Психопрофілактика порушення функціонування студентської сім’ї (медико-психологічні аспекти)

Краткое содержание

Дизайн дослідження та характеристика обстежених. Дисертаційне дослідження проводили в 2001 – 2005 рр., у декілька етапів, хід яких відображено в розділах дисертації і у наведеній схемі. Обстеження студентів проводилося за принципом випадкового вибору, коли усі одиниці генеральної сукупності мали рівну можливість потрапити до вибірки. На І етапі роботи (2001 – 2002 рр.) за умови інформованої згоди було обстежено 450 студентів віком від 16 до 21 року, які навчалися на 1-му курсі різних вищих навчальних закладів м. Києва, з них 54,0 % дівчат та 46,0 % юнаків. Середній вік обстежених складав 17,8 ± 2,7 років. У результаті комплексного дослідження у 306 осіб (68,0 %) було виявлено наявність чинників ризику формування порушення ФС та функціонування майбутньої студентської сім’ї. Основну групу склали 155 осіб з вищезазначеного контингенту, які за умови інформованої згоди взяли участь в психопрофілактичних заходах (ПЗ) щодо превенції формування ПФС на ІІ етапі роботи (у 2003 – 2004 рр.). Контрольну групу склала 151 особа, які відмовились від участі в вищезазначених заходах, що було обумовлено: недооцінкою важливості роботи щодо превенції можливого розвитку ПФС, неактуальністю цієї проблеми на даному етапі, неадекватно підвищеною самооцінкою. 144 особи, в яких не було виявлено чинників ризику, склали порівняльну групу.

На ІІІ етапі (2005 р.) усю вибірку було обстежено для оцінки успішності функціонування студентської сім’ї (ФСС). На цей момент, як показано на схемі, переважна кількість студентів склали сімейні пари. Стаж подружнього життя у переважної більшості