ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТОРІВ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

Краткое содержание

У вступі обґрунтована актуальність проблеми дисертаційного дослідження, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено мету,  сформульовано завдання, розкрито методологічну основу та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення  отриманих результатів, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі - «Проблема професійної діяльності й підготовки операторів в інженерній психології» розкриваються основні теоретико-методологічні напрямки дослідження професійної діяльності, проблеми надійності та професійної підготовки в системах «людина-техніка».

Аналіз наукової літератури дозволив виділити багато підходів до психологічного аналізу професійної діяльності (В.О.Бодров,  2001; А.А.Деркач, 2000; В.Г.Зазикін, 1998; В.О.Моляко, 2007; Є.М.Іванова, 1987; Є.О.Клімов,  1988; Д.О.Леонтьєв, 1999; В.Д.Шадріков, 1982; С.П.Бочарова, 1982, 1998, 2006; О.М.Бандурка, С.П.Бочарова, О.В.Землянська, 2006; Е.Ф.Зеєр, 2000). При дослідженні концепцій різних авторів відмічено, що в них витриманий загальний методологічний підхід - виділені три рівні організації діяльності, три «одиниці» аналізу: цілісна діяльність, дія, операція (Є.О.Клімов, 1996). Структурний аналіз діяльності (О.М.Леонтьєв, 1983) дозволив виділити в ній різні компоненти, такі як дія й операція, мотив і ціль. Відповідно до одного з підходів (Б.Ф.Ломов, 1963, 1984), діяльність розглядається як «система психологічних складових», вона найбільш повно реалізована в методології системного підходу в теорії системогенезу діяльності (В.Д.Шадріков, 1982), де загальні закономірності формування психологічної системи діяльності розглядаються як сукупність психічних властивостей і якостей у своїй цілісності і єдності, організованих для виконання функцій конкретної діяльності.

Дослідження, які проведені з позицій системного підходу, дозволили одержати багатокомпонентний, багаторівневий і багатомірний образ діяльності людини-оператора. Операторська діяльність відбиває загальні структурні компоненти саморегулюючої функціональної системи діяльності людини: цілеспрямованість, мотивованість, операціонність і самоконтроль, протікає в особливих умовах, тому має специфічні характеристики і складає спеціальний об'єкт дослідження в інженерній психології.

Як показує огляд, надійність діяльності людини-оператора, яка пов'язана з категорією ефективності діяльності, впливаючи на її результуючі показники, не залишається величиною постійною, а змінюється із часом  (В.Д.Небиліцин, 1964; А.Чапаніс, 1964; А.І.Губінський, 1975; Б.Ф.Ломов, 1966; М.А.Котік, 1974; Є.О.Мілєрян, 1974; Г.С.Никіфоров, 1977; Г.В.Суходольський, 1990; Б.А.Смірнов, 1986; В.О.Бодров, 1991). Це явище обумовлене  як зміною умов діяльності, так і коливаннями психологічних і фізіологічних станів оператора. Розгляд надійності по виробничій і функціональній ознаці забезпечує цілісний підхід до аналізу ефективності діяльності людини-оператора. Важливим механізмом забезпечення високої надійності є підготовленість і тренованість оператора (О.Г.Чачко, 1986; С.П.Бочарова, 1998; Б.Ф.Ломов, 1966; В.Н.Абрамова, 1990; В.Ю.Щебланов, В.О.Бобров, 1990; Г.Т.Береговий, В.А.Пономаренко, 1983; С.Г.Кисіль, 2005; А.В.Герасимов, 1993).

Встановлено, що важливе значення має те, що при навчанні та наступному виконанні професійних обов'язків перед оператором постає ряд труднощів, обумовлених його індивідуально-психологічними особливостями: властивостями пам'яті, уваги, швидкості реакції й ін. (С.П.Бочарова, 1981; К.М.Гуревич, 1970; О.А.Конопкін, 1966 й ін.). Психологічний аналіз професійної діяльності персоналу систем «людина-техніка» проводився переважно в галузі діяльності операторів динамічних (транспортних та авіаційних) систем, у меншому ступені в галузі АЕС і майже був відсутній в галузі роботи ТЕС, що призвело до недостатньої розробленості питань теорії навчання та її практичного пристосування до конкретних особливостей діяльності операторів певного профілю. У цей час майже відсутні посібники з урахування психологічних якостей при відборі і професійному навчанні  операторів ТЕС, якщо не вважати такими окремі рекомендації в різних літературних джерелах.

У другому розділі – «Психологічна структура операторської  діяльності на тепловій електростанції» - представлений авторський підхід до професіографічного опису діяльності операторів БЩК ТЕС, який надав можливість отримати більш повне уявлення про структуру професійної діяльності та професійно важливих якостей операторів ТЕС і на основі якого розкрито об'єктивні та суб'єктивно-психологічні фактори ефективності професійної підготовки та діяльності операторів БЩК ТЕС.

Професіографічний аналіз діяльності операторів БЩК ТЕС дозволяє представити її як процес постановки та досягнення поставлених перед системою цілей. Такий підхід дозволив встановити основні цілі діяльності людини-оператора, її етапи, їх зміст, а також фактори, що впливають на успішність її функціонування.

Проаналізовано причини та умови виникнення аварійних ситуацій на енергопідприємствах України. Питанням походження помилок та їх класифікації присвячена чимала кількість досліджень (М.А.Котік, А.М.Ємельянов, 1985, 1993; С.П.Бочарова, 1998; Т.С.Сапєльнікова, 2003; Б.П.Дядьо, С.В.Юрчишин, 2004 та ін.). На думку деяких  авторів, в цей час в Україні дана система аналізу практично зруйнована (М.О.Сябер, В.А.Гурєєв, 2005). На підставі експертних оцінок, які надали старші машиністи блоків та начальники зміни цехів Зміївської ТЕС у кількості 6 та 4 відповідно,  представлено аналіз змісту і типових причин помилок операторів на станції та оцінка значимості професійно важливих якостей операторів БЩК ТЕС .

Визначено, що професійна діяльність оператора БЩК ТЕС надзвичайно складна, багатогранна та для неї характерні: необхідність постійної підтримки готовності до екстрених дій, саморегуляція, необхідність прийняття складних рішень в умовах дефіциту часу при великому обсязі попередньої обробки складної інформації та точної реалізації цих рішень, невизначеність появи інформації про неполадки в керованій системі. У теперішній час в Україні  ТЕС використовуються в змінній частині графіка покриття навантажень, тобто для покриття пікової та напівпікової частини графіка споживання електроенергії, що веде до більшого психологічного навантаження на оператора, тому що пускові режими енергоблоків ТЕС є найбільш складними з позиції керування через численність і різноманітність  операцій, які повинні здійснюватися при пуску, це у свою чергу спричиняє підвищення вимог до точності їх виконання, збільшення широти діапазонів змін контрольованих технологічних параметрів, істотні зміни динамічних характеристик об'єкта в процесі пуску та зупинки обладнання. Зазначені обставини спричиняють підвищення вимог до професійно важливих якостей оператора БЩК ТЕС.