ЕТНОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ СВІТУ УКРАЇНЦІВ : ЭТНОКУЛЬТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ОБРАЗА МИРА УКРАИНЦЕВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження проблеми, визначено  об’єкт, предмет, мету; сформульовані завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, описано форми апробації результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження образу світу та значення культури в його формуванні»  представлено теоретичний аналіз проблеми образу світу в контексті впливу на його формування культури.

Відзначається складність вивчення категорії образу світу, оскількі будучи одним з феноменів, що визначають породження індивідуальної  і суспільної свідомості, він одночасно зумовлює і особливості світосприймання як окремої людини, так і людських спільнот. Саме тому для представників різних наукових напрямків, які розглядають дану категорію – антропологічного, феноменологічного, когнітивного, лінгвістичного тощо, характерні істотні відмінності в усвідомленні й визначенні психологічної сутності цього поняття.

У своїй роботі ми спираємося на методологічні засади культурно-історичної школи Л.С.Виготського, 2000, діяльнісного підходу (С.Л.Рубінштейн, 2000; 2003, О.М.Леонтьєв, 1983, С.Д.Смірнов, 1981, 1983, 1993, Ф.Ю.Василюк, 1984, 1993,  В.В.Пєтухов, 1984, В.П. Зінченко, 1983; 1991, та інші), у рамках якого і розроблялася концепція образу світу, психосемантики (О.Ю.Артем’єва, 1999, В.Ф.Петренко, 1997, О.Г.Шмельов 2002, та інші), психологічної антропології (С.В.Лур’є, 2003, Р. Шведер, 2003, Р.Д`Андред, 2003, та інші) та кроскультурної психології (Д Мацумото,  2002, H.Hofsteade, 1984, H.K.Markus, 1994, Sh. Kitayama, 1994, M.Bond, 2002; 2004, K.Leung, 2002; 2004, та інші), що дозволяє розглядати образ світу як психологічну категорію, визначити його семантичний зміст та виявити залежність його формування від своєрідності тієї чи іншої культури.

Висвітлюються основні положення концепції образу світу О.М.Леонтьєва, 1983, а також розвиток поглядів автора концепції в трудах його послідовників. Показано, що образ світу розглядається як з позицій гносеології, оскільки є основою пізнання людиною об'єктивно існуючої дійсності, так і онтології, оскільки в ньому втілена ідея буття світу і буття людини в світі.

Виокремлюється проблема структури образу світу. Узагальнюючи погляди на дану проблему С.Д. Смірнова, 1981; 1983, В.В. Пєтухова, 1984, О.Ю.Артем’євої, 1999, С.М. Симоненко, 2005, Т.М. Титаренко, 2003, В.П.Зінченка, 1991, Ф.Ю.Василюка, 1993, і багатьох інших учених, ми пропонуємо своє бачення її вирішення. Це бачення ґрунтується на основному положенні концепції О.М.Леонтьєва, 1983, про те, що образ світу в свідомості людини виступає як «означений», тобто відкривається через систему значень, а також на тришаровій моделі образу світу, пропонованій О.Ю. Артем’євою, 1999. Образ світу розуміється як  представленість в психіці людини цілісного, багатовимірного світу – фізичного, предметного, соціального, природного і надприродного – у всіх його взаємозв'язках, включаючи і саму людину як «річ серед речей» (її внутрішній, духовний світ), який відкривається людині через систему значень і смислів. Поняттям «багатовимірність» у даному визначенні ми позначаємо, з одного боку, складну категоріальну організацію значень в поверхневих шарах образу світу, які можуть змінюватися під впливом обставин життя. З іншого боку, цим поняттям ми визначаємо складну ієрархію смислів  і значень у глибинних ядерних структурах образу світу, яких набувають уявлення, переконання, вірування, архетипи, міфи тощо й які слабко піддаються усвідомленню і змінам і містять культурно-історичний досвід, який має загальнолюдський зміст, і зміст, закладений своєрідністю розвитку того чи іншого народу.

Спираючись на роботи С.Л Рубінштейна, 2000; 2003, Л.С.Виготського, 2000, Д.О.Леонтьєва, 1999, Г.П.Стеценко, 2005, та інших дослідників ми доводимо, що і значення,  і смисли можуть розглядатися як утворюючі не лише індивідуальну, але і суспільну свідомість. Значення і смисли втілюються у знаках, які можуть набувати як вербальних, так і невербальних форм. Саме у знаках, значеннях і смислах, що стоять за ними, втілюється культурно-історичний досвід всього людства і досвід, в якому виявляється етнічна своєрідність тієї чи іншої культури.

Культура є основним чинником формування образу світу. Своєрідність культури того чи іншого народу визначає своєрідність його світосприймання, тому, образ світу, який формується в індивідуальній і суспільній свідомості може в певному сенсі визначатися як етнокультурне утворення. Термін «етнокультурний» вибраний нами, аби позначити складний феномен приналежності представників народу, з одного боку, до різних етнічних спільнот (наприклад, молдавська, болгарська, російська тощо), а з іншого – до української нації, культури України як незалежної держави, об'єднаної спільністю культурно-історичної долі.

Культура є складним, багаторівневим конструктом, що включає матеріальні й ідеальні артефакти. Вона є динамічним утворенням, оскільки здатна змінюватися під впливом змін, що відбуваються в світі, але глибинні, неусвідомлювані її елементи («культурні константи») зберігаються незмінними. Саме ці слабко усвідомлювані елементи містять у собі значущу для даної культури систему значень і смислів, які зумовлюють світосприймання носіїв культури і неусвідомлено виявляються в поведінці. Такі імпліцитно представлені в образі світу елементи експлікуються в соціальних аксіомах, концепцію яких розробили K.Leung и M.Bond, 2002; 2004.

За визначенням K.Leung и M.Bond, соціальні аксіоми – це генералізовані переконання (вірування) про саму людину, соціальний і фізичний світ або духовний світ, які  входять в категоріальну структуру свідомості. У нашому досліджені соціальні аксіоми розглядаються як своєрідні складноорганізовані вербальні знаки, в яких маніфестується культура того чи іншого народу, у тому числі і українського. Доводиться, що семантичний зміст соціальних аксіом співвідноситься з семантичним змістом образу світу, оскільки включає вірування про фізичний, надприродний, соціальний світи і про внутрішній (духовний) світ людини. П’ять типів соціальних аксіом, які були виділені авторами концепції – «Соціальний цинізм»; «Соціальна гнучкість»; «Нагорода зусиль»; «Релігійність» і «Контроль долі» – є універсальними і існують у суспільній та індивідуальній свідомості всіх людей, проте  образу світу того чи іншого етносу можуть бути притаманними власні соціальні аксіоми, в яких виявляється своєрідність культури цього етносу. Відзначається, що соціальні аксіоми, можуть розглядатися як операціональний аналог семантичного змісту образу світу, а методика їх дослідження (SAS) може використовуватися для визначення особливостей образу світу українців.

У другому розділі – «Відображення особливостей образу світу українців в універсальних соціальних аксіомах» – описуються етапи дослідження образу світу українців, обґрунтовується вибірка учасників дослідження, характеризується методика M.Bond і K.Leung «Опитувальник соціальних аксіом (SAS)», аналізуються результати перших трьох етапів дослідження, які були проведені на основі «Опитувальника соціальних аксіом (SAS)». Були використані такі математичні методи обробки даних, як обчислення середніх значень; ранжирування і дисперсійний аналіз (ANOVA).

На різних етапах в дослідженні взяли участь: 678 представників молоді (середній вік 18,7 років, чоловіки та жінки), серед яких було 383 представники Південного регіону України, 98 – Центрального і 97 – Західного і, крім того, 100 китайських студентів, які навчаються в ВНЗ міста Одеси, і 519 представників старшого покоління (середній вік 46,6 років, чоловіки та жінки), серед яких – 220 осіб представляли Південний регіон України, 202 – Центральний і 97 – Західний. Таким чином у нашому дослідженні взяли участь 1197 респондентів з трьох регіонів України.

П’ять типів універсальних соціальних аксіом – «Соціальний цинізм», «Соціальна гнучкість»; «Нагорода зусиль»; «Релігійність» і «Контроль долі» – були визначені M.Bond і  K.Leung у результаті численних кроскультурних досліджень, в яких взяли участь 40 країн світу. Україна не брала участь у цьому Міжнародному проекті з вивчення соціальних аксіом. Ми припустили, що  співставлення наших даних з показниками, отриманими авторами концепції в 40 країнах дозволять виявити деякі особливості образу світу українців. Тому на першому етапі ми провели кроскультурне дослідження соціальних аксіом.

Порівняння отриманих нами даних з показниками інших країн виявило, що світосприйманню українців більшою мірою, ніж представникам інших країн, властивим є негативний погляд на людську природу, недовіра до соціальних інститутів і влади. У ранговому розподілі за фактором «Соціальний цинізм» Україна отримала другий ранг услід за Грузією.

Наші респонденти також виявили низький рівень соціальної гнучкості, що свідчить про недостатньо сформовану здатність адаптуватися до нових обставин, а також низький рівень дивергентного мислення. У ранговому розподілі даних за фактором «Соціальна гнучкість» українці займають останній – 41 ранг. Для світосприймання українців характерними є вірування в те, що в людському житті все зумовлено фатумом, долею. події як минулого, так і майбутнього заздалегідь визначені і мало що залежить від самої людини. За фактором «Контроль долі» наші респонденти зайняли найвищий перший ранг.

На другому етапі було проведено кроснаціональне дослідження, в якому порівнювалися дані, отримані у вибірках, що представляли три регіони України: Південний, Західний та Центральний.

Зіставлення даних, отриманих у вибірках, які представляють три регіони України (Південний, Західний і Центральний) виявило, що образ світу представників цих регіонів характеризується, з одного боку, рядом відмінностей, з іншого – певною схожістю.

Показники, отримані по факторах «Соціальний цинізм», «Соціальна гнучкість», «Нагорода зусиль», «Релігійність», «Контроль долі» продемонстрували значущу відмінність вибірки Західної України від вибірок Півдня і Центра. По факторах «Соціальний цинізм», «Нагорода зусиль», «Релігійність» і «Контроль долі» в цій вибірці найвищі показники, а за фактором «Соціальна гнучкість» – найнижчі.

Значущі відмінності виявлені і у вибірках Південного і Центрального регіонів. Так, респонденти, що представляють Центральний регіон, меншою мірою, ніж представники Південного і Західного регіонів, вірять в те, що знання і зусилля можуть призвести до успіху (найнижчі показники за фактором «Нагорода зусиль»). У меншій мірі, ніж в інших вибірках, у представників Центрального регіону виражений фактор «Релігійність» (також найнижчі показники). У свою чергу представники Південного регіону займають  середню позицію між вибірками Заходу і Центру по факторах «Нагорода зусиль» і «Релігійність».

У той же час у світосприйманні мешканців регіонів України, представлених у нашій вибірці, простежується і певна схожість. Так, немає статистично значущих відмінностей між вибірками Південного і Центрального регіонів по факторах «Соціальна гнучкість» і «Контроль долі». Не виявлено статистично значущих відмінностей між всіма нашими вибірками за фактором «Гармонія між людьми» (цей фактор був виділений M.Bond і  K.Leung пізніше і не входив до основного змісту опитувальника соціальних аксіом (SAS), але ми використали його у нашому дослідженні).

На третьому етапі було з’ясовано. чи змінилися погляди, вірування та переконання українців на протязі останніх десятиріч. Для досягнення цієї мети порівнювалися дані, отримані у вибірках старшого покоління і молоді. Було констатовано, що молоді у порівнянні з представниками старшого покоління найбільше притаманна здатність адаптуватися до змінних умов дійсності. Для світосприймання молоді також більшою мірою характерними є вірування в те, що власні зусилля можуть привести до успіху. Молодь у меншій мірі, ніж старше покоління, вірить в залежність життєвих подій від фатуму, долі.

Одночасно, як показав математичний аналіз, і старше покоління і молодь з недовір'ям відносяться до діяльності громадських організацій і органів влади, вірять в існування надприродних сил і в необхідність релігії. Для світосприймання і зрілих людей і молодих також є характерним толерантне ставлення до інших людей.

Для образу світу молоді Південного регіону в порівнянні з дорослими цього ж регіону значно більшою мірою притаманний  негативний погляд на людську природу і на діяльність громадських і владних структур (показники за фактором «Соціальний цинізм» у вибірці молоді значуще вищі, ніж у дорослих). По інших факторах значущих відмінностей між цими вибірками не виявлено.

Молодь Західного регіону меншою мірою, ніж старше покоління цього ж регіону, схильна до негативного сприйняття дійсності, що її оточує (статистично значущо нижчі показники за фактором «Соціальний цинізм»). Вона більшою мірою здатна адаптуватися до змінних умов життя (статистично значущо вищі показники за фактором «Соціальна гнучкість») і в меншій мірі  вірить в те, що життя і діяльність людей зумовлені долею (нижчі показники за фактором «Контроль долі»). У той же час молоде покоління цього регіону більшою мірою, ніж дорослі, вірить в існування надприродних сил і в необхідність релігії (статистично значущо вищі показники за фактором «Релігійність»). За фактором «Гармонія між людьми» відмінностей не виявлено, що свідчить про схожість ставлення до інших в обох вибірках.

У вибірках молоді і дорослих Центрального регіону не виявлено відмінностей по більшості факторів, що свідчить про певну схожість образу світу обох поколінь.

Таким чином, дані кроснаціонального дослідження показали наступне: світосприймання респондентів, що представляють три регіони України, характеризується, з одного боку, своєрідністю, обумовленою унікальністю історичного розвитку кожного з регіонів, з іншого – певною схожістю, в якій виявляється їхня приналежність до єдиного українського етносу.

У третьому розділі «Культурно специфічні соціальні аксіоми, що відображають особливості образу світу українців» описуються подальші етапи дослідження, які були присвячені виявленню соціальних аксіом, специфічних для української культури і аналізу їх вираженості в структурі образу світу представників трьох регіонів України та вікових груп.

Для розв’язання цих завдань застосовувалися наступні методи та методики: аналіз літературно-художніх джерел, асоціативний експеримент, малюнкова методика «Образ світу» (модифікація Е.С.Романової, О.Ф.Потьомкіної), інтерв'ю і авторська методика українські соціальні аксіоми (УСА). Були використані такі математичні методи обробки даних, як контент-аналіз, ранжирування, факторний і дисперсійний (ANOVA) аналізи.

Доводиться, що в структурі образу світу українців існують значення і смисли, які виявляються в характерних саме для української культури темах, релевантних соціальним аксіомам. У результаті проведення асоціативного експерименту, в межах якого використовувався асоціативний словесний тест, проективної методики «Образ світу», інтерв'ю і контент-аналізу різних літературних джерел був визначений значний шар тем, у яких виявилася специфіка української культури. Проведене кроскультурне дослідження, у якому брали участь українські і китайські студенти, з достатньою мірою достовірності підтвердило специфічність виявлених нами тем саме для української культури.

Констатується, що для світосприймання українців важливими є близькі, довірчі стосунки в малих групах, перш за все в сімейних. Тема сім'ї як основи людського існування звучить у ряді актуалізованих смислах до слова-стимулу «щастя» (тест словесних асоціацій): «щастя» – «сім'я». Ця ж тема була виявлена при проведенні інтерв'ю і контент-аналізу літературних джерел різних жанрів. Крім того, процедура факторного аналізу дозволила виділити фактор «Орієнтація на сімейні стосунки». У цей фактор з високою вагою ввійшли  твердження-соціальні аксіоми, зміст яких пояснює 11,2 % дисперсії. Це дозволяє говорити про те, що актуалізовані смисли поняття «сім'ї»  певною мірою можуть бути віднесені до глибинних структур образу світу українців, оскільки вони є досить стійкими і слабо піддаються трансформації.

Аналіз даних показав, що для світосприймання українців є характерним негативний погляд на діяльність соціальних інститутів, громадських організацій. Цей факт виявився в актуалізованих значеннях до слова-стимулу «демократія»: як «негативне явище» його охарактеризувало 41,2% дорослих і 28,1% молоді. 52% наших респондентів, що брали участь в інтерв'ю, продукували твердження, в яких виявилась недовіра до людей, що не входять в коло сім’ї, тобто до «Інших». Негативний погляд на «Інших» виявився і в тому, що процедура факторизації аксіоматичних тверджень, обумовлених своєрідністю української культури (опитувальник УСА), генералізувала фактор, який ми позначили як «Недовіра». Зіставлення даних, отриманих у вибірках старшого покоління і молоді, що представляють три регіони України, – Південний, Західний і Центральний, не виявило статистично значущих відмінностей вираженості цього фактора в регіональних групах наших респондентів.

Виявилося, що для світосприймання наших респондентів характерним є вірування в зумовленість того, що відбувається. Даний факт підтверджується тим, що факторний аналіз результатів дослідження виявлених нами українських соціальних аксіом дозволив виділити два фактори, які включають твердження, близькі за змістом до фактора «Контроль долі» в опитувальнику K.Leung, M.Bond, але є специфічно українськими: фактор «Патерналізм» і фактор «Пасивізм». Перший з них об'єднує твердження, в яких простежується прагнення перекласти відповідальність за те, що відбувається, на інших, а другий – вірування в неможливість що-небудь змінити завдяки власним зусиллям.

Крім того, контент-аналіз результатів асоціативного експерименту дозволив виявити в актуалізованих значеннях до слова-стимулу «успішність» значення «талан, щастя», який у рейтинговому розподілі зайняв перший ранг як у вибірці молоді, так і вибірці старшого покоління: її продукували 73,2% студентів і 34,3% дорослих. Це дозволило дійти висновку, що мешканці України, які брали участь у нашому дослідженні, схильні сподіватися на «талан, щастя», а не на власні зусилля в досягненні тієї чи іншої мети.

Доводиться, що хоча сьогодні соціальні практики і багато в чому соціальні інститути через нестабільну ситуацію в країні не сприяють розвитку особистісних якостей, духовність як одна з інтенцій світосприймання залишається властивою українцям: 54 % респондентів продукували твердження, які співвідносяться з фактором «Релігійність» під час проведення інтерв'ю; був виявлений фактор «Духовність» при факторизації українських соціальних аксіом. Дані контент-аналізу результатів асоціативного експерименту, дозволили віднести частину слів-реакцій на слова-стимули  «свобода» і «щастя», в категорію «екзистенціальні уявлення». Дані, отримані в результаті проведення малюнкової методики «Образ світу», також підтверджують, що «духовність» входить в ядерні структури образу світу нашого народу, є інваріантною його частиною, транслюється від покоління до покоління і може вважатися однією з культурно-специфічних особливостей образу світу українців.

Проведене дослідження також дозволило виявити такі обумовлені специфікою образу світу особливості духовності українців, як саморефлексія, поетичність, єднання «Я» з природою і Космосом. Дослідження, проведене на основі малюнкової методики «Образ світу» дозволило виявити теми малюнків, позначені нами як «Гуманістична картина світу», «Екзистенціальна картина світу» і «Есхатологічна картина світу»,  які формально можна було віднести до категорії «Метафоричні малюнки». Крім того, у відповідях на питання інтерв'ю також були виявлені аксіоматичні твердження поетичного, екзистенціального і есхатологічного характеру.

Емпіричним підтвердженням того, що виявлені нами типи соціальних аксіом – «Орієнтація на сімейні стосунки», «Пасивізм», «Недовіра», «Духовність» і «Патерналізм» – є культурно специфічними саме для образу світу українців, слугують дані кроснаціонального дослідження, яке ми провели на основі опитувальника українські соціальні аксіоми (УСА). Дослідження показало, що вказані типи соціальних аксіом притаманні образу світу всіх наших респондентів, які представляли три регіони України: Південний, Західний і Центральний. Парне порівняння середніх значень в регіональних вибірках за допомогою ANOVA не виявило статистично значущої різниці отриманих даних.

Одночасно виявилось, що трансформаційні процеси, які відбуваються в Україні, сформували де в чому різні образи світу дорослих і молоді. Отримані дані показують, що для молоді всіх регіонів у більшій мірі, ніж для дорослих, важливі близькі, довірливі сімейні стосунки. Молодь Західного і Центрального регіону виявляє більш активну життєву позицію, ніж дорослі цих же регіонів. Молоде покоління Західного регіону на відміну від дорослих цього ж регіону більше вірить в існування надприродних сил, схильне до саморефлексії, але в меншій мірі схильне до конформної поведінки, до «вивченої безпорадності». Такі дані свідчать, що трансформаційні процеси найбільше відбилися в образі світу молоді Західної України у порівнянні з дорослими цього ж регіону. Образи світу молоді і дорослих Південного і Центрального регіонів зазнали менших змін, хоча вони також присутні. В той же час виявилось, що недовіра до інших людей притаманна образу світу всіх наших респондентів.