МЕДІКО–ПСИХОЛОГИЧЕСЬКИЕ АСПЕКТИ АУТОАГРЕССИВНОГО ПОВЕДІНКИ САМОТНІХ ОСІБ :

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано наукову основу дослідження: об'єкт, предмет дослідження, мету, основні задачі, методи, наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі «Сучасний стан проблеми медико-психологічних аспектів аутоагресивної поведінки у самотніх осіб» проведено теоретичний аналіз проблеми аутоагресивної поведінки (АП), розглянуто питання розвитку сучасних уявлень про АП самотніх осіб.

Аналіз проблеми досліджень, представлений у вітчизняній та зарубіжній науково-психологічній літературі показує, що феномен АП найчастіше пов'язують із уявленням про психологічну кризу, як критичний емоційний стан, що виникає за певної гострої ситуації – зіткнення особи з перешкодою на шляху задоволення її найважливіших життєвих потреб, перешкодою, яка не може бути усунена способами рішення проблеми, відомими їй з минулого особистого життєвого досвіду (Н. Л. Фарберов, 1968; А. T. Бек, 1976;
Л. Каплан, 1981).

На думку деяких авторів, основні причини АП лежать в соціальній сфері, а також у соціально-психологічних складових особи та її оточення (С. Д. Максименко, 2007, 2008; Г. Я. Пилягіна, 2003, 2004; Л. Ф. Шестопалова, 2006; Л. М. Балабанова, 2007). До таких відносять втрату сталих соціальних зв'язків, депресії, сімейні конфлікти. В сучасних умовах трансформації суспільства виникли нові причини, що відображають реалії сьогодення: безробіття, бідність, втрата життєвих перспектив, самотність
(А. Г. Амбрумова, 1978, 1981, 1996; Є. В. Ласий, 2000; В. С. Подкорытов,
Ю. Ю. Чайка, 2003; В. А. Абрамов, І. В. Жигуліна, Т. Л. Ряполова, 2006;
В. Н. Запорожан, В. С. Битенский, 2007).

Дослідження останніх років   (А. Г. Амбрумова, 1978, 1981, 1996;
 Л. М. Юр’єва, 2002, 2006; Г. Я. Пилягіна, 2003, 2004; О. О. Дьоміна, 2004;
Г. В. Старшенбаум, 2005), висунули перед сучасними дослідниками
проблему суперечливого розуміння самогубства як суто аутоагресивного
акту психічно хворої людини, переконливо вказавши на те, що значна
частина самогубств чиниться психічно здоровими людьми внаслідок соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах мікросоціального конфлікту.

Незважаючи на велику кількість мультидисциплінарних досліджень
із зазначеної проблеми, залишається не вивченим ряд питань. На сьогодні
в медико–психологічній літературі відсутні систематизовані дослідження
про чинники, закономірності та умови формування АП у самотніх осіб,
які сприяють її перетворенню на поширене явище. Недостатньо даних
щодо значущості особистісних відмінностей, фактора самотності,
зростання ролі особистісної та реактивної тривожності у формуванні АП,
 не розроблено психокорекційних програм, які враховують чинник
самотності.

У другому розділі «Організація та методичне забезпечення психодіагностичного дослідження особливостей аутоагресивної поведінки у самотніх осіб» описано основні соціально-демографічні особливості самотніх осіб з АП, надано характеристику обстежених, а також методичні принципи дослідження та використані методи і методики.