Потьомкін В.О. Біологічні особливості та контролювання березки польової в посівах зерново-бурякової сівозміни : Потемкин в.о. Биологические особенности и контролирования березки полевой в посевах зерново-свекольной севообороты

Краткое содержание

На підставі вивчення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів обґрунтовано необхідність удосконалення сучасних систем захисту культурних рослин від бур’янів цієї родини на основі дослідження їх біологічних особливостей в умовах центрального Лісостепу та північного Степу України, вплив на них агротехнічних заходів, а також особливостей дії на рослини родини Березкових гербіцидів різних хімічних груп.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 2000-2002 рр. в польових та лабораторно-польових умовах на дослідних ділянках Інституту цукрових буряків УААН у Києві (зона центрального Лісостепу), де досліджували динаміку транслокації діючих речовин гербіцидів у підземну частину рослин березки польової, динаміку росту і розвитку рослин березки польової в умовах вторинного ценозу з визначенням вмісту цукрів в залежності від фази розвитку рослин; динаміку росту та розвитку рослин березки польової і їх взаємозв’язок зі строками появи сходів рослин. Другу частину дослідів проводили на Кіровоградській обласній сільськогосподарській дослідній станції (зона північного Степу), тут досліджували різницю в рості та розвитку рослин березки польової в залежності від механічного обробітку ґрунту, густоти стояння рослин озимої пшениці та можливості вегетації рослин після збирання рослин культури з одночасним визначенням вмісту пластичних речовин (озимої пшениці); ефективність дії гербіцидів на базі різних груп діючих речовин, ефективність дії цих препаратів в різні фази розвитку рослин березки польової).

Погодні умови під час проведення дослідів істотно відрізнялись від середньобагаторічних даних.

Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики польових дослідів (Б.А.Доспєхов, 1985), „Методики досліджень” (ВНІЦ, Київ, 1986), „Методики  випробування  і  застосування  пестицидів”  (за  редакцією проф. Трибеля С.О., 2001), „Методов биохимического исследования растений” (за редакцією                           д.б.н. Єрмакова А.І.) а також затверджених методик визначення вмісту діючих речовин гербіцидів у рослинному матеріалі.

У процесі уточнення біологічних особливостей рослин березки польової досліджували динаміку проходження етапів органогенезу рослинами як в умовах вторинного фітоценозу, так і в штучних умовах невчасної появи сходів. Паралельно зі спостереженнями за ростом і розвитком рослин бур’яну в умовах вторинного ценозу відбирались зразки рослинного матеріалу надземної та підземної частин рослин для визначення динаміки накопичення моно- та поліцукрів при проходженні кожного етапу. Аналіз проведено за методикою Бертрана.

Визначення впливу густоти стояння рослин культури (озимої пшениці) на ріст і розвиток рослин бур’яну проводили за схемою:

1.      Озима пшениця – в середньому 300 рослин /м² (3 млн. шт/га);

2.      Озима пшениця – в середньому 400 рослин /м² (4 млн. шт/га);

3.      Озима пшениця – в середньому 500 рослин /м² (5 млн. шт/га; еталон);

Для визначення впливу можливості вегетації рослин березки польової після збирання урожаю культури на ріст і розвиток рослин бур’яну спостерігали за двома групами рослин березки польової, одна з яких мала можливість вегетувати на ділянках, на яких механічний обробіток грунту не проводився, а друга – на ділянках, де проводили лущення, дві культивації та посів озимої пшениці. Паралельно зі спостереженнями за ростом і розвитком рослин бур’яну відбирали зразки надземної та підземної частин рослин для визначення динаміки накопичення моно- та поліцукрів.

Для виявлення впливу наявності бур’янів березки польової на урожайність сільськогосподарських культур визначали урожай озимої пшениці, кукурудзи, гороху та цукрових буряків на ділянках вільних від бур’янів, на ділянках, де були присутні крім культурних лише рослини березки польової і на ділянках, забур’янених комплексом бур’янів. Збирання проводили методом суцільного комбайнування облікових ділянок спеціальним селекційним комбайном Сампо-200.

Для удосконалення можливостей контролювання рослин березки польової механічними засобами досліджували вплив механічних знищень надземної частини на швидкість відновлення втрачених частин рослинами березки польової та інтенсивність витрати при цьому накопичених поживних речовин.