ОСНОВНЫЕ КОНСТРУКТЫ СИМПТОМОКОМПЛЕКСА ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ЖЕРТВЫ (НА ПРИМЕРЕ КАЗУСНЫХ И ДЕЛИКТНЫХ ЛИЧНОСТЕЙ)



Название:
ОСНОВНЫЕ КОНСТРУКТЫ СИМПТОМОКОМПЛЕКСА ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ЖЕРТВЫ (НА ПРИМЕРЕ КАЗУСНЫХ И ДЕЛИКТНЫХ ЛИЧНОСТЕЙ)
Альтернативное Название: ОСНОВНІ КОНСТРУКТИ СИМПТОМОКОМПЛЕКСА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЖЕРТВИ (НА ПРИКЛАДІ КАЗУСНИХ І ДЕЛІКТНИХ ОСІБ)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми, подано її загальну характеристику, сформульовано об’єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання й методи дослідження, розкрито його методологічні засади; висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено відомості про її апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.


У першому розділі “Індивідно-особистісні конструкти психологічної жертви” розглянуто історію виникнення й розвитку наукового знання про психологічну жертву, вивчено сучасні концепції її формування; виділено основні конструкти психологічної жертви. Огляд наукових праць із віктимології та психології дав можливість виділити і проаналізувати основні напрями в дослідженні феномена психологічної жертви. Показано, що різноманітність підходів до вивчення психологічної жертви свідчить не стільки про повноту розкриття проблеми, скільки про її неоднозначність та складність.


У межах першого, юридико-психологічного напрямку, представленого працями П.С. Дагеля, 1967; О.М. Джужі, 2006; Д.В. Рівмана, 2002; В.Я. Рибальської, 1979; Л.В. Ільїної, 1975; В.І. Полубінського, 1979; Л.В.Франка, 1972 та ін., симптомокомплекс психологічної жертви розглядається через базове поняття індивідуальної віктимності як властивості особистості, що сприяє її перетворенню на жертву в певних життєвих ситуаціях. Особистісна уразливість людини визначається схильністю, тобто комплексом об’єктивних і суб’єктивних якостей, які актуалізуються конкретною ситуацією та перетворюються на передумови заподіювання шкоди. На жаль, представники цього напрямку, незважаючи на визнання провідної ролі суб’єктивного фактора у вигляді сукупності індивідуально-типологічних відмінностей, основну увагу акцентують саме на кримінологічних аспектах проблеми.


У рамках другого, загальнопсихологічного напрямку, представленого працями Ш. Бюлер, 2008; Г. Шнайдера, 1994; В.Є. Христенко, 2004 та ін., феномен психологічної жертви екстраполюється на сферу міжособистісних стосунків у дружніх, подружніх, дитино-батьківських та виробничих контактах. Глибинні внутрішні структури та механізми формування особистості психологічної жертви розкриваються в науковій спадщині представників трансперсональної психології (Р. Ассаджіолі, 1996; Грофф, 1993; К.Ч. Тойч, 1990; К. Юнг, 1996); гештальтпсихології (Дж. Рейнуотер, 1999; М.В. Розін, 1996); позитивної та когнітивної психології (М. Селігман,  2006; Д. Озбелл, 1988; Г. Уіткін, 1988).


У сучасній вітчизняній психології концепція психологічної жертви акумулюється в наукових здобутках Б.Г. Ананьєва, 1996, К.О. Абульханової-Славської, 1991; П.А. М’ясоїда, 1997; В.А. Роменця, 1995; А.В. Петровського, 1997; В.А. Петровського, 1982 та ін.


На основі аналізу сучасних концепцій особистості психологічної жертви обґрунтовано, що основними її особистісними характеристиками є психологічна незрілість, неадекватна ієрархієзованість мотивів та відносин, імпліцитна потреба в самореалізації себе як особистості, схильність до диспозиційної тривоги та маніпуляції оточуючими; показано, що наука досить близько підійшла до пояснення цього феномена, проте залишаються невирішеними питання внутрішньої структури досліджуваного явища.


Узагальнення літератури дало можливість дати визначення психологічної жертви як складного індивідно-особистісного конструкту, сформованого на ранніх етапах онтогенезу, закріпленого в неодноразово повторюваних та підкріплених ззовні соціальних ситуаціях, такого, що проявляється в посиленні психологічної залежності, певної маніпуляції оточуючими і обмеженні власної просоціальної активності, та виділити і семантично наповнити її основні конструкти, до яких, на нашу думку, належать автором віднесено мотиваційно-цільовий, особистісний блок, особливості акцентуацій характеру та способів подолання стресу, властивості нервової системи.


Об’єднання основних теоретико-методологічних підходів до вивчення конструктів психологічної жертви дало можливість ввести поняття деліктної та казусної особистості психологічної жертви. Під деліктною психологічною жертвою ми розуміємо суб’єктів, які не тільки мають у своїй поведінці всі основні симптомокомплекси досліджуваного феномена, а й обтяжені певним досвідом перебування в статусі реального об'єкта різних замахів. Під казусною психологічною жертвою ми розуміємо суб’єктів, які у власній поведінці мають всі основні симптомокомплекси досліджуваного феномена, що проявляються й активно застосовуються в побутовому та повсякденному житті.


На основі аналізу літератури обґрунтовано, що поза увагою вчених залишилися питання семантичної наповненості основних понять, які складають теорію психологічної жертви, відмічена відсутність експериментальних досліджень базових складових компонентів психологічної жертви та диференціації її основних суб’єктів, що й зумовило необхідність ретельної побудови емпіричного дослідження проблеми.


У другому розділі “Методи та організація дослідження” представлено загальну процедуру експериментального дослідження; обґрунтовано основні методологічні підходи щодо вивчення симптомокомплексу психологічної жертви; описано зміст програми дослідження цього феномена.


З позицій системного підходу особистість психологічної жертви визначено як динамічну, цілеспрямовану функціональну систему, в якій умовно виділяється декілька підсистем: мотиваційно-цільова, когнітивна, комунікативна, емоційна та регуляторна, а програма її експериментального дослідження включала в себе вирішення таких завдань емпіричної спрямованості: розроблення та апробацію оптимального комплексу психодіагностичних методик; діагностику мотиваційно-цільових, когнітивних, комунікативних та регуляторних властивостей досліджуваних; визначення взаємозв’язків по виділених конструктах між казусними та деліктними особистостями (рис.1).


Дисертаційне дослідження здійснювалося протягом 2004-2007 років у три етапи: підготовчий, власне діагностичний і інтерпретаційний. Мета першого етапу (2004 р.) – обґрунтування проблеми, формулювання основних критеріїв виділення груп досліджуваних та підбирання діагностичного інструментарію. На другому етапі (2004-2006 роки) здійснювалося емпіричне дослідження основних конструктів, що складають симптомокомплекс психологічної жертви.


Досліджуваними були особи, які побували в ролі потерпілих, студенти факультету психології Харківського національного університету внутрішніх справ та курсанти факультету кримінальної міліції Харківського національного університету внутрішніх справ. Змістовна неоднорідність вибірки була визначена методологічною тезою Д.В. Ривмана (2002) про первинну віктимність кожного індивіда, оскільки він володіє унікальним набором індивідуально-типологічних властивостей, перебуває в певній життєвій обстановці, постійно є включеним у соціальні ситуації та потенційно може стати психологічною жертвою.


На третьому етапі (2007 р.) здійснювалося математико-статистичне оброблення результатів дослідження за допомогою пакету STATISTICA 5.0. та складання психологічних портретів різних категорій досліджуваних.


Для здійснення емпіричного дослідження були використані такі методи: спостереження, бесіда, тестування, методи математичної статистики.


У третьому розділі “Індивідно-особистісні конструкти психологічної жертви” здійснено аналіз експериментальних даних, проаналізовано та семантично наповнено основні конструкти, що складають симптомокомплекс психологічної жертви.


 


Дослідження мотиваційно-цільової спрямованості, яке здійснювалося за допомогою методики Ш. Шварца, показало, що на рівні нормативних ідеалів (тобто на рівні переконань) для вибірки в цілому найбільш значущими є наступні цінності: доброта (турбота про благополуччя оточуючих), досягнення (власний успіх через проявлення компетентності відповідно до соціальних стандартів), гедонізм (прагнення до задоволення).  

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины