ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ РАДІОТЕЛЕГРАФІСТІВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ РАДІОТЕЛЕГРАФІСТІВ
Альтернативное Название: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ НАДЕЖНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВОЕННЫХ РАДИОТЕЛЕГРАФИСТОВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обгрунтовано актуальність і висвітлено ступінь розробленості проблеми, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано гіпотези й завдання, розкрито науково-теоретична основу дослідження, окреслено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, описано форми апробації результатів дослідження.


Перший розділ – „Теоретичний аналіз надійності військово-професійної діяльності”.


З  літератури відомо, що комплекс внутрішніх властивостей, який становить потенційну здатність індивіда до надійної роботи, дістав назву базової надійності на відміну від прагматичної надійності, яка фіксується в реальних умовах діяльності (В.Д. Небиліцин, Б.Ф. Ломов, П.К. Анохін).


За В.Д. Нєбиліциним, надійність людини-оператора зумовлена трьома основними факторами:


• ступенем психологічної узгодженості техніки з психофізіологічними можливостями оператора;


•   рівнем професіоналізму й підготовленості оператора;


•  психофізіологічними  характеристиками, зокрема особливостями нервової системи, порогами чутливості, особистісними властивостями, станом її здоров'я.


Пізніше в дослідженнях Н.Д. Завалової і В.О. Пономаренка було доведено, що в разі відмови окремих технічних пристроїв висока надійність системи підтримувалася тільки завдяки можливостям людини.


Останніми роками проблема надійності почала вивчатися з погляду розробки методів її апріорної оцінки. Серед цих досліджень основними є праці                        Г.С. Нікіфорова, В.Я. Орлова, А. І. Губинського, В.Г. Євграфова, Ю.Г. Фокіна,            В.І. Ніколаєва, у яких запропоновано конкретні аналітичні методи прогнозування надійності роботи оператора і системи в цілому.


Надійність системи характеризується її здатністю зберігати потрібну якість функціонування в заданих умовах роботи. Тому надійність людини-оператора це властивість, яка характеризує її здатність безвідмовно працювати від­повідний інтервал часу в заданих умовах діяльності.


Аналіз проблеми показує, що своєчасність і точність роботи характеризують тільки окремий її результат, але не відобра­жають діяльність людини в цілому. Повніше діяльність опе­ратора визначається ступенем стабільності дотримання цих показників у різних видах і умовах діяльності. Це і є харак­теристика надійності роботи людини-оператора (Б.Ф. Ломов, В.Д. Небиліцин, Г.С. Нікіфоров,                   В.Я. Орлов,  М.В. Макаренко, Г.В. Ложкін, М.С. Корольчук).


Стрімко розвиваючись, проблема надійності за короткий час стала провідною проблемою системи „людина – техніка - середовище”, що має загальнодержавне значення. Академік А.І.Берг, який багато зробив для розгортання досліджень з проблем надійності, дуже влучно охарактеризував цю проблему, назвавши її вічною.


Систематизація механізмів надійності, що виявляють себе на різних рівнях функціонування живих систем, ще чекає свого завершення. Разом з тим уже можна говорити про наявність серед них найбільш ефективних, що мають універсальний характер. До них звичайно відносять механізми резервування, надмірності, компенсації (В.Я. Орлов, Г.С. Нікіфоров, П.К. Анохін, В.І. Медведєв).


Надійність оператора це його здатність безвідмовно виконувати свої функції, зберігаючи психофізіологічні показники в заданих межах протягом певного проміжку часу при заданих зовнішніх умовах (Б.Ф. Ломов, В.Д. Нібиліцин,           В.І. Медведєв, І.А. Сапов, О.С. Солодков, Г.Н. Нікіфоров, В.Я. Орлов).


Як видно з визначення, надійність є досить широким якісним поняттям, що характеризує оператора з боку стійкості його психофізіологічних можливостей, здатності виконувати в якийсь проміжок часу задані функції.


З практичною метою використовуються визначені кількісні категорії надійності. До них належать: імовірність безвідмовної роботи; середній час безвідмовної роботи; середній час між сусідніми відмовленнями; частота відмовлень; інтенсивність відмовлень та ін.


Однак ці кількісні категорії переважно застосовуються для оцінки надійності технічних пристроїв; використовувати ж їх для оцінки надійності оператора потрібно досить обережно (Г.С. Нікіфоров, В.Я. Орлов, В.А. Бодров).


Високий рівень надійності досягається передусім психофізіологічними можливостями, потрібними для  успішного  виконання   функціональних завдань    (Б.Г. Ананьєв, Ю.М. Бобров, В.А. Бодров, Г.В. Ложкін, Б.Ф. Ломов,                          В.Д. Небиліцин, В.І. Медведєв, В.О. Карпенко,  М.В. Макаренко, Г.Л. Опанасенко, М.С. Корольчук, О.М. Кокун).


Таким чином, виходячи з аналізу сучасної літератури і концепцій надійності, на наш погляд, надійність – це системне особистісне утворення спеціалістів, яке забезпечує ефективність функціонування системи „людина – техніка – середовище” з визначальною роллю людини, що проявляється на психологічному, професійному, соціальному та біологічному рівнях з виокремленням основних параметрів, які забезпечують надійність – якість і продуктивність діяльності впродовж необхідного часу, стійкість до перешкод, витривалість, відновлюваність функціональних систем організму людини (М.С. Корольчук).


Аналіз літератури показав, що в цілому надійність і ефективність діяльності визначається комплексом взаємозв’язаних факторів системи „людина – техніка – середовище” – впливом природних факторів, умов придатності до життєдіяльності (технічних, хімічних, побутових), медикобіологічних і соціально-психологічних, що відображається на різних рівнях функціональної динамічної структури особистості (психологічному, соціальному, біологічному і професійному).


    Другий розділ – „Організація роботи та обгрунтування методик дослідження надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів”.


Розв’язання поставлених завдань було сплановано і здійснено у три етапи.


На першому етапі проводилося вивчення теоретичних аспектів визначення надійності та працездатності спеціалістів операторського профілю в сучасній психологічній літературі.


На другому етапі вивчались особливості умов професійної діяльності зв’язківців та проводилось пілотажне дослідження до і після місячного циклу діяльності; визначалася динаміка працездатності і надійності професійної діяльності спеціалістів протягом доби; здійснювалась порівняльна характеристика впливу комплексного психофізіологічного забезпечення на надійність у добовому циклі професійної діяльності.


На третьому етапі на підставі порівняльної оцінки особливостей річної динаміки надійності діяльності зв’язківців контрольної та експериментальних груп визначалась ефективність застосування комплексного психофізіологічного забезпечення; розроблялись організаційно-методичні рекомендації командирам, офіцерам виховної роботи  щодо регуляції ефективності та надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів.


 В пілотажному дослідженні брало участь 177 осіб,  з них  57 – увійшло до контрольної групи, 79 – до експериментальної групи №1, та 41 – до експериментальної групи №2, до якої дібрані  особи з сильними процесами нервової системи.  На другому етапі операторам експериментальних груп надавалось комплексне психофізіологічне забезпечення, і вони ж пройшли навчання аутотренінгу, емоційно-вольової саморегуляції, спеціальних фізичних вправ, що було спрямовано на засвоєння військовослужбовцями основних прийомів оптимізації функціонального стану, працездатності й надійності спеціалістів. 


Для успішного проведення психодіагностичного дослідження здійснено обґрунтування і добір адекватних методик. Найбільш раціональним у дослідженнях діяльності операторів у наш час вважається підхід, який базується на характеристиці надійності й працездатності за її прямими та побічними показниками (Г.М. Зараковський, В.І. Медвєдєв, І.А. Сапов з співавт., З.К. Сулимо-Самуйло, О.О. Навакатікян, А.М. Карпухіна, В.І. Шостак, В.А. Бодров,                Ю.Л. Трофімов,  М.С.  Корольчук).


Для діагностики надійності роботи військових радіотелеграфістів найбільш доцільно використовувати методики: інформативні за змістом, з кількісними показниками для проведення в умовах професійної діяльності, з урахуванням прямих та побічних показників надійності і працездатності в їх корелятивних взаємозв’язках та в порівнянні з доробочими показниками; у динаміці з урахуванням основних параметрів надійності, суб’єктивного стану особистості, умов, характеру та особливостей праці, функцій слухової й оперативної пам’яті, психічних і фізичних функціональних можливостей спеціалістів. Водночас використання представленого нового варіанту тесту  Ландольта дає змогу не тільки оцінити загальну працездатність людини, а й виокремити складові надійності: продуктивність, швидкість, точність, витривалість.


В результаті професіографічного аналізу діяльності операторів встановлено, що інтенсивне і тривале обслуговування й використання складної сучасної військової техніки в умовах дефіциту часу та інформації, вимушеної робочої пози і обмеженої загальної активності суттєво впливають на надійність професійної діяльності військових радіотелеграфістів.


Система комплексного психофізіологічного забезпечення професійної діяльності спрямована на формування, збереження, підтримку та відновлення оптимальної працездатності фахівців.


Комплексне психофізіологічне забезпечення в нашому дослідженні включає: формування емоційно-вольової стійкості військовослужбовців, пси­хо­ло­гі­ч­ну ді­а­г­но­с­ти­ку спеціалістів, ау­то­ген­не тре­ну­ван­ня, спе­ці­аль­ні фі­зи­ч­ні впра­ви, пси­хо­ло­гі­ч­ну до­по­мо­гу, психологічну підготовку,  зниження пси­хі­ч­ної на­пру­ги,  ви­ко­нан­ня про­фе­сій­них обо­в’яз­ків в умо­вах штучно створених пе­ре­шкод, по­зи­ти­в­ну мо­ти­ва­цію до ді­я­ль­но­с­ті, кон­т­роль за умо­ва­ми ді­я­ль­но­с­ті й по­ве­дін­кою, поста­нов­ку за­вдань на пе­рі­од робочого циклу, ство­рен­ня пси­хо­ло­гі­ч­но спри­я­т­ли­вих умов для ді­я­ль­но­с­ті, фор­му­ван­ня під­ро­з­ді­лів і бо­йо­вих змін з ура­ху­ван­ням сили нервової системи, функціональних резервів організму, ви­зна­чен­ня відповідності індивідуально-психологічних якостей військових радіотелеграфістів вимогам виконуваної роботи.


Третій розділ – „Результати емпіричного дослідження психофізіологічного забезпечення надійності діяльності військових радіотелеграфістів”.


Вивчаючи надійність професійної діяльності військових радіотелеграфістів у пілотажному дослідженні перед виконанням місячного циклу професійної діяльності і після його виконання ми дійшли  висновку,  що комплексні методи психодіагностики надійності і працездатності, які ми використали у дослідженні, є адекватними і інформативними.


За методикою кільця Ландольта,  після місячного циклу професійної діяльності  військових радіотелеграфістів виявлено зниження показників середньої точності    на  34,6%, коефіцієнта точності на  32,4% та збільшення розмаху коливань продуктивності на  37,6% (при р£0,05 0,01). Отримані результати свідчить про зниження рівня надійності професійної діяльності і наявності функціонального стану перевтоми, що є показанням для застосування комплексного психофізіологічного забезпечення діяльності військових радіотелеграфістів.


Поряд з цим суттєво погіршуються параметри слухової і оперативної пам’яті (відповідно на 17,1% і 13,2% при р £0,05).


За методикою тепінг-тесту простої сенсомоторної реакції та критичної частоти світлових миготінь результати змінились в гіршу сторону відповідно на 15,2%, 15,8% і 17,25% (р£0,05), що свідчить про перевтому і недостатній рівень функціональних можливостей центральної нервової системи, яка забезпечує ефективну й надійну роботу спеціалістів.


Психофізіологічні параметри за методами степ-тесту і проби Генча змінюються відповідно до 16,3%. Останні зміни свідчать про виражені негативні зміни функціональних можливостей загальної тренованості спеціалістів.


Істотних змін зазнають прямі показники – якість і продуктивність праці, які знизились відповідно на 28,6% і 26,0% (р£0,05), при цьому індивідуальні властивості, за методикою Кеттела, залишились без змін.


Кореляційний аналіз отриманих результатів показав, що високий рівень прямих зв’язків показників якості й  продуктивності праці спостерігається з даними, які визначають   рівень працездатності та надійності за показниками методики кільця Ландольта, критичної частоти світлових миготінь, якості слухової пам’яті, тепінг-тесту, проби Генча й суб’єктивного стану за методикою САН.


За побічними показниками ефективності, продуктивності та якості спостерігаються певні особливості добової динаміки надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів.


У денний і вечірній час, за методикою кільця Ландольта, зафіксовано середній рівень надійності за критеріями  рівня коливань продуктивності при середньому рівні точності роботи. Водночас психофізіологічна ціна діяльності зростає в нічний час і надійність за прямими та побічними показниками суттєво знижується. Це підтвержується  істотними змінами продуктивності та якості професійної діяльності як за прямими, так і за побічними показниками.


У добовій динаміці від 8.00 до 22.00  спостерігається середній рівень надійності за прямими й побічними показниками працездатності  при її підвищенні на 10-ту і 20-ту години і суттєвому зниженні на 16-ту годину.


У нічний час від 22.00 до 8.00 відмічено істотне зниження якості і продуктивності та витривалості за психофізіологічними показниками діяльності, що створює низький рівень точності в роботі і відповідно низький рівень її надійності. Негативні зміни професійної надійності в нічний час на 2-гу і особливо 4-ту та 6-ту ранку свідчать про необхідність адекватної й інтенсивної психологічної корекції психічних функцій і працездатності військових радіотелеграфістів.


Порівняльна характеристика впливу комплексного психофізіологічного забезпечення на надійність професійної діяльності військових радіотелеграфістів у добовому циклі діяльності показує, що використання комплексного психофізіологічного забезпечення покращує продуктивність і якість професійної діяльності військових радіотелеграфістів в добовому циклі професійної діяльності в обох експериментальних групах неоднаково.


 Встановлено, що надійність діяльності у військових радіотелеграфістів в експериментальній групі №1 за показниками методики кільця Ландольта, продуктивності і якості слухової пам’яті, суб’єктивного стану, лабільності нервової системи, за методикою критичної частоти світлових миготінь в денний час відповідає параметрам високого рівня надійності зі зниженням цих критеріїв у нічний час, що дає змогу визначати рівень надійності в цей час як середній.


У нічний час в експериментальній групі №2 спостерігається середня амплітуда коливань продуктивності при високому рівні середньої точності за методикою кільця Ландольта і високих параметрах прямих показників продуктивності і якості праці. Застосування комплексного психофізіологічного забезпечення супроводжується позитивними змінами функціональних показників організму, низькою психофізіологічною ціною діяльністю, що свідчить про високий рівень надійності професійної діяльності військових радіотелеграфістів експериментальної групи №2. Крім того, позитивний вплив комплексного психофізіологічного забезпечення на спеціалістів експериментальної групи №2 дає змогу стверджувати, що найбільш ефективно і надійно в добовому циклі діяльності в нічний час працюють особи з сильними процесами нервової системи, що є показанням для відбору таких спеціалістів до роботи в нічні зміни.


Позитивні результати комплексного психофізіологічного забезпечення протягом добового циклу діяльності дали підстави для його використання протягом інших робочих циклів військових радіотелеграфістів.


У спеціалістів експериментальної групи №1 протягом перших трьох місяців дослідження результати на початку і в кінці робочого циклу суттєво не відрізняються, хоча і є нижчими після виконання місячного циклу діяльності на     5%÷6,7%. У подальшому спостереженні від 4 до 9 місяців включно відбувається істотне поліпшення суб’єктивного стану порівняно з даними першого місяця дослідження на 10% (р£0,01).  Надалі показник зростає до 6,19÷6,24 ум.од. на 12,9% ÷15,06% (р£0,05). В динаміці спостереження показник суб’єктивного стану змінився з 5,39 ум.од. до 6,24 ум.од. з першого до останнього місяця спостереження, що свідчить про позитивний ефект застосування комплексного психофізіологічного забезпечення.


Водночас істотне погіршення лабільності нервових процесів у зоровому аналізаторі військових радіотелеграфістів контрольної групи в кінці дослідження до виконання роботи вказує на зменшення можливостей відновлення, а низькі показники після місячного циклу роботи – на зниження витривалості. Погіршення цих показників більше як на 5÷10% в динаміці й у зіставленні до і після місячного циклу роботи є прямим показанням до застосування заходів і засобів підтримки і відновлення функціональних можливостей військових радіотелеграфістів.


Аналіз отриманих даних щодо затримки  дихання в експериментальній групі №1 до і після місячного циклу діяльності свідчить про поліпшення до відмінного рівня результатів проби з п’ятого місяця до дванадцятого місяця спостереження на 25÷36% у зіставленні з контрольною групою досліджуваних (р£0,05–0,01), що вказує на високий рівень відновлення і витривалості за рахунок зростання загального рівня тренованості організму і функціональних можливостей організму спеціалістів.


Особливістю надійності діяльності контрольної групи спеціалістів у нашому дослідженні є те, що на 10-у, 11-у, 12-у місяцях дослідження відмічається як збільшення амплітуди коливань до високого рівня (100,2 ÷ 113,1 ум. од.               при р£ 0,05), так і зниження середнього рівня точності до низьких параметрів (0,73÷0,74  ум. од. при р£0,05–0,01), що дає підстави до визначення рівня надійності діяльності як низького. Такі негативні зміни свідчать про зниження функціональних можливостей забезпечення надійності витривалості і відновлення та вказує на те, що такі зміни є прямими показаннями для застосування комплексного психофізіологічного забезпечення професійної діяльності військових радіотелеграфістів контрольної групи.


 


Зіставлення значень амплітуди коливань продуктивності і рівня точності роботи в спеціалістів експериментальної групи №1 показує, що в перші три місяці дослідження амплітуда коливань і точність поліпшується та набувають суттєвих відмінностей від контрольних результатів як до, так і після виконання місячного циклу професійної діяльності. Починаючи з четвертого місяця спостереження і до дев’ятого місяця дослідження у спеціалістів експериментальної групи відмічається середній рівень амплітуди коливань при рівні точності вищому від середнього (0,90÷0,94 ум. од.), що дає змогу інтерпретувати надійність роботи як ближчу до високої. В останні три місяці дослідження (10-й, 11-й, 12-й місяці) позитивний вплив комплексного психофізіологічного забезпечення найбільш виражений, що проявляється зниженням амплітуди коливань продуктивності (45,2 ÷49,2 ум. од.), зростанням точності роботи (0,96-0,97 одиниць). Такі зміни є підстави інтерпретувати як високий рівень надійності діяльності в спеціалістів експериментальної групи №1. Отримані результати вказують на позитивний вплив комплесного психофізіологічного забезпечення щодо підвищення функціональних резервів організму, завдяки чому поліпшуються  можливості відновлення параметрів надійності військових радіотелеграфістів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины