27 – 2 кг, лядвенець рогатий сорту Монастирецький - 1,7 кг/га кондиційного насіння.

Мінеральні добрива вносили згідно схем дослідів навесні: калійні - у вигляді калімагнезії, фосфорні - гранульованого суперфосфату, азотні - аміачної селітри, проте в першому (сінокісному) досліді вносили по 2/3 N під 1 укіс, 1/3 під 2-й, а в 2-у (пасовищному) досліді азот вносили по N30 під перші 3 цикли. Гноївка внесена в дернину агрегатом АВВФ-2,8 (еквівалент повного мінерального удобрення з розрахунку N50Р45К60). Всівання трав і внесення гноївки проводили за 1 прохід за рахунок зчеплення агрегатів. Вміст азоту у гноївці складав 0,17%, фосфору – 0,15% і К2О – 0,2%.

Розмір посівної ділянки 35, облікової – 30 м2 , повторність – чотириразова.

Дослідження проводили згідно методики Інституту кормів УААН (1994) та практичних рекомендацій по прямому підсіву трав у дернину Х.П. Аллена (1985).

Облік урожайності проводився укісним методом поділяночно шляхом скошування та зважування зеленої маси. Урожайні дані оброблялися методом дисперсійного аналізу                (Б.А. Доспєхов, 1985). 1-й укіс проводився у фазі повного виколошування злаків (бутонізації бобових), а наступні – через 40-50 днів. Перерахунок на абсолютно суху масу проводився при висушуванні пробного снопа вагою 0,5 кг зеленої маси з наступною сушкою при 105°С згідно методики ВНДІ кормів ім. В.Р. Вільямса.

Для визначення ботанічного складу та структури врожаю відбиралися проби зеленої маси з   4-х площадок по 0,25 м2  у чотириразовій повторності, які розбиралися на ботаніко-господарські групи – злаки, бобові, різнотрав'я. В цих  зразках визначали щільність травостою - шляхом підрахунку кількості пагонів, структуру врожаю – шляхом поділу на фракції: листкові пластинки, стебла; видовий склад травостою.

Коренева маса визначалася шляхом відбору монолітів грунту буром С.С. Шаїна на глибину 0-20 см у чотирикратному повторенні з наступним відмиванням на ситах діаметром 1 мм і зважуванням у повітряносухому стані.

Хімічні аналізи рослин і грунту проводилися за загальноприйнятими методиками. Целюлозорозкладаючу активність грунту визначали методом Вострова.

Поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з вмісту білка, жиру, клітковини і БЕР з врахуванням коефіцієнтів їх перетравності. Економічну ефективність застосування основних агротехнічних заходів  визначали за методикою ВНДІ кормів (1996). Енергетичну оцінку – за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненко (1988) і за М.Ф Кулик і ін. (1997).

Формування бобово-злакових травостоїв сіножаті й пасовища залежно від заходів відновлення

Вплив заходів відновлення на ботанічний склад травостоїв сіножаті й пасовища. Значних змін зазнав ботанічний склад травостою сіножаті під впливом всівання бобових трав, грунтового внесення гноївки, внесення мінерального удобрення та нітрогенізатора. Найбільша частка бобових компонентів зафіксована при всіванні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 (30,1%). Варіанти з поєднанням всівання та гноївки і з NРК містили бобових від 24,8 до 26,3%. Найвища частка різнотрав'я  відмічена на контролі та варіанті з внесенням  гноївки при фосфорно-калійному удобренні (18,8 і 17,3%). На варіантах з всіванням містилося 14,0-15,8% різнотрав'я.

В дослідженнях виявлено залежність ботанічного складу пасовищного травостою від різних прийомів всівання бобових трав, внесення гербіциду та мінерального удобрення. Найбільша участь бобових трав у травостої була на варіантах із всіванням без добрив 33,1% і  на варіанті з шириною підрізу 9 см – 35,0%. У решти варіантів із всіванням частка бобових не особливо різнилася та була в межах від 27,7 до 32,3%. Найбільше різнотрав'я містилося в травостої на варіантах,  де  при всіванні з шириною підрізу 13 см, нормою внесення гербіциду 1,5 л/га смуга гербіциду становила 5 см і з всіванням шириною підрізу 17 см. Тут 13,1% різнотрав'я при котролі 20,4%. На решті варіантів – 9,9-13,0%.

Щільність бобово-злакових травостоїв при сінокісному та пасовищному використанні. Порівнюючи щільність травостою на відновленій сіножаті, відмічено, що кількість пагонів на 1 м2 значно збільшилась. Найвищу кількість пагонів бобового компонента відмічено на варіантах з всіванням бобових трав у поєднанні із внесенням нітрогенізатора та Р45К60, а також з удобренням в нормі N50Р45К60 – відповідно 308 і 278 шт./м2. Серед варіантів досліду із застосуванням грунтового внесення гноївки найбільше 248 шт./м2 пагонів бобових було на варіанті з всіванням і внесенням гноївки шириною між смугами 75 см на фоні Р45К60. 

Щодо кількості різнотрав'я, то найменше його було на варіанті з всіванням без добрив –      141 шт./м2. Найбільше пагонів різнотрав'я зафіксовано на варіанті з внесенням гноївки на фоні Р45К60 –  197 шт./м2. Інші варіанти з всіванням – 178-189 шт (контроль - 163).

Щільність пасовищного травостою підвищувалася залежно від різних прийомів всівання, норм і смуг внесення гербіциду та мінеральних добрив. Так, частка бобового компонента в створенні високої щільності була найбільшою на варіантах, де всівання проведено шириною підрізу 13 см, а гербіцид внесено в нормах 0,5-2,5 л/га смугою 10 см - 382, 419 і 399 шт./м2. На інших варіантах із всіванням і застосуванням раундапу – 316-352 (при контролі - 13 і варіанті з РК - 201 шт./м2). Серед варіантів без внесення гербіциду найбільше число бобових компонентів при ширині підрізу 13 см – 377 шт./м2.

Найбільше 124-129 шт./м2 пагонів різнотрав'я містили варіанти з всіванням шириною підрізу 9 і 13 см на фоні N90Р45К60, всіванням шириною підрізу 13 см з внесенням гербіциду нормою 1,5 л/га смугою 5 см і у V-подібну канавку, найменше – 82 шт./м2 – варіант з всіванням шириною підрізу 13 см нормою внесення раундапа 2,5 л/га смугою 10 см при NРК. На інших варіантах кількість різнотрав'я складала від 101 до 118 шт./м2.

Структура урожаю зеленої маси сінокісного та пасовищного травостоїв. У першому укосі 1998 року найвищий відсоток листя в структурі врожаю зеленої маси з відновленої сіножаті 43,4 і 44,6% був на варіантах з всіванням у поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 і всіванням з мінеральним удобренням у нормі N50Р45К60 в еквіваленті до гноївки. Варіанти з внесенням 30 т/га гноївки мали дещо менший відсоток листя – в межах 40,8-42,5% при контролі 38,6. Найбільші 78,2 і 79,4 відсотки листя у третьому укосі відмічено на варіантах з внесенням нітрогенізатора при Р45К60 і N50Р45К60 за умови всівання (контроль – 68,9). На наступний рік у першому укосі на більшості варіантів зафіксоване деяке зростання відсотка листя, лише на варіантах з нітрогенізатором і NРК – зниження відповідно на 0,4 і 0,3% порівняно до першого укосу попереднього року. Хоча ці варіанти, маючи 43,0 і 44,3% листя, були й надалі найкращими за цим показником (на контролі отримано 39,2%, на варіантах із внесенням гноївки - 41,1-42,5%). При всіванні з нітрогенізатором і з NРК на 2,4 і 0,6% зменшилося листочків у 1999 році до відповідного періоду 1998 року.

В структурі врожаю зеленої маси з відновленого пасовища 1-го циклу випасання 1998 року найбільший відсоток облистненості був на варіантах, де всівання проводилося шириною підрізу  13 см з нормою внесення гербіциду - 2,5 і 1,5 л/га смугою 10 і 15 см і всівання проводили у V-подібну канавку на фоні N90Р45К60  (58,6 , 58,2 і 58,1%). Серед варіантів без використання раундапу найкращою шириною підрізу при всіванні  була  ширина  17 см  – 57,8% листя (контроль – 54,9). У третьому  циклі випасання відбулося значне підвищення відсотка листя в структурі.  Найкращим за цим показником серед варіантів з гербіцидом був варіант з нормою раундапа 1,5 л/га при смузі 10 см (78,3%), серед варіантів без гербіциду – ширина підрізу 9 і 17 см - відповідно 76,9 і 76,7% листя. Наступного року в обох циклах визначення по усіх варіантах знизився відсоток листя, лише в третьому циклі на варіантах з нормою раундапа 2,5 л/га, смугою 5 см і 15 см він дещо зріс порівняно з третім 1998 року.

Видовий склад травостою сінокісного використання. Серед бобових трав у видовому складі травостою найбільшу частку зайняли всіяні компоненти – конюшина лучна (4,3-9,1%), гібридна (2,8-6,0%), повзуча (4,9-7,3%), лядвенець рогатий (3,3-5,3%) і трави, що поширилися самовисівом – люцерна хмелевидна (2,7-7,1%) та горошок мишачий (0,7-2,9%). Злакова частина видового складу травостою була представлена цінними компонентами - тимофіївкою лучною (3,8-9,9%), грястицею збірною (8,3-17,7%), стоколосом безостим (2,9-6,7%), тонконогом лучним (2,4-6,3%) і ін. та менш цінними і бур'янами.

Порівнюючи наявність тих чи інших цінних, чи малоцінних злакових трав по варіантах досліду встановлено, що заходи відновлення травостою мали вагомий вплив на переважання саме цінних трав і випадання малоцінних з травостою сіножаті. Найбільшу кількість малоцінних злакових компонентів і різнотрав'я містили контрольний варіант й варіанти, де вносили гноївку.