теоретическое, КЛИНИко-Диагностическое, медико-психологическое, психотехническое и психопатологическое обоснование и оценка психотерапии психогенно-обусловленных расстройств

Краткое содержание

Методологія, методи й експерименти, контингенти обстеження і матеріали (джерела) дослідження. На початковому етапі дослідження була розроблена й апробована на моделях психодисциплін (психотерапії, медичної психології і сексології) методологія КДЕ-аналізу (структурно-логічні блоки: клініка – дисциплінарна історія (еволюція) – дискурс).

Методичне забезпечення дослідження будувалося відповідно до виділених методологічних рівнів і включало такі групи методів: клінічні, експериментально-психологічні, ЕТ, інструментально-функціональні, соціологічні та медико-соціологічні, математичні.

Клінічні методи були представлені клініко-психопатологічними, неврологічними, сексологічними та спеціально розробленими клініко-психофеноменологічними (психометодологічними) (пси­хотерапевтична співбесіда, спеціальні діагностичні (феноменні) прийоми, діагностика КПЕС, клініко-культураль­не дослідження).

Експериментально-психологічні методи включали методи мнестологічні, методи дослідження інтелекту (зокрема, спрямовані на дослідження гнозису), а також персонального часу; у модифікованому вигляді вони були введені в діагностичний апарат СМП (ПМ). Використовувався НП-експеримент (коректурна проба).

ЕТ-методи були представлені діагностикою поведінки за В.П.Самохваловим (1993).

Інструментально-функціональні методи включали електроенцефалографію (ЕЕГ), ехоенцефалографію і реоенцефалографію. ЕЕГ-дослідження проводили з використанням універсального програмно-апаратного комплексу, призначеного для реєстрації, збереження й аналізу електроенцефалограм і викликаних потенціалів,– «DX-2000» виробництва фірми «DX-SYSTEMS Ltd.»

Із соціологічних методів були обрані: спостереження (включене, структуроване), традиційний і контент-аналіз документів, метод експертних оцінок й низка спеціальних медико-соціоло­гічних методів.

До математичних були віднесені методи обробки результатів (клініко-статистичний аналіз), яка проводилась з використанням «Інформаційної системи автоматизації документообігу медичного вузу» (підсистеми «Ведення клінічних баз», «Клініко-статис­тичний аналіз (аналітик клінічної бази)» і «Експертна система психічних і поведінкових розладів») за допомогою модулів пакету програм Statistica for Windows.

Наукознавчі й документально-бібліографічні методи в цілому були асимільовані процедурами КДЕ-аналізу. У наукознавчій частини дослідження дотримувалися критеріїв включення / виключення ознак, ґрунтуючись на сутнісних дефініціях понять науки, дисципліни, професії, спеціальності.

Загальне число обстежених склало 1426 осіб. Пацієнти пройшли обстеження на кафедрі психотерапії і кафедрі сексології і медичної психології ХМАПО та їхніх клінічних базах: ХМКП № 8; ХОПКЛ № 3; ХОПНД; ЦКЛ УЗ; ХОСГІСД ім. В.Г.Короленка.

При формуванні психотерапевтичних контингентів обстеження виходили з принципів представленості патологічних, нозологічних та синдромальних форм, які традиційно підлягають психотерапії, з урахуванням дефектологічних контингентів. При формуванні сексологічних контингентів обстеження виходили з необхідності обґрунтування правомірності концепції клініки розладів нормальної сексуальності (НС) і, власне, моделей розладів НС (РНС).

Психотерапевтичний експеримент реалізовувався на групі клінічно здорових волонтерів (48 осіб), після чого проводилися вибіркові перевірки (≥ 10 осіб) на основних контингентах обстеження (з урахуванням терапевтичного фармакологічного фону (ФФ)), що підтвердили отримані результати, тому екстраполяція правомірна.