Рябчук П.О. Удосконалення захисту посівів озимої пшениці від бур\'янів у північному Лісостепу України

Краткое содержание

 У розділі подається короткий огляд літературних джерел з питання історичного розвитку, сучасного стану та перспектив застосування різних попередників, прийомів обробітку ґрунту і гербіцидів при вирощуванні та захисті посівів озимої пшениці від бур’янів, які базуються у відповідності з біологією культури. Проводиться оцінка впливу захисних заходів на навколишнє середовище.

   УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ  ДОСЛІДЖЕНЬ

 Ґрунтові, кліматичні та погодні умови проведення дослідів і спостережень. Польові дослідження по визначенню біологічної і господарської ефективно­сті різних норм витрати гербіциду монітор, 75 % в.г. проводили в стаціонарній сівозміні кафедри хімічного захисту рослин Агрономічної дослідної станції На­ціонального аграрного університету (АДС НАУ) в с. Пшеничне Васильківського району Київської області в 1996-1998 рр., а вивчення впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів – в полях СТОВ “Хлібороб” Андрушівського району Житомирської області в 2000-2002 рр.

Ґрунтове покриття на дослідному полі – чорнозем типовий середньосуглинковий. Вміст гумусу в оброблюваному шарі ґрунту 4,5 %, рН сольове – 6,8-7,0, ємність вбирання – 31,9 мг.-екв. на 100 г ґрунту. За вмістом легкогідролізованого азоту грунт належить до слабозабезпеченого (2,6 мг/100 г), рухомого фосфору (3,3-3,4 мг/100 г) і обмінного калію (9,8-10,3 мг/100 г ґрунту)- середньо забезпеч-

ченого. Ґрунтоутворююча порода – лес. Рельєф місцевості – рівнинний.

Грунт СТОВ „Хлібороб” – типовий малогумусний легкосуглинковий карбонатний чорнозем з вмістом гумусу 3,1-3,2 % та ємністю вбирання 28,4 мг.-екв. на 100 г ґрунту.

Клімат Лісостепу України – помірно теплий, з середньорічною температурою повітря + 7^о С. За багаторічними даними метеопосту Агрономічної дослідної станції в зоні проведення досліджень в середньому за рік випадає 562 мм опадів. Максимум випадання опадів припадає на літні місяці (червень і липень), а мінімум - на зимові (січень і лютий).

Найсухішим, за роки досліджень, був 1999 рік, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) якого становив 0,87, при багаторічному значенні – 1,16. А за даними Андрушівської метеостанції посушливим був 2000 рік, коли ГТК був нижчим за багаторічне його значення на 0,24. Інші роки досліджень виявились вологішими та мали позитивний вплив на ріст і розвиток культури, а також на формування забур’яненості її посівів.

Аналіз ґрунтових, кліматичних і погодних умов місць проведення дослі­джень характеризує їх як типові і сприятливі для вирощування озимої пшениці, а рівень урожайності культури залежить від багатьох факторів, зокрема, від рівня забу­р’яненості посіву та ефективності заходів спрямованих на його знищення. За на­шими спостереженнями, головною умовою отримання високого врожаю озимої пшениці в Лісостепу України є надійний захист її посівів від бур’янів. 

Агротехнічні умови в польових дослідах. Агротехніка вирощування озимої пшениці в дослідах не відрізнялася від загальноприйнятої в зоні проведення досліджень. Догляд за посівами складався з внесення гербіцидів у відповідності із схемою досліду. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем “Флокс-10” в фазі весняного кущіння, з витратою робочої рідини 300 л/га. У виробничих умовах – штанговим обприскувачем ОП-2000-01 з витратою робочої суміші 250 л/га.

В дослідах з вивчення впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на ефективність зменшення рівень забур’яненості та урожайність озимої пшениці попередниками були: горох на зерно, кукурудза на силос та рано зібраний (у першій-другій декадах вересня) цукрових буряків. Ефективність протибур’янових заходів порівнювали з контрольними варіантами, в яких проводили лише агротехнічні заходи, а також з ділянками, де вносили еталонні гербіциди.

Програма й методика проведення польових і лабораторних досліджень. Польові досліди по визначенню впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на забур’янення та урожайність посівів озимої пшениці (схеми подані в таблицях) проводили за загально прийнятими методиками, зокрема Б.О. Доспєхова [1985] та за методичними вказівками ВІЗР [1981].

Біологічну ефективність і спектр дії гербіциду монітор, 75 % в.г. порів­нювали з контролем без гербіцидів, а також з використанням еталонних препаратів гроділ, 75 % в.г. (0,02 кг/га) та пума супер, 7,5 % м.в.е. (1,0 л/га). Ділянки в досліді займали загальну площу 32-36 м², облікові – мали площу 28-30 м², повторність – триразова. Облік бур’янів проводили у фазі виходу в трубку та молочної стиглості зерна кількісно-ваговим методом з визначенням видового складу. Облік урожайності зерна проводили з облікової ділянки: у польовому досліді – комбайном “Сампо”, а у виробничих умовах (на площі 100 м² у триразовому повторенні) – комбайном “Дон-1500” за повної стиглості зерна з перерахунком на 1 га, а структурні показники урожаю визначали, розбираючи снопи з 25 рослин.

Ефективність заходів визначали в порівнянні з контрольним варіантом, в якому не вносили гербіцидів. За еталон приймали варіанти, де вносили відомі гербіциди. Обліки забур’янення виконували за методиками ВІЗР [1981], ЦІНАО [1986], С.О.Трибеля [2001]. Площу листкової поверхні та чисту продуктивність фотосинтезу визначали за Ничипоровичем А.А. [1961], абсолютно суху масу рослин – термостатно-ваговим методом [Ничипорович А.А., 1961].

Запаси доступної вологи в метровому шарі ґрунту визначали термостатно-ваговим методом [Петербургський А.В., 1968], щільність складання орного шару ґрунту – методом ріжучого кільця, а загальну пористість ґрунту – розрахунковим методом.

Вміст протеїну визначали через загальну кількість азоту (за К’єльдалем) з наступним перерахунком на білок [Петербургський А.В., 1968]. Натуру зерна і масу 1000 зерен визначали за ДСТУ – 3768-98, а вміст клейковини в зерні – за ГОСТ – 13586-68.

Економічну ефективність захисту озимої пшениці від бур’янів та використання гербіцидів проводили за методиками В.А.Захаренка [1988], О.Ф.Ченкіна [1990]. Величину енергетичних затрат визначали за методиками Г.Одум і Е.Одум [1978] та О.К. Медведовського і П.І. Іваненка  [1988].

Статистичну обробку даних проводили за методикою, описаною Б.О. Доспєховим [1985], з використанням персонального комп’ютера АМД-К6. Використані методи і методики проведення польових, виробничих і лабораторних досліджень забезпечили високу точність та достовірність одержаних результатів.

 РІВЕНЬ ЗАБУР’ЯНЕНості ПОСІВІВ ОЗИМОЇ пшениці У

ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ТА ГЕРБІЦИДІВ,

СПРЯМОВАНИХ НА ЇЇ  ОБМЕЖЕННЯ

Вплив попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на забур’я-неність культури. Бур’яни – сильні конкуренти всіх культур за світло, поживні речовини, вологу, тепло, життєвий простір. Їх присутність у посівах негативно впливає на рівень забезпечення культурних рослин необхідними елементами живлення для нормального росту і розвитку, формування врожаю та його якість.

Дослідженнями встановлено, що забур’яненість культури, посіяної після цукрових буряків, була найменшою (64,4-83,9 шт./м²). Тоді як чисельність бур’янів у посівах пшениці, розміщеної після кукурудзи на силос, збільшилася на 33 %. Горох – дещо кращий попередник за кукурудзу на силос, постільки зменшив чисельність бур’янів по оранці на 28,7 шт./м². Сира маса бур’янів по кукурудзі на силос зростала на 13 %, а по цукрових буряках – вона зменшилась на 22 % у порівнянні з посівом по гороху (табл.1).

Аналіз впливу способів обробітку грунту свідчить про позитивну дію оранки на зменшення забур’яненості посівів озимої пшениці у порівнянні з дискуванням: по гороху вона зменшилась на 25 %, по кукурудзі на силос – на 4 і по цукрових буряках – на 23 %, а сира маса – на 17; 7 та 13 % відповідно.