Марущак Біологічні особливості бур\'янів роду Chenopodium і захист від них посівів буряків цукрових у Лісостепу України : Марущак Биологические особенности буръъянив рода Chenopodium и защита от них посевов свеклы сахарной у Лесостепи Украины

Краткое содержание

Проаналізовано сучасні положення щодо біологічних особливостей бур’янів з роду Chenopodium, їх поширення і вплив на продуктивність буряків цукрових. На основі аналізу наукової літератури з даного питання були висунуто робочі гіпотези, визначено мету і завдання досліджень, обґрунтовані хімічні заходи захисту посівів буряків цукрових від бур’янів.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили на полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції та в опорному господарстві „Западинське” Васильківського району Київської області протягом 1995–1997 рр.

Ґрунт – чорнозем малогумусний, за механічним складом середньосуглинковий на лесі. В орному шарі ґрунту вміст гумусу становив   2,82–3,21 %, азоту легкогідролізованого (за Тюриним) – 13,2 мг; рухомого фосфору (за Кірсановим) – 14,6–14,9 мг; вміст обмінного калію (за Чіріковим) – 8,8–9,5 мг на 100 г ґрунту. На дослідних полях кислотність ґрунту (рН) – 6,0–6,5, а гідролітична кислотність – від 1,4 до 2,8 мг/екв на 100 г ґрунту. Клімат зони досліджень – помірно-континентальний. Середня кількість опадів за рік становить 562 мм, за вегетаційний період 298 мм, середньодобова температура повітря – +6–8 ^оС. Тривалість періоду з температурою вище +5 ^оС коливається в межах 220–250 днів. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень різнились за роками, але в цілому відповідали біологічним вимогам вирощування культури. Технологія вирощування буряків цукрових, за виключенням елементів, які були об’єктами досліджень, була загальноприйнятою для даної грунтово-кліматичної зони.

В лабораторних дослідах проводили встановлення впливу рН розчину та концентрацій різних форм азоту у водному розчині на проростання насіння лободи білої (Chenopodium album L.). Для цього використовували розчин з рН від 4,0 до 8,0 з інтервалом 0,5, а концентрацію NO₃ і NH₄ – від 0,1 до 0,4 % з інтервалом 0,1 %. Хімічні реактиви готували за методикою П.П. Коростелєва „Приготовление растворов для химико-аналитических работ”, (1964 р.). В польових дослідах визначали шкідливий вплив лободи білої (Chenopodium album L.) та лободи гібридної (Chenopodium hybridum L.) в періоди 30, 50, 80, 110, 140 днів спільної вегетації з буряками цукровими; визначення впливу механічних пошкоджень на рослини лободи білої, шляхом знищення 25, 50 і 100 % площі фотосинтезуючої поверхні і верхівкової бруньки бур’яну у фазах від сім’ядоль до шести справжніх листків; оцінку ефективності хімічного контролювання бур’янів, у тому числі і рослин з роду лобода за схемою:

1. Забур’янений контроль;

2. Бетанал Прогрес АМ, 18 % к. е.: а) 1,5 л/га; б) 1,5 л/га; в) 1,5 л/га*;

3. Бетанал Прогрес ОФ, 27 % к. е.: а) 1,0 л/га; б) 1,0 л/га; в) 1,0 л/га*;

4. Бетанал Прогрес АМ, 18 % к. е. + Голтікс, 70 % з. п.: а) 1,0+1,0 л/га;

 б) 1,0+1,0 л/га; в) 1,0+1,0 л/га*;

5. Бетанал Прогрес ОФ, 27 % к.е. + Голтікс 700, к. с.: а) 0,5 + 1,0 л/га;

 б) 0,75 + 1,0 л/га; в) 1,0 + 1,0 л/га*;

6. Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е. + Голтікс 700, к. с.: а) 1,0 + 1,0 л/га;

 б) 1,0 + 1,0 л/га; в) 1,0+1,0 л/га*;

7. Чистий контроль.

*Примітка: а) перше внесення – у фазі сім’ядолей у бур’янів; б) друге внесення – через 7-10 днів після першого; в) третє внесення – через 10-14 днів після другого.

Площа посівної ділянки – 36 м², облікової – 25 м², повторність чотириразова. Дослідження проводили за загальноприйнятою методикою польового досліду (Б.А. Доспехов, 1985 р.) і методичними вказівками ВНІЦ, (1986 р.). В дослідах проводили наступні обліки, спостереження та аналізи: визначення рівня проростання насіння лободи білої; поглинання надземною частиною бур’янів елементів мінерального живлення з ґрунту за методом К. Гінзбурга та ін. (1968 р.) з наступним визначенням: азоту – колориметрично з реактивом Несслера; фосфору – колориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького; калію – на полум’яному фотометрі (А. П. Лісовал та ін., 1984 р.); визначення густоти рослин культури; кількість бур’янів та їх сиру масу; облік урожайності здійснювали шляхом суцільного збирання і зважування коренеплодів буряків цукрових з кожної облікової ділянки, облік нетоварної продукції (гички) розраховували за співвідношенням з основною на підставі аналізу проб; цукристість коренеплодів визначали методом холодної дигестії; статистичний аналіз результатів досліджень проводили за дисперсійним та кореляційним методом; економічну та біоенергетичну ефективність застосування гербіцидів розраховували згідно з технологічними картами та відповідними рекомендаціями.

ВПЛИВ УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ЛОБОДИ БІЛОЇ

Усі рослини знаходяться у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. Вони мають специфічні вимоги до факторів і умов життя та реагують на них зміною швидкості росту і розвитку. Нормальному розвитку рослин сприяє весь хід фізіологічних процесів, який неможливий без мінеральних сполук.

Реакція насіння лободи білої на різний рівень рН розчину. Кожний рослинний організм може існувати тільки в певних інтервалах величини рН. Більшість культурних рослин найкраще розвивається за нейтральної реакції середовища, чого не можна стверджувати про дикі трав’янисті рослини – бур’яни. Вплив показника рН і рівня мінерального живлення на ріст та розвиток бур’янів вивчений значно менше. У структурі запасів насіння бур’янів у ґрунті насіння лободи становить близько 60 % загальної їх кількості.