Системний підхід до регулювання валютного курсу

Краткое содержание

Гострота проблеми ефективного регулювання валютного курсу (ВК) обумовлює важливість методологічно-виваженого та науково-обґрунтованого підходу до дослідження цього процесу. Низка глобальних валютних потрясінь останнього десятиріччя, труднощі прогнозування і здійснення цілеспрямованої корекції курсових співвідношень, складність вибору оптимальної міри гнучкості валютного курсу та механізму курсоутворення засвідчують послаблення ефективності сучасних теорій формування і регулювання ВК. Тим часом, недостатня ефективність регулювання ВК в процесі реалізації валютно-курсової політики (ВКП), веде до послаблення загального регулюючого впливу держави, її неспроможності забезпечити збалансований економічний розвиток.

До найбільш помітних праць, присвячених обґрунтуванню якісного оновлення методології наукових досліджень, слід віднести праці таких вітчизняних та російських вчених М. Блауга [41], І. Болдирьова [43], А. Гальчинського [81; 82], М. Згуровського, Н. Панкратової [112], І. Малого, М. Галабурди [136], А. Нікіпелова [151], Г. Ніоліса, І. Пригожина [153], А. Савченко [171] та багатьох інших. Проте методологія дослідження проблем валютної сфери в цих працях залишилася недостатньо висвітленою, що зумовлює необхідність розпочати науковий пошук саме з цих питань.

Проблеми методології є ключовими елементами всієї сфери наукового знання і прикладних аспектів його використання. Взаємовплив і взаємообумовленість методології науки і практичної діяльності набуває особливого значення у періоди кризових потрясінь, коли загострюється потреба у принципово нових науково-обґрунтованих підходах. За визначенням І. Болдирьова, методологія дозволяє науці зрозуміти саму себе та вибудувати зв’язки з іншими галузями знань [43, C. 62].

Вся логічна структура форм наукових знань базується на способах пізнання предмета дослідження. Вибір методології не є довільним, він задається предметом дослідження. Тільки той метод є адекватним предмету дослідження, що здатний його пояснити [82, С. 5–6; 83, С. 4]. Відтак у широкому аспекті предмет економічної науки пропонується розуміти як історично-об’єктивну унікальну послідовність взаємопов’язаних фактів реальної економічної дійсності, яка має витоки в минулому і обумовлює майбутнє, що формує основні вимоги до адекватної інтерпретації фундаментальних висновків щодо цих фактів через відкриття логічних взаємозв’язків інструментів, що використовуються [82, C. 9]. Виходячи з цього, предметом аналізу регулювання ВК слід визнати наукове пізнання тієї частини фактів економічної реальності, що пов’язана з формуванням теперішніх і майбутніх вартісних характеристик національної грошової одиниці.

Ускладнення соціально-політичних та економічних процесів у сучасному українському суспільстві в умовах глобалізації накладає додаткові вимоги щодо релевантності їх аналізу та пояснення в наукових дослідженнях. Насамперед, поглибленого аналізу вимагають процеси глобалізації, що вийшли за межі їх раціонального прогнозування – більшість урядів зарубіжних країн стикнулися з неможливістю передбачити перебіг подій у міжнародному валютно-фінансовому середовищі, а отже – упередити кризові явища.