ПСИХОДІАГНОСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОПЕРАТОРІВ ДИНАМІЧНИХ І ЕНЕРГЕТИЧНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ : ПСИХОДИАГНОСТИКА ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ СОСТОЯНИЙ ОПЕРАТОРОВ ДИНАМИЧЕСКИХ И ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ АВТОМАТИЗИРОВАННЫХ СИСТЕМ

Краткое содержание

У вступі  обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету роботи, виділено напрямки і сформульовано завдання дослідження, наведено основні наукові результати, що виносяться на захист, подається стисла характеристика їхньої наукової новизни, теоретичного і практичного значення.

У першому розділі  “Аналіз підходів до дослідження ФС людини-оператора”  розглядається проблема діагностики ФС у зв'язку з надійністю та ефективністю операторської діяльності.

Проаналізовано функціональні стани, що виникають у процесі трудової діяльності людини (В.Л. Маріщук, А.Б. Леонова, Є.О. Мілерян, Є.П. Ільїн,           Г.М. Зараковський, Л.Г. Дикая, Ю.П. Горго,  В.О. Бодров, М.С. Корольчук,                О. М. Кокун та ін.). Як показано в дослідженнях Б.Ф. Ломова, В.Ю. Щебланова,  М.А. Котика, А.М. Ємельянова, О.О. Навакатікяна, А.М. Карпухіної, В.О. Бодрова,  існує взаємозв'язок між ефективністю і надійністю операторської діяльності та ФС, що формуються у процесі роботи. Тому, аналізуючи особливості розвитку ФС, можна  визначати особистісні рівні надійності та ефективності професійної діяльності у операторів, а також досліджувати суб’єктивні та об’єктивні фактори, які на них впливають. Важливим є також  поняття “ціни” діяльності стосовно  діяльності оператора (В.Ю. Щебланов,  А.Ф. Бобров,  М.С. Корольчук,                   Т.В. Завадська), яке дозволяє визначити ступінь мобілізації функцій організму людини у процесі праці. Відзначено, що кількісний опис ФС  можна здійснити на підставі визначення  психологічних і психофізіологічних показників  операторів у процесі діяльності.

 Розглянуто сучасні методи діагностики ФС людини (В.Л. Маріщук,                 Б.А. Душков, Б.А. Смірнов,  Н.М. Данілова, Ю.П. Горго, Т.Д. Лоскутова,               Г.С. Никіфоров, Ю.К. Стрєлков, А.Б. Леонова, В.О. Бодров, Л.Г. Дикая,                        В.М. Самсонкін  та ін.). Проведено докладний аналіз методів визначення психофізіологічних  станів людини, заснованих на реєстрації параметрів БАТШ         (А.М. Карпухіна, В.Г. Іванов, М.-Л. А. Чепа,  В.Н. Пушкін,  Ю.П. Горго,              Ю.Т. Рождественський та ін.), на підставі якого зроблено висновок  про можливість використання цих методів для дослідження ФС операторів.

У сучасних дослідженнях, присвячених аналізу ФС, використовуються  різні методи математичного аналізу даних, зокрема, кореляційний (О.О. Навакатікян, А.М. Карпухіна, В.П.  Дядичкін,  М.В. Макаренко,  Н.І. Ситник,   В.О. Бодров  та ін.), регресійний (В.Н. Бугайов, О.О. Навакатікян,  Ю.Є. Лях,       М.В. Макаренко,  М.П. Мороз та ін.), кластерний (О.О. Навакатікян), факторний (О.О. Навакатікян, В.І. Медведєв) і нейросітьові методи (В.Г. Гур'янов, Ю.Г. Вихованець та ін.). У результаті цих досліджень вдається визначити показники ефективності, надійності, «ціни» операторської діяльності шляхом встановлення їхнього взаємозв'язку з вихідними психологічними та фізіологічними показниками, а також створити достовірні математичні моделі для прогнозування ФС. определить

Оскільки ФС стосуються всіх рівнів організації діяльності людини – психофізіологічного, психологічного, поведінкового, то для їх дослідження та аналізу необхідно використовувати принципи системного підходу (Б.Ф. Ломов,     С.П. Бочарова, В.Д. Шадриков, В.І. Медведєв,  М.С. Корольчук, Г.А. Суворова та ін.), які містять такі положення:

-   розгляд сукупності психічних явищ, що реалізують діяльність, в їхньому взаємозв'язку – як цілісної, складної системи;

-   дослідження реальних психічних процесів, що реалізують конкретну діяльність: програмують і регулюють її;

-   виявлення загальних компонентів зв'язку в окремих різноманітних  формах діяльності;

-   визначення цілісних структур явищ, що підлягають кількісному описові;

-   побудова кількісного опису системного цілого за допомогою інформативних ознак;

-   проведення об'єктивного процесу класифікації на основі статистичних алгоритмів розпізнавання образів.

Відзначено, що застосування принципів системного підходу дозволяє зробити найбільш ретельні  дослідження  ФС і побудувати об’єктивні моделі їх розвитку.

Аналітичний огляд літератури показав, що:

-   діагностика ФС операторів дає можливість істотно підвищити ефективність і надійність виконуваної ними діяльності, уникнути помилкових дій, зменшити аварійність технічних систем і зберегти психологічне і фізичне здоров'я оперативного персоналу;

-   для реалізації системного підходу у вивченні ФС операторів на різних  етапах діяльності необхідно використовувати комплекс психологічних і фізіологічних показників, що дозволяє виявити міжсистемні зв'язки у структурі функціональної системи забезпечення діяльності;

-   для системного, об'єктивного і комплексного дослідження ФС операторів необхідно, крім тестування психологічних показників, застосування методик діагностики психофізіологічних показників, що відповідали б критеріям оперативності, комплексності,  інформативності. Такими методиками можуть бути методики визначення ФС людини за показниками БАТШ.

Разом з тим огляд літератури дозволив визначити, що загальні та специфічні закономірності розвитку ФС багато в чому ще не  розкриті. Недостатньо досліджувалися системні механізми виникнення  ФС операторів у реальних умовах напруженої праці, аналіз яких дозволяє прогнозувати  ефективність  та надійність операторської діяльності. Лишається відкритою проблема розробки адекватних комплексних  методик для кількісного дослідження ФС.

На  підставі аналізу літературних джерел  були  визначені наступні  завдання дослідження:

-   розробити комплекс діагностичних методик та обґрунтувати його можливості для системної оцінки ФС операторів з точки зору підвищення надійності операторської діяльності;

-   виявити специфічні та загальні особливості формування ФС операторів різних професійних груп (машиністів метрополітену та операторів блочних щитів ТЕС);

-   визначити на підставі отриманих в експерименті даних критерії якісного й кількісного визначення ФС  у конкретних умовах професійної діяльності.

У другому розділі – “Розробка методу комплексної оцінки ФС людини-оператора” наведено результати досліджень, спрямовані на створення комплексу діагностичних  методик для оцінки ФС людини-оператора, а також основні принципи  побудови цього діагностичного комплексу.

Проаналізовано методики оцінки ФС людини, що базуються на дослідженні фізичних характеристик БАТШ (Y. Nakatani, C. Ionescu-Tirgoviste, O. Bajenaru,         R. Voll, І. Брату, В.Г. Іванов, М.-Л. А. Чепа, А.Т. Неборський, В.Н. Сарчук та ін.), відзначено, що для об'єктивного контролю ФС операторів у процесі діяльності ці методики повинні відповідати таким умовам: неінвазивності; оперативності обстеження; високої інформативності – можливості отримання інформації про стан різних підсистем організму; можливості проведення кількаразових вимірів у ході діяльності; можливості одержання діагностичних портретів, зручних для подальшої обробки та  аналізу.

Результати дослідження дозволили розробити неінвазивну методику діагностики ФС оператора за температурними характеристиками БАТШ, а також  виявити ступінь інвазивності різних методик діагностики ФС людини, заснованих на вимірі ЕП БАТШ.

Оскільки принцип диференціального прогнозування професійної придатності (В.О. Бодров), а також проведені в останні роки  дослідження Н.В. Макаренко,  В.В. Кальніша, А.І.Єни  показують необхідність вивчення загальних психологічних і психофізіологічних факторів, що забезпечують  успішність виконання діяльності для різних груп професій, об'єднаних принципами спільності основних характеристик діяльності, нами на основі аналізу професіограм досліджуваних  груп операторів були виділені загальні професійно важливі якості, для подальшого вивчення яких у процесі професійної діяльності і був розроблений комплекс діагностичних методик.

У результаті пошукових  досліджень розроблено інформативний комплекс діагностичних методик, що дозволяє  оперативно оцінювати ФС людини–оператора у процесі діяльності на підставі вивчення психологічних  і фізіологічних показників випробуваних. Досліджуваними психологічними показниками є: швидкість сприйняття інформації (ШСІ) і показник інтенсивності уваги  (ІУ) (за результатами коректурної проби), обсяг короткочасної пам'яті (ОКП), тривалість і точність відтворення інтервалів часу  (ТрВЧ і ТоВЧ),  визначення  лабільності  (ЛА)   нервової системи (за даними «Теппінг-теста»). Фізіологічними показниками були обрані показники активності функціональних підсистем організму, що визначалися по ЕП БАТШ  за  методикою Р.Фолля. У результаті проведених попередніх досліджень запропоновані найбільш інформативні  БАТШ для визначення ФС операторів.

Проведені дослідження показали можливість диференційної діагностики функціональних станів (втоми,  нервово-емоційної напруженості, стресу) за допомогою даного комплексу діагностичних методик.   

Для  забезпечення автоматизації обробки первинних даних досліджень  було розроблено дві комп'ютерні програми. Перша програма – «Rioda», виконана мовою Visual Basic for Applicftions (VBA), працює в середовищі Microsoft Excel 2000 і дозволяє оперативно одержувати діагностичні портрети ФС випробуваних за даними виміру ЕП і температури в БАТШ. Діагностичний портрет включає різні графічні зображення розподілу досліджуваних показників за функціональними підсистемами організму людини. Крім цього, дана програма розраховує середні значення, коридори норми та кореляційні характеристики досліджуваних показників.

Друга програма – «Експертиза» - дозволяє оперативно одержати прогностичні значення успішності професійної діяльності для машиністів метрополітену та операторів блокових щитів ТЕС. Як вхідні параметри ця програма використовує показники, отримані в результаті тестування  випробуваних, зокрема,  психологічні показники (ШСІ, ТрВЧ, ТоВЧ, ОКП) та показники функціонального стану дихальної та серцево-судинної та ендокринної систем за даними виміру ЕП БАТШ. Ця програма, що виконана  мовою Visual Basic 6, може працювати в середовищі Windows 98, Windows XP. Програма має базу даних, в якій зберігаються вихідні психофізіологічні показники випробуваних та експертні оцінки  успішності їхньої діяльності.

Результатом досліджень, наведених у другому розділі, виявилася розробка інформативного та оперативного комплексу діагностичних методик, що дозволяє  оцінювати ФС людини–оператора у процесі діяльності і  включає комплексне вивчення психологічних  і психофізіологічних показників випробуваних.

У третьому розділі – «Експериментальні дослідження ФС людини у процесі операторської діяльності» - наведено експериментальні результати застосування комплексу діагностичних методик оцінки ФС людини-оператора.

Основні дослідження ФС у процесі трудової діяльності  проводилися  для двох груп операторів (загальна кількість 40 чоловік) - динамічних систем (машиністів метрополітену) та енергетичних автоматизованих систем (операторів блокових щитів ТЕС). Крім психологічних  та психофізіологічних показників, які визначалися на початку та наприкінці діяльності, у  кожного випробуваного оператора визначався рівень успішності професійної діяльності на підставі експертних оцінок, які виставлялися його керівниками.

Статистична обробка експериментальних даних (дискримінантний, кореляційний, регресійний аналізи) проводилася за допомогою комп'ютерного пакета програм статистичної обробки – STATISTICA. 

У ході проведених досліджень ФС машиністів метрополітену виявлено, що до кінця зміни в них відбувається збільшення напруженості функціональних фізіологічних підсистем, що виявляється в зростанні щодо вихідних величин середньогрупових показників ЕП БАТШ: коронарних судин  - на 6,9 %  (р< 0,01); серцевого м'яза  - на 6,7 % (р< 0,01); клапанів серця  -  на 4,0 %  (р< 0,05).

За даними, представленими для всієї групи машиністів, виявлено значущі кореляції показників до роботи:  ОКП  із показником функціонального стану серцевого м'яза за даними виміру електропровідності БАТШ (r=-0,65, р<0,01), показника ІУ з функціональним станом клапанів серця (r=-0,50, р<0,05) і гіпофіза      (r=- 0,47, р<0,05); а також після роботи показників ТрВЧ і ТоВЧ з показником функціонального стану клапанів серця (r=0,59, р<0,01 і r=- 0,62, р<0,01, відповідно).

На підставі дослідження функціональних підсистем організму  випробуваних  групу  машиністів за рівнем фізичного благополуччя було поділено на три підгрупи: благополучну, “підгрупу ризику” і проміжну. Виявлено зниження  психологічних показників (рис.1) за період трудової діяльності у випробуваних з  “підгрупи ризику” (обсягу короткочасної пам'яті – на 4%, точності відтворення в пам’яті інтервалів часу – на 21%, швидкості сприйняття інформації – на 8%, показника уваги – на 48%), що викликає загальне зниження надійності їхньої діяльності.