Устінова Морфолого-біологічні особливості гумаю (Sorghum halepense (L.) Pers.) та розробка системи його контролювання в Степу України : Устинова Морфолого-биологические особенности гумаю (Sorghum halepense (L.) Pers.) и разработка системы его контролирования в Степи Украины

Краткое содержание

МОРФОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГУМАЮ (SORGHUM HALEPENSE (L.) PERS) ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЙОГО КОНТРОЛЮВАННЯ В СТЕПУ УКРАЇНИ

(огляд літератури)

На території України відомі численні випадки надходження на її територію багатьох видів адвентивних рослин, серед яких є небезпечні карантинні об’єкти, що набули розповсюдження в інших країнах Європи, які межують з нашою країною.

Батьківщиною S. halepense вважають Індію і Пакистан. Після того, як гумай почали вирощувати в XIX та на початку XX століття як фуражну культуру, даний вид набув широкого розповсюдження на півночі Південної Америки, Гавайях, США (у 39 штатах) та усіх інших країнах цього континенту.

В першому розділі наводиться короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем захисту сільськогосподарських культур від карантинного бур’яну ‑ гумаю. Висвітлене географічне поширення, морфолого-біологічні особливості Sorghum halepense (L.) Pers. Наведені відомості щодо заходів з локалізації та ліквідації його вогнищ. Показана необхідність екологічної оцінки можливостей подальшого поширення гумаю на території України, проведення агротехнічних заходів та вибір сучасних гербіцидів для захисту посівів сільськогосподарських культур від присутності гумаю.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили у лабораторії та на вегетаційних ділянках відділу карантину рослин ІЗР УААН (урочище Китаєво, м. Київ), де досліджували вплив ступеню стиглості насіння на здатність його до проростання; вплив подрібнення кореневищ гумаю на його відростання; вплив глибини загортання насіння і кореневищ гумаю на здатність до відростання. Другу частину дослідів проводили в районі поширення гумаю ‑ ВАТ „Лиманський” Білгород-Дністровського району Одеської області, тут досліджували потенційну засміченість ґрунту насінням та кореневищами гумаю; негативний вплив гумаю в посівах і насадженнях сільськогосподарських культур; вплив різних способів обробітку ґрунту на ріст і розвиток гумаю в посівах озимої пшениці та кукурудзи на силос; оцінка ефективності застосування протизлакових гербіцидів проти гумаю; розробка системи ліквідації вогнищ гумаю в посівах сільськогосподарських культур протягом 1997-2005 рр.

Погодні умови під час проведення дослідів істотно відрізнялись від середньобагаторічних даних.

Вивчення особливостей біології, шкідливість гумаю та розробку механічних і хімічних заходів проводили у відповідності з існуючими загальноприйнятими методиками з гербології та карантину рослин И.Н. Байдемана, 1974; П. Веллінгтона, 1973; Т. К. Зеленчука, 1983; А.М. Тулікова, 1974; А.В. Соколова, 1964; В.П. Ступакова, 1984; Х.М. Починка, (1976), В.П. Петелько, 1979, О.О. Іващенка, 2001 та ін.

Результати оброблені математично-статистичними методами з використанням пакетів програм ПЕОМ та методів статистичної обробки за Б.О. Доспєховим, 1985.

Вивчення ефективності дії протизлакових гербіцидів проти гумаю на винограднику і в посівах соняшнику застосували їх по вегетуючому бур’яну за висоти 10-15 см. В насадженнях винограднику розмір дослідної ділянки 60 м² повторність 4-х разова. Загальна площа дослідної ділянки у посівах соняшнику 150 м², облікової – 100 м².

Обприскування проводили ручним обприскувачем марки РТР-16 за наступною схемою:

1. Контроль (без обробітку);

2. Раудап , 48% в.р. (еталон) 2,0; 6 л/га;

3. Пантера, 4% к.е. 2,0; 3,5 л/га;

4. Селект 12,5% к.е. 0,8; 1,4 л/га;

5. Тарга Супер 5% к.е. 2,0; 3,5 л/га;

6. Зеллек-Супер 12,5% к.е. 0,8; 2,5 л/га.

Дослідження з розробки системи викорінення вогнищ гумаю в посівах сільськогосподарських культур проводили за загальноприйнятими методиками. Площа облікової ділянки 300 м². Повторність 4-х разова.

Схема досліду:

Система І після озимої пшениці:

1. Лущення стерні на 7-8 см після відростання гумаю на 10-15 см; після відростання гумаю обприскування гербіцидами: Пантера 4% к.е. 3,5 л/га.

2. Полицеве лущення на 10-12 см через два тижні.

3. Оранка на зяб з оборотом пласта на 30-32 см.

4. Наступного року в посівах не злакової культури загальні агротехнічні прийоми.

Схема ІІ після озимої пшениці:

1. Лущення стерні на глибину 7-8 см, через два тижні на 10-12 см.

2. Оранка на зяб з оборотом пласта на 30-32 см.

3. Наступного року в посівах не злакової культури загальні агротехнічні прийоми.

Схема ІІІ обприскування гумаю гербіцидом Пантера 4% к.е 3,5 л/га в посівах соняшнику після його відростання на висоту 10-15 см.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГУМАЮ В ПОСІВАХ І НАСАДЖЕННЯХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

На території України осередки S. halepense (L) Pers. відомі ще з 30-х років ХХ ст. у Дніпропетровській області, куди цей вид був занесений з неочищеним матеріалом. В 50-х роках його вогнища виявляли в деяких районах Одеської області, Молдови. В Білгород-Дністровському та Тарутинському районах Одеської області в 1992 році (ВАТ ’’Лиманський’’) були виявлені вогнища гумаю.

На 01.01.07 р. забур’янена гумаєм площа під карантином в країні становить 803 га.

Онтогенез рослин гумаю на півдні України співпадає з фазами розвитку основних сільськогосподарських культур, посіви яких він заселяє.

Встановлено, що найбільша потенційна засміченість ріллі насінням гумаю 18 млн. шт./га була виявлена на полі чистого пару після трьох річного використання люцерни і в насадженнях винограднику; на полі багаторічних трав першого року ‑ 16 млн. шт./га (табл. 1). Крім гумаю, в ґрунті на винограднику і в посівах сільськогосподарських культур було виявлено насіння 65 видів бур’янів.