СІМЕЙНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ СФЕРИ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Краткое содержание

У Вступі обгрунтовано актуальність та доцільність розробки проблеми формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності, розкрита сутність та стан цієї наукової проблеми. Визначено об’єкт та предмет дослідження, сформульовано мету та завдання, описано методи. Розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. Наведено дані щодо особистого внеску здобувача, апробації результатів, публікацій, структури та обсягу роботи.

У першому розділі - “Теоретичні підходи до вивчення фізіологічної вагітності та проблеми невиношування вагітності” - проведено критичний аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з метою систематизації поглядів на проблему детермінант загрози невиношування першої вагітності.

В рамках розгляду невиношування вагітності як соціально-психологічної проблеми проаналізовано демографічний стан в Україні, розглянуто фізіологічні передумови невиношування вагітності, його фізіологічні та психологічні наслідки. Зазначається, що загроза невиношування вагітності впливає на ускладнення подальшого перебігу вагітності та підвищує вірогідність виникнення пізнього гестозу та передчасних пологів (Кошелева Н.Г., 1979). Внаслідок загрози переривання вагітності відбуваються порушення в стані та розвитку плоду та новонародженого (Ананіч Л.В., 1970, 1971; Norska, Kubicka, 1966; Kliment et al., 1976). Крім довготривалих емоційних наслідків невиношування та затримки розвитку материнської ідентичності, існує загроза виникнення хибного кола, коли стрес стає причиною невиношування наступних вагітностей (Beutel M. et al., 1992; Cabau A., 1995; Iles S., 1989; Reid T., 2000).

В розділі наведено соціально-психологічні пояснювальні моделі загрози переривання вагітності, яка з’являється внаслідок гестозу або без зрозумілих причин. Багато авторів пояснюють її стресовими факторами різного походження, серед яких – побутові та соціально-психологічні умови існування жінки (Астахов В.М., 1998; Сімрок В.В., Наталенко Д.В., 2003; Слепцова С.І., 1999), спосіб її життя та звички (Пуртов І.І., 1999; Жук С.І. та ін., 2000), психоемоційна напруга (Гінзбург В.Г., 2003; Bullock L.F., McFarlane J., 1990). Також розглядається вплив факту непланованості вагітності на частоту її ускладнень (Антоненко І.В., Нізова Н.М., 2002; Могілевкіна І.О., Донченко Л.І., 2002; Bitto A., Gray R.H., Simpson J. et al., 1997). В літературі зазначається, що будь-який з цих або інших факторів може виявитися патогенним, якщо має особистісне значення для жінки. Багато авторів приходять до висновку, що психологічні особливості жінки займають важливе місце у патогенезі невиношування вагітності (Абрамченко В.В., 2001; Єгоров О.О., 2003; Seng S.J., Oakley J.D. et al., 2001).

В розділі проаналізовано напрямки вивчення материнства та вагітності в психології. В літературі порушення репродуктивної функції жінки пов’язується з неадекватним формуванням материнської сфери.  Розвиток материнської сфери проаналізовано в рамках психоаналітичного та культурно-історичного підходів. В розділі описано детермінанти, етапи розвитку в онтогенезі та структура материнської сфери. Материнство вивчається з точки зору задоволеності жінки власною материнською роллю, як стадія особистісної та статевої ідентифікації (Брутман В.І., Панкратова М.С. Єніколопов С.Н., 1994; Брутман В.І., Радіонова М.С., 1997; Shereshefsky P.M., Yarrow L.J., 1973). В рамках онтогенетичної концепції материнства (Філіпова Г.Г., 1999, 2001, 2002) етап вагітності вважається одним з найважливіших фаз розвитку жінки як матері. Вагітність трактується як період життя, сензитивний до загострень психологічних проблем та такий, що потребує психологічної підтримки (Баженова О.В., Баз Л.Л., Копил О.А., 1993; Crandell L.E., Fitzgerald H.E., Whipple E.E., 1997). Вона також розглядається як підготовча фаза в розвитку взаємної прихильності матері та дитини, в зв’язку з чим досліджуються закономірності формування образу дитини у самосвідомості вагітної (Брутман В.І., Варга А.Я., Хамітова І.Ю., 2000; Шмурак Ю.І., 2003). В розділі аналізуються особливості першої вагітності, яка  вважається найбільш стресовою внаслідок завершення незалежного існування жінки та початку “незворотних” материнсько-дитячих відносин (Пайнз Д., 1997; Bartosikova Z., Tyrlik M., 2002; Robinson G.E., Stewart D.E., 1989). Прослідковано динаміку психологічних станів жінки під час вагітності.

В розділі висвітлено особливості формування материнської сфери у жінок з ускладненою вагітністю. Описано фактори ризику невиношування вагітності, одним з яких є психологічні особливості жінки. Останні проявляються в несформованості певних особистісних якостей (особистісна незрілість,  неконструктивні способи вирішення внутрішнього конфлікту) та певних елементів материнської сфери (незрілість, суперечливість мотивації материнства) (Філіпова Г.Г., 2003). В розділі проаналізовано фактори формування материнської сфери протягом онтогенезу та під час вагітності. Багатьма авторами зазначається, що вагітність має великі ресурси для розвитку материнської сфери. Під час вагітності відбувається подальший розвиток материнської сфери, який супроводжується певним суб’єктивним переживанням вагітності та повинен завершитися формуванням прихильності до дитини, яка включає суб’єктне ставлення до дитини, емоційне прийняття дитини та цінний образ дитини (Мєщєрякова С.Ю., 2000; Пайнз Д., 1997). Виділяються певні фактори, які можуть суттєво вплинути на розвиток материнської сфери під час вагітності: стосунки зі значущими іншими та їхня підтримка (Inoue K., Yuzawa M., 2002;  Fuller S.G., Moore L.R., Lester J.W., 1993;  Zachariah R., 1994), динаміка формування образу себе як матері (Брутман В.И., Варга А.Я., Хамітова І.Ю., 2000; Русалов В.М., Рудіна Л.М., 2003) та прийняття образу тіла ( Davies K., Wardle J., 1994; Feldmann H., 1977; Fox P., Yamaguchi C., 1997). Побудова стосунків зі значущими іншими, формування власної материнської ідентичності та інтеграція нового образу тіла є тими особистісними завданнями під час вагітності, які вагітна має вирішити для адекватного формування материнської сфери (Васільєва О.С., Могилевська Є.В., 2001; Шмурак Ю.І., 2003; Robinson G.E., Stewart D.E., 1989). Несформовані особистісні якості, невирішені особистісні конфлікти та недорозвинені елементи материнської сфери можуть завадити вирішенню вагітною цих особистісних завдань вагітності та суттєво вплинути на якість подальшого розвитку материнської сфери.

В рамках психоаналітичного та системного сімейного підходів розглянуто сімейні фактори розвитку материнської сфери у жінок з ускладненою вагітністю. Використано наукові здобутки теорії об’єктних відносин (Lewine L., Tuber S.B., Slade A. et al., 1991; ) та теорії прихильності (Боулбі Дж., 2003; Bartholomew K., 1997; Birtchell J., 1997;  Priel B., Besser A., 1999, 2000, 2001). Прослідковано вплив на формування особистості жінки таких факторів, як ранній досвід інтеракцій з матір’ю, стиль батьківського виховання та сімейних патернів поведінки (Брутман В.І., Панкратова М.С. Єніколопов С.Н., 1994; Васільєва В.В., Орлов В.І., Сагамонова К.Ю., Черносітов, 2003; Ісеніна Е.І., 1998; Філіпова Г.Г., 2003; Birtchell J., 1997; Fonagy P. Et al., 1995; Rholes W.S. et al., 1997).

Другий розділ - “Методи дослідження особливостей формування материнської сфери” - присвячено обґрунтуванню діагностичного інструментарію та характеристиці досліджуваної вибірки.

 За допомогою методики PARi Е.Шеффер і Р.Белла (адаптація Нещерет Т.В.) визначалися настанови вагітної щодо сімейного життя та бачення нею  відповідних настанов власної матері. За допомогою методики семантичного диференціалу (Петренко В.Ф.) було отримано інформацію про малоусвідомлюване емоційне ставлення вагітної до значущих інших та її сприйняття відносин між ними. За допомогою проективної методики Hand-Test (тесту Руки) виявлялися існуючі потреби, мотиви та конфлікти вагітної (Вагнер Е., Піотровський З., Брайклін Б., 1962; адаптація Курбатової Т.Н.). Методика визначення меж образу тіла (Fisher S., Cleveland S.E., 1968) використовувалася для визначення особливостей сприйняття вагітними своїх тілесних меж. Спеціально розроблена автором анкета містила демографічні дані та питання стосовно таких аспектів вагітності, як відносини вагітної з чоловіком, ставлення до батьків, переживання процесу вагітності та ставлення до власного тіла.

Вибірка досліджуваних становила 62 особи. Всі жінки готувалися народити вперше. Середній вік жінок становив 24 + 4,3 роки. Термін вагітності складав 6 - 37 тижнів, з рівною кількістю досліджуваних на кожному триместрі. Контрольна група - вагітні з діагнозом “здорова” - складала 30 осіб.  Експериментальна група - вагітні з діагнозом “загроза самовільного викидня” або “загроза передчасних пологів” - складала 32 особи. 90,6% жінок із загрозою переривання вагітності не мали ясно виражених причин загрози або виникнення гестозу. Групи були узгоджені з точки зору віку, освіти, соціальних та матеріально-побутових умов, акушерсько-гінекологічного анамнезу та наявності екстрагенітальної патології.

У третьому розділі - “Дослідження ролі значущих інших під час вагітності: структурні характеристики та характер впливу на перебіг вагітності” - міститься аналіз ролі значущих інших під час вагітності, їхнього впливу на вагітних та передумови формування відносин вагітних зі значущими фігурами. Висвітлено діадні відносини вагітних з чоловіком, їхній вплив на перебіг вагітності, сімейні передумови та механізми їхнього формування. Прояснено роль значущих інших у формуванні прихильності до плоду, складові та механізми формування емоційного ставлення до плоду та формування його образу.

Результати дослідження показали, що у порівнянні зі здоровими жінками, у жінок із загрозою переривання вагітності сімейна система їх батьків є менш диференційованою, всі члени родини емоційно залежать один від одного. В цій сімейній системі спостерігаються ознаки триангульованості, тобто в разі емоційного напруження між батьками дитина відігравала роль третього об’єкту, який знижував напруження, підтримував рівновагу та стабільність сімейної системи. Вже у дорослому віці вагітна психологічно не відділилася від батьків та емоційно залежить від матері. Для жінок із загрозою переривання вагітності найбільш значущими залишаються стосунки з матір’ю і роль дочки, тому вони мають труднощі у прийнятті ролі матері. Функцію забезпечення емоційного комфорту, яку у здорових вагітних виконує чоловік, у жінок із загрозою переривання вагітності виконує мати, і фігура чоловіка у порівнянні з фігурами батьків є менш значущою.

У власній подружній сімейній системі жінок із загрозою переривання вагітності відтворюються характеристики батьківської сімейної системи. Подружня сімейна система також характеризується недиференційованістю та розмитими зовнішніми межами. Жінки із загрозою переривання вагітності переносять батьківську модель взаємовідносин у подружні стосунки. Нездатність розділити себе та батьків, отримана в батьківській сім’ї, проявляється в нездатності розділити себе та чоловіка. Вони більше, ніж здорові жінки, емоційно залежать від відносин з чоловіком, відчувають труднощі у побудові спонтанних взаємовідносин з чоловіком як окремою особистістю. Тому їхні відносини з чоловіком гірші, ніж у здорових жінок, і погіршуються протягом вагітності. Таким чином, вагітні переносять батьківську модель взаємовідносин у стосунки з чоловіком, і в їхній сім’ї відбувається подружній розкол. Відносини вагітної з чоловіком проілюстровано на рис.1.