Ціннісна система та мотиваційна спрямованість осіб з ендогенною депресією

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність та визначено рівень розробленості проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано завдання, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Структура ціннісних орієнтацій та мотиваційна спрямованість” проведено аналіз літературних джерел, виділено підходи до розуміння ціннісних орієнтацій та мотиваційної спрямованості, проаналізовано особливості протікання змін під впливом депресивних розладів.

В науковій літературі існує велика кількість теоретичних та практичних робіт, що стосуються проблеми ціннісної сфери та мотиваційної спрямованості, які ще чекають свого детального вивчення. Незважаючи на те, що проблема цінностей досліджувалась багатьма вітчизняними та зарубіжними авторами                      (О.К. Дусавитський, 1996; О.М. Леонтьєв, 1975; Л.Ф. Шестопалова, 1982;         В.А. Ядов, 1975; Kluckhohn C., 1951; Pyszczynski, T., 1987 та ін.), тільки в останній час з’являються праці по систематизації експериментальних та теоретичних результатів, одержаних в цій сфері (Р. Ділтс, 1993; Д.О. Леонтьєв, 1992; О.Б. Фанталова, 1992; Л.М. Смірнов, 1996; та ін.). Тому недостатня розробленість даної проблеми стримує розвиток досліджень механізмів впливу і допомоги  людині, яка знаходиться в стані психологічної кризи.

Світовий досвід дослідження ціннісних орієнтацій пропонує різні підходи до їх природи, особливостей формування і прояву. М. Олпорт та інш. (1951) внесли в ціннісну проблематику уявлення про найважливішу роль інтересів у процесі формування ціннісних орієнтацій. М. Рокіч (1969), узагальнивши результати дослідження цінностей у різних аспектах, запропонував визначити цінності як “позитивні або негативні абстрактні ідеї, не пов’язані з певним об’єктом або ситуацією, що виражають людські переконання про типи поведінки і цілі, яким вони надають перевагу”.

Першими вітчизняними дослідниками процесу формування ціннісних стали В.А. Ядов (1975), В.Б. Ольшанський (1980), А.Г. Здравомислов (1986).              В.Б. Ольшанський розглядав ціннісні орієнтації як устремління особистості або групи до різноманітних форм соціальної значущості. А.Г. Здравомислов і        В.А. Ядов пов’язували ціннісні орієнтацій із поняттям установки особистості, але, тому що поняття “цінність” саме по собі носило суто суспільний характер, дані установки особистості стали розглядатися як соціальні, а сам феномен ціннісних орієнтацій – як соціально-психологічний.

Ціннісні орієнтації - це свідоме відтворення ціннісних якостей об’єкта. Ціннісним орієнтаціям властиві така внутрішня напруга, що здатне пробудити бажання, намір, інтерес, спрямований на конкретний вид діяльності. Завдяки цим якостям ціннісні орієнтації спроможні виконати визначену систему соціальних функцій: пристосовують індивіда до норм і цінностей даного соціуму, сприяють самоствердженню особистості, реалізації її дарувань, соціальних чекань; забезпечують гармонізацію внутрішнього світу особистості, систематизацію її знань, норм, стереотипів та ін.

Психологічна криза виникає як ситуація неможливості реалізації цих певних життєвих цінностей або задоволення основних потреб особистості, що проявляється у відчаї, безнадії, стражданні. Внаслідок переживання психологічної кризи мають місце певні зміни у ставленні до себе та навколишнього світу. Свідомість та особистість мають таку сутність, яка поза оцінками та поза переживаними відносинами не можуть існувати. Це стосується не тільки відношення і оцінки іншої людини, а і будь-якого об’єкту, який сприймається, в тому числі і самого себе.

Особистість - це цілісна, рухлива структура, у якій інтегруються біологічні, психічні, соціально-психологічні і духовні якості. Зрілу особистість характеризує домінування вищих рівнів мотивації. Патологічні переживання виявляють домінуючі спонукання і почуття пацієнта. При цьому депресію відрізняє не розпад ціннісних орієнтацій, а швидке домінування хворобливих уявлень про втрату найважливіших цінностей.

Дослідження особливостей ціннісної системи та особливості її впливу на діяльність, поведінку та прояви особистості, важливе насамперед тому, що дозволяє виявити чинники, відповідні за дисбаланс між системою цінностей і її реальною поведінкою. Знання особливостей ціннісної системи та мотиваційної спрямованості на сфери життєдіяльності дає можливість проникнення в індивідуальний світ особистості, а також може стати основою для надання їй психологічної допомоги у стані психологічної кризи, при неможливості втілення життєвих задумів у дійсність.

У другому розділі „Методологія та методики” проаналізовано методичний арсенал та представлено загальну програму експериментального дослідження.

Комплекс психодіагностичних методик складався з клінічної бесіди, шкали Цунга для самооцінки депресії, методики “Рівень співвідношення “цінності” та “доступності” у різноманітних життєвих сферах” (О.Б. Фанталова), тесту Люшера та методика Р. Кеттелла (16 ФОО). Вибір методик дослідження був зумовлений поставленими задачами дослідження, високим рівнем їх інформативності та характерними особливостями людей, які страждають ендогенною депресією.

Дослідження хворих з ендогенною депресією проводилося у декілька етапів: 1) організаційна бесіда з приводу підбору контингенту для нашого дослідження; 2) вивчення  історій  хвороб;  3) безпосереднє знайомство  з досліджуваними;          4) встановлення особистісного контакту; 5) проведення попереднього тестування, для необхідності підтвердження депресивної фази на час дослідження;                  6) тестування з метою виявлення особливостей ціннісної сфери, мотиваційної спрямованості, емоційних проявів та особистісних особливостей хворих;              7) обробка отриманих даних; 8) аналіз отриманих даних, підбиття підсумків та виявлення особливостей розподілу цінностей, виявлення характеру та напрямку мотивації, особистісних особливостей досліджуваних, порівняльна характеристика між контрольною та експериментальної групами; 9) виявлення напрямків оптимізації лікувального процесу хворих з ендогенною депресією.

У третьому розділі „Результати дослідження” наведено дані про представників експериментальної та контрольної вибірки; представлено результати вивчення ціннісних орієнтацій та мотиваційної спрямованості хворих з ендогенною депресією; особливості порівняння з здоровими людьми; надані рекомендації щодо застосування на практиці результатів дослідження рівнів співвідношення „цінності” та „доступності” у осіб з ендогенною депресією.

Обстеження людей з депресивними розладами ендогенної етіології проводилося на базі Київської міської психоневрологічної лікарні №1 імені І.П. Павлова а також у Київському міському психоневрологічному диспансері №2. Контрольна вибірка - студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також працівники фірм та державних закладів.

За період з лютого 2000 року до листопада 2003 року нами було обстежено 58 чоловік, які мали діагноз депресивний розлад ендогенної етіології, а саме хворі з біполярним розладом, циклотимією, вторинною депресією та меланхолією.

Кількість осіб жіночої статі складає 30 представників (51,7%), а чоловічої – 28 представників (48,3%), від загальної кількості вибірки. Середній вік людей з депресією, яких ми обстежили, складає 41,5 ± 0,3 роки. 14 досліджуваних мали клінічний діагноз біполярний розлад у депресивній фазі – 24,1%. Кількість досліджуваних з іншими діагнозами виглядає так: циклотимія - 20 досліджуваних (34,4%), вторинна шизофренічна депресія – 17 чоловік (29,3%); інволюційна меланхолія – 7 чоловік  (12,1%). 26 людей, які увійшли до експериментальної групи мали вищу освіту (44,8%), 25 осіб - середню спеціальну, або середню (43,1%), 7 досліджуваних - незакінчену вищу освіту (12,1%).

Спираючись на те, що у літературі існують різноманітні дані з приводу існування вікових відмінностей у мотиваційній спрямованості та ціннісних орієнтаціях, було проведено тестування здорових людей (які ніколи не мали проблем з психічним здоров’ям), у кількості 55 чоловік (29 представників чоловічої статі та 26 - жіночої), середній вік яких складає 42 ± 0,4 роки. При порівнянні даних контрольної вибірки студентів та контрольної вибірки дорослих осіб між собою нами не були виявлені суттєві відмінності у побудові ціннісних ієрархій, в індивідуальних особистісних якостях, та в актуальному емоційному стані між представниками цих двох вибірок.

Загальна кількість людей з контрольної групи, дані яких використовувалися у порівнянні з хворими депресивними розладами, складає 286 осіб. З них 149 осіб (52,1%) - представники чоловічої статі, а 137 особи (47,9%) – жіночої.

Для досягнення мети та виконання задач нашого дисертаційного дослідження етап підбиття підсумків ми поділили на 3 частини: 1) виявлення особливостей ціннісної сфери, мотиваційної спрямованості, особистісних характеристик осіб з депресією; 2) виявлення ієрархічного розташування цінностей та доступностей у здорових людей; 3) співставлення одержаних результатів осіб з депресією з результатами здорових людей.

Ієрархію цінностей у осіб з депресивними розладами, очолює поняття-цінність „щасливе сімейне життя” – вибір 8 (13,8%) хворих (рис. 1). Друга позиція поняття-цінності „здоров’я” у ієрархічному розташуванні цінностей - 7 (12,1%) чоловік, вказує на те, що хворі з депресію відчувають дефіцит внутрішніх сил, яких недостатньо для подолання теперішнього їхнього стану. „Матеріально забезпечене життя” розташовуючись на третій позиції у ієрархії цінностей (7 осіб–12,1%), вказує на матеріальні труднощі, які в першу чергу обумовлені непрацездатністю більшості представників експериментальної групи (41 особа - 70,7%).

Аналізуючи ієрархічну побудову доступностей групи депресивних слід зазначити, що доступність „краси природи та мистецтва” знаходиться на вершині цієї ієрархії (8 осіб, 13,8%) (рис.1). В значному ступені з обґрунтуванням першої позиції  „краси природи та мистецтва” можна співвіднести другу позицію поняття-цінності „пізнання”, якому віддали перевагу 7 (12,1%) осіб. Людина у депресії, спочатку намагається побороти її, що може виражатися у намаганні змінити ставлення до проблеми, яка привела до депресії, чи до самої себе. Якщо ж це не допомагає, то починається протилежний за своїм спрямуванням процес - намагання зрозуміти, пізнати свій стан. Поняття-цінність „свобода у вчинках та діях”, також як і „вірні друзі” та „активне, діяльне життя” займають позиції у середині ієрархії доступностей. Ці поняття-цінності поставили на третє, четверте та п’яте місця по 6 (10,3%) осіб з депресією.