Особливості економічної свідомості студентів вищих навчальних закладів



Название:
Особливості економічної свідомості студентів вищих навчальних закладів
Альтернативное Название: Особенности экономического сознания студентов высших учебных заведений
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет та мету дослідження, розкрито методологічну основу роботи, схарактеризовано  використані методики і методичні прийоми, висвітлено наукову новизну, практичне значення дослідження, подано дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.


У першому розділі – “Економічна свідомість студентів як психологічний феномен” – викладено результати аналізу літератури з зазначеної проблеми та проведено комплексне теоретичне дослідження феномену економічної свідомості та економічної самосвідомості. На основі аналізу праць Г. Балла, М. Бахтіна, М. Бернштейна, Л. Виготського, О. М. Леонтьєва, В. Роменця, С. Рубінштейна, П. Флоренського, Г. Шпета констатується, що свідомість являє собою форму цілеспрямованого психічного відображення; вона є особливим утворенням, що сформувалося у ході суспільно-історичного розвитку на основі праці, як специфічного виду людської діяльності, спілкування та членороздільного мовлення.


Проблема дослідження економічної свідомості найбільше загострилася у соціальній та економічній психології у 90-ті роки 20 століття, тому що саме в цей історичний період значно зросла її роль в соціально-економічних процесах. Але, не зважаючи на те, що економічна свідомість упродовж не одного десятиріччя привертала до себе увагу з боку представників різних наукових дисциплін, багато теоретичних і прикладних аспектів зазначеної проблеми залишилися не розробленими, що є особливо характерним для вітчизняної економічної психології.


 Виходячи з аналізу основних підходів до визначення сутності економічної свідомості (М. Бункіна, О. Дейнека, О. Винославська, А. Журавльов, Л. Карамушка, А. Купрейченко, В. Москаленко, О. Новикова, А. Семенов, В. Хащенко, О. Шибанова), встановлено, що вона є не просто образом економічної дійсності, а особливою формою психічної діяльності, що зорієнтована на її відображення і перетворення.


Підкреслено фундаментальну ідею про нерозривність зв’язку між економічною свідомістю людини та її економічною поведінкою, що базується на методологічному принципі єдності свідомості та діяльності С. Рубінштейна. Цей взаємозв’язок означає те, що: по-перше, економічна свідомість суб’єкта регулює його економічну поведінку; по-друге, саме за рахунок включеності до економічної поведінки та на основі її результатів економічна свідомість коректується, змінюється, формується; по-третє, важливими детермінантами одночасно і економічної свідомості, і економічної поведінки є як внутрішні неусвідомлювальні психологічні феномени, так і зовнішні соціальні умови. Констатується, що одностороннє захоплення дослідженням суто економічної поведінки призводить до реалізації біхевіоральних концепцій та уявлень, в яких психологічні компоненти цієї поведінки представлені в спрощеному та обмеженому вигляді. Тим часом дослідження феноменів економічної свідомості також не можуть бути самодостатніми: вони необхідні саме для того, щоб розуміти регулятори економічної поведінки. Це означає, що економічна свідомість, формуючись в економічній поведінці, сама стає важливим регулятором останньої.


В роботі наголошено, що під економічною самосвідомістю треба розуміти відносно стійку систему уявлень суб’єкта про себе в соціально-економічному плані. На основі цієї системи він цілеспрямовано будує поведінку та взаємовідносини з іншими суб’єктами економічної системи та оцінює себе самого. Людина не лише усвідомлює вплив суб’єктів економічної системи й своїми переживаннями виявляє ставлення до них, але, виокремивши себе з оточуючого економічного середовища та протиставившись йому, усвідомлює себе як своєрідну особистість і певним чином ставиться до себе. 


Базуючись на загальнофілософському підході В. Андрущенко, Л. Губерського, І. Надольного, В. Розумного; на поглядах вчених-психологів (А. Журавльова, Л. Карамушки, А. Купрейченко, Г. Ложкіна, В. Москаленко, Т. Петровської) до визначення форм економічної свідомості, виділено та розглянуто її основні форми –  індивідуальну, групову, суспільну; а також проаналізовано їх особливості та взаємовплив.


Детально висвітлено основні функції економічної свідомості: відображально-інформаційну, комунікативну, оцінкову, акумулятивну, регулятивну.


Розглянуто особливості економічної свідомості студентської молоді та основні проблеми сучасного студентства, якими є: тотальна комерціалізація життя, що спричиняє деформацію людських стосунків; деперсоналізація молодіжної свідомості, що нав’язується масовою пропагандою споживацького способу життя; нагнітання духу індивідуалізму, особистісної відокремленості; соціальна незахищеність та бідність; втрата традиційних моральних цінностей та орієнтирів за рахунок пропаганди низькопробного голлівудського способу буття в дешевому телепрокатному варіанті.


Студентство – це найрозумніший, найактивніший, яскравий і, звичайно, психологічно найскладніший прошарок молоді. Студентський вік є найскладнішим етапом розвитку особистості з огляду на величезну кількість психологічних та змістових новоутворень (світогляд, свідомість, самосвідомість), що формуються у цей період. Саме на цьому етапі розрізнені уявлення особистості про себе поєднуються у цілісне, узагальнене бачення себе у контексті життєдіяльності, в тому числі і як економічного суб’єкта. Стрижневою психологічною рисою студентства є тісне переплетення процесів формування особистісної, економічної, професійної свідомості.


Вважається, що структура економічної свідомості охоплює п’ять основних компонентів (емоційні, когнітивні, оцінні, вольові, мотиваційні), що поділяються на дрібніші соціально-психологічні феномени, характеристиці яких в роботі приділено значну увагу.


Виділено основні фактори, що впливають на економічну свідомість особи: соціально-економічні умови передусім трудової діяльності та, в цілому, життєдіяльності суб’єктів економічної активності; характеристики тих соціальних груп, в які включені суб’єкти економічної активності; індивідуально-психологічні характеристики окремих осіб як суб’єктів економічної активності; гендерні особливості осіб як суб’єктів економічної активності.


Здійснений у розділі теоретичний аналіз дозволив висунути припущення щодо важливості проведення комплексного дослідження особливостей економічної свідомості студентів та аналізу залежності її структурних компонентів від належності особистості до соціальної (в тому числі гендерної) групи, суб’єктивного економічного статусу особи. Очевидно, що відсутність у літературі досвіду експериментального розв’язання сформульованої таким чином задачі спричинила необхідність розробки спеціальної процедури дослідження, зміст якої розглянуто  у другому розділі.


У другому розділі – “Дослідження особливостей економічної свідомості студентів вищих навчальних закладів” – викладено загальну процедуру організації та етапи дослідження, обґрунтовано систему методичних прийомів, покладених у його основу, наведено характеристику досліджуваного контингенту та результати емпіричного аналізу даних.


Для проведення дослідження було розроблено анкету, яка являє собою модифіковану здобувачем стандартизовану програму досліджень економіко-психологічних характеристик особистості, запропоновану В. Хащенко, удосконалену А. Журавльовим, Н. Журавльовою, А. Купрейченко.


Анкета охопила всі структурні блоки компонентів економічної свідомості. При розробці анкети були використані такі методики та методичні прийоми: методика оцінки особистого емоційного профілю О. Дейнеки; методика оцінки ціннісних орієнтацій особистості М. Рокіча; методика оцінки ступеня альтруїзму О. Дейнеки; методики оцінки рівня задоволеності власним добробутом, рівня економічних прагнень, уявлень особистості про багатство та гроші, рівня задоволеності власною діловою активністю, запропоновані А. Журавльовим та А. Купрейченко; тестову методику оцінки причин прагнення громадян уникнути оподаткування, розроблену В. Соколінським, методичний прийом виявлення податкового менталітету населення країни, запропонований В. Соколінським та О. Васильєвою, та самостійно розроблені здобувачем методики оцінки переважаючих мотивів накопичення, оцінки переважаючих споживацьких мотивів, оцінки ставлення особистості до прибуткових видів діяльності, до підприємницької діяльності, ступеня довіри до різноманітних комерційних організацій.


Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою економетричної комп’ютерної програми Matrixer 5.1. В ході аналізу застосовувалися середні значення, середньоквадратичні відхилення, t-критерій Стьюдента.


В процесі аналізу отриманих даних значну увагу було приділено суб’єктивному економічному статусу студентів, під яким розуміється самооцінка людиною свого матеріального становища, віднесення себе до певної майнової групи. Він був визначений як інтегральний показник і оцінювався як середнє значення чотирьох часткових показників, для виявлення яких у анкеті респондентам було запропоновано чотири запитання стосовно оцінки рівня свого матеріального благополуччя за шкалою.


В результаті аналізу впливу суб’єктивного економічного статусу студентів на компоненти їх економічної свідомості встановлено, що:


- суб’єктивний економічний статус впливає на ставлення студентів до багатих та бідних людей: чим вищий суб’єктивний економічний статус, тим доброзичливішим є ставлення до багатих і більш ворожим до бідних людей, і, навпаки, чим нижчий суб’єктивний економічний статус, тим більш вороже ставлення до заможних людей та більш доброзичливе – до малозабезпечених;


- для студентів з суб’єктивно більш високим життєвим рівнем цілі їх ділової активності  вищі за цілі студентів з нижчим рівнем добробуту. Для опитаних з низьким рівнем матеріального благополуччя частіше характерними є поточні тимчасові переваги, коли люди живуть переважно сьогоднішнім днем, не замислюючись над майбутнім дітей і онуків та не несучи за нього відповідальності;


- суб’єктивний економічний статус достовірно впливає також на самооцінку рівня ділової активності особистості та ступінь задоволеності цим рівнем. Так із зростанням суб’єктивного рівня матеріального благополуччя студентів підвищується оцінка ними рівня власної ділової активності. У студентів з низьким рівнем добробуту слабко виражене прагнення до успіху, не спостерігається переважання мотиву досягнення над мотивом запобігання невдачам. В той же час студенти з вищим суб’єктивним економічним статусом відзначають зростання останнім часом рівня своєї ділової активності, достовірно більше бажання та вищий рівень готовності займатися прибутковими видами діяльності.


Суб’єктивний економічний статус достовірно впливає на переважаючі у студентів ціннісні орієнтації. Найбільш значущими термінальними цінностями для групи студентів з низьким суб’єктивним економічним статусом виступає здоров’я, родина, робота та кар’єра, матеріальний добробут, безсмертя, а серед інструментальних цінностей лідерують чесність, працелюбність, впевненість у собі та тверда воля. Найбільш суттєвими термінальними цінностями для студентів з високим суб’єктивним економічним статусом є здоров’я, багатство, кохання та друзі, а перші місця у ієрархії інструментальних цінностей зайняли терпіння, ерудиція, глибокі знання, сміливість та підприємливість.


На основі порівняння студентів з курсантами та молоддю, що працює в державних та комерційних організаціях, виявлено особливості структурних компонентів економічної свідомості студентів – максималізм, висока потреба у самоствердженні, у високому статусі, прагнення до економічної самостійності та незалежності, нігілізм, надмірна самовпевненість, надвисокий рівень домагань.


Студенти, на відміну від респондентів з інших досліджуваних соціальних груп, насамперед орієнтуються на сьогоднішній день, не замислюючись над віддаленим майбутнім; хочуть мати можливість сьогодні реалізувати свої мрії, а не відкладати їх на потім; надають перевагу фінансовим та матеріальним (цінним паперам, прибутковій справі, фірмовому одягу), а не духовним критеріям багатства; розуміють значення та переваги володіння цінними паперами підприємств, достовірно частіше за інших молодих людей хочуть бути їх власниками; схильні розглядати вільні гроші, насамперед, як засіб розширення власної справи та надання допомоги близьким; вважають гроші показником економічної активності людини, але водночас і тим, що змінює людей у гірший бік; бажають відкрити власну справу і працювати, в першу чергу, на себе; пов’язують багатство з можливістю робити пожертвування, наявністю нерухомості та досягненням мрій; впевнені у власних силах, готові активно включатися в економічні взаємовідносини з іншими суб’єктами економічної системи; прагнуть до економічної самостійності та незалежності, бажають самостійно розпоряджатися своєю економічною долею; розраховують більше на себе, ніж на підтримку з боку держави; хоча і розглядають розміри податків як справедливі, проте не вважають за потрібне дотримуватися податкових норм; для досягнення успіху у житті орієнтуються на високий професіоналізм, талант та здоров’я, а не на хитрість, безпринципність та зв’язки; накопичення роблять, бажаючи, в першу чергу, стати фінансово незалежними; при купівлі речей прагнуть до індивідуальності та досягнення переваг над іншими, фантазують, виявляють прихильність до товарної марки;  турбуються про те, як вони виглядають в очах інших людей; прагнуть працювати на престижних посадах; мають високі трудові очікування та домагання, що коректуються при зіткненні із реальністю.


В результаті порівняльного аналізу економічної свідомості представників різних соціальних груп встановлено певні тенденції.


По-перше, спостерігається зростання посадових домагань молоді, що навчається.


По-друге, підсилюються преференції щодо індивідуального бізнесу, що може відбивати зростаюче прагнення молодих людей до економічної самостійності.


 


По-третє, порівняльний аналіз ціннісних орієнтацій респондентів з різних соціальних груп довів, що до першої п’ятірки найбільш важливих цінностей-цілей, поряд з такими традиційно високими цінностями, як “здоров’я” та “родина”, в усіх групах (крім курсантів) ввійшли суто економічні – багатство, матеріальна забезпеченість, власність. Все це свідчить про соціально-психологічну динаміку в структурі ціннісних орієнтацій особистості під впливом соціально-економічних змін в суспільстві.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины