ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ КЕРІВНИКІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО УПРАВЛІННЯ АТЕСТАЦІЄЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ : ФОРМИРОВАНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ГОТОВНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ К УПРАВЛЕНИЮ АТТЕСТАЦИЕЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ

Краткое содержание

Вступ містить обгрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напрямку дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт і предмет, основну мету, гіпотезу та завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі роботи – «Теоретико-методологічні основи дослідження психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників» – висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до розуміння змісту атестації, визначено її мету, функції та основні види; розкрито специфіку атестації педагогічних працівників та її роль в діяльності освітніх організацій; визначено психологічні особливості управління атестацією педагогічних працівників. Особливу увагу приділено характеристиці змісту та структурі психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників.

На основі аналізу праць ряду вчених (В.А. Батаршева, А.Л. Журавльов,
Е.Ф. Зеєр, А.П. Єгоршин, А.О. Лук’янова, П.І. Матвієнко, С. Молчанова, Л.Г. Почебут, С.С. Сівак, О.О. Сівак, В.А. Чикер) атестацію педагогічних працівників визначено як комплексну оцінку діяльності педагогічних працівників (відповідність чітким стандартам виконання роботи на відповідній посаді за певний проміжок часу) з метою визначення резерву та перспектив професійного розвитку як для самого працівників, так і для всієї організації.

На основі аналізу наявних в літературі підходів до визначення сутності управління освітніми організаціями (О.І.Бондарчук, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський та ін.) та власного теоретичного аналізу проблеми дано визначення поняття управління атестацією педагогічних працівників як важливого напрямку управління освітніми організаціями, спрямованого на забезпечення ефективності атестації. Підкреслено, що структура управління атестацією охоплює два рівні аналізу: а) власне управлінський (постановка мети, планування, організація, реалізація, контроль); б) психологічний (мотивація, прийняття управлінського рішення, керівництво, комунікація). Наголошено, що зазначені рівні управління атестацією нерозривно пов’язані між собою.

До суттєвих психолого-організаційних особливостей управління атестацією педагогічних працівників слід, на думку автора, віднести такі: складання комплексно-цільової програми для проведення атестації педагогічних працівників; організація команди професіоналів на основі партнерства та рівноправності, емоційної відкритості та довіри один до одного; врахування особистісних цілей і можливостей учасників атестації та педагогічних працівників; залучення всього педагогічного колективу та учнів до оцінювання педагогічних працівників; залучення до проведення атестації педагогічних працівників шкільних психологів та зовнішніх незалежних консультантів (з відповідних предметів); прийняття колегіального рішення та ін.

У роботі визначено систему факторів, які впливають на успішність управління атестацією педагогічних працівників, і які віднесено до трьох рівнів аналізу: макро- (рівень суспільсва), мезо- (рівень освітньої організації), мікро- (рівень керівника освітньої організації, як головного суб’єкта управління атестацією педагогічних працівників). Аналіз факторів мікрорівня показав, що одним із суттєвих факторів цього рівня є психологічна готовність керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників.

Психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників визначено як систему мотивів, знань, вмінь, навичок, особистісних характеристик керівників, які забезпечують успішність управління атестацією. Показано, що структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників містить чотири основні компоненти: а) мотиваційний (сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління атестацією педагогічних працівників (управлінські та соціально-психологічні); б) когнітивний (система знань, які необхідні для здійснення ефективного управління атестацією педагогічних працівників); в) операційний (комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішне здійснення керівниками освітніх організацій управління атестацією педагогічних працівників); г) особистісний (сукупність важливих особистісних характеристик керівників освітніх організацій, які впливають на успішність управління атестацією).

Слід зазначити, що кожен компонент психологічної готовності може проявлятися на трьох рівнях: а) “базовому” (відображає загально визначені та унормовані знання, уміння та навички, які необхідні керівникам освітніх організацій для здійснення управління атестацією педагогічних працівників);
б) «розвиненому» (відображає загально визначені та унормовані знання, уміння та навички керівників освітніх організацій, але уже з деяким врахуванням психологічних складових управління); в) «творчо-зорієнтованому» (представлений інноваційними, творчими знаннями, уміннями та навичками, які допомагають керівникам освітніх організацій більш ефективно здійснювати управління атестацією педагогічних працівників).

Зазначені теоретико-методологічні підходи до розуміння психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників було реалізовано на подальших етапах емпіричного дослідження.

У другому розділі – «Емпіричне дослідження рівня сформованості психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників» – викладено загальну стратегію експериментального дослідження, обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик. Проаналізовано рівень сформованості психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників за окремими компонентами (мотиваційним, когнітивним, операційним, особистісним) та загальний рівень готовності. Особливу увагу приділено аналізу дослідження взаємозв’язку між рівнем сформованості психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників та низкою організаційно-професійних й соціально-демографічних характеристик.

Емпіричне дослідження проводилося у два етапи.

Перший етап дослідження був спрямований на виявлення рівня сформованості психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників.

Аналіз особливостей мотиваційного компоненту психологічної готовності (за методикою «Діагностика мотиваційної структури особистості» Є.П. Ільїна) свідчить про те, що в середньому половина керівників освітніх організацій у процесі здійснення управління атестацією педагогічних працівників надають великого значення мотивам, які належать до «базового» рівня і пов’язані із створенням умов для педагогічних працівників щодо: «життєзабезпечення» (59,5%); «соціального статусу» (58,8%) та «загальної активності» (39,9%). Дещо менше керівників надають великого значення мотивам, які можна віднести до «розвиненого» рівня і які орієнтовані на створення в процесі атестації умов для забезпечення «комфорту» (41,2%) та «спілкування» (25,0%) педагогічних працівників. І значно менше керівників орієнтуються на мотиви, які відносяться до «творчо-зорієнтованого» рівня і спрямовані на реалізацію в процесі атестації умов, які стосуються: «соціальної корисності» (16,9%) та «творчої активності» (11,5%) діяльності педагогічних працівників. В цілому, можна зробити висновок про те, що в процесі управління атестацією педагогічних працівників у керівників власне управлінські мотиви переважають над соціально-психологічними мотивами, що, скоріше всього, є причиною одностороннього підходу до управління атестацією (орієнтація здебільшого на чітке виконання керівниками професійних обов’язків, дотримання вимог нормативних документів, без орієнтації на психологічну підтримку учасників атестації та створення умов для стимулювання їх подальшого професійного і творчого розвитку тощо).

У результаті дослідження особливостей когнітивного компоненту психологічної готовності (на основі використання анкети, розробленої автором, та методу контент-аналізу) виявлено ряд проблем в оволодінні керівниками психолого-управлінськими знаннями, які стосуються: а) сутності атестації педагогічних працівників (зміст атестації, її мета, етапи проведення, показники оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників тощо); б) управління атестацією педагогічних працівників (зміст управління атестацією, його складові, труднощі в процесі проведення, шляхи вдосконалення тощо); в) психологічної готовності керівників до управління атестацією педагогічних працівників (сутність психологічної готовності, методи її формування тощо). З’ясувалось, що стосовно рівня оволодіння названими видами знань у керівників спостерігається така ж ситуація, як і щодо мотиваційного компоненту: приблизно половина опитаних керівників (від 46,6% до 52,0% за різними видами знань) перебувають на «базовому» рівні, лише приблизно одна десята частина опитаних (від 7,4% до 14,9% за різними видами знань) досягають «творчо-зорієнтованого» рівня, а решта знаходяться на «розвиненому» рівні розвитку. Наприклад, у процесі розкриття основних функцій керування атестацією педагогічних працівників керівники освітніх організацій, для яких притаманний «базовий» рівень знань, називали лише власне управлінські функції управління атестацією (визначення мети атестації; планування та організація; контроль та оцінка). У той же час, представники «розвиненого» рівня уже звертали увагу на низку психологічних функцій управління атестацією (прийняття рішення; координація і регулювання; створення сприятливого мікроклімату; схвалення та заохочення). Керівники з «творчо-зорієнтованим» рівнем наголошували на значущості таких функцій, як прогнозування професійного розвитку та психологічна підтримка педагогічних працівників.

Дослідження особливостей операційного компоненту психологічної готовності (за методикою «Аналіз управлінських ситуацій», розробленою автором), виявило, насамперед, що сформованість психолого-управлінських умінь та навичок у більшості керівників освітніх організацій (від 52,7% до 60,8%) також знаходиться на «базовому» рівні. Лише 10,1%–11,5% опитаних керівників досягають «творчо-зорієнтованого» рівня, а решта, знову ж таки, перебувають на «розвиненому» рівні. Наприклад, аналізуючи ситуації, які мають відношення до організації атестації, керівники, які знаходились на «базовому» рівні, зазначали, що, формуючи склад атестаційної комісії, керівник повинен аргументувати прийняте рішення; ті, що знаходились на «розвиненому» рівні, вказували, що при формуванні атестаційної комісії необхідно формувати команду однодумців, які будуть мати вплив на учасників атестації своїм власним авторитетом та рівнем компетентності. Ті ж керівники, які досягнули «творчо-зорієнтованого» рівня, заявили, що склад атестаційної комісії необхідно визначити в результаті опитування членів педагогічного колективу та з урахування їх побажань. Слід зазначити, що рівень розвитку управлінських вмінь та навичок (постановка мети, планування, організація атестації та контроль за її здісненням тощо) у керівників освітніх організацій дещо вищий, ніж рівень розвитку психологічних знань (мотивація, комунікація, здіснення впливу тощо).

У результаті дослідження особистісного компоненту психологічної готовності (за методиками «Оцінка власного рівня прав», «Діагностичні дослідження проблеми надання прав і делегування повноважень», «Наскільки ви творча особистість?» Д.А.Веттена та К.С.Камерона) було виявлено певні особливості розвитку у керівників особистісних характеристик, які відображають їх ставленням до: виконання управлінської діяльності, учасників атестації, самих себе. Слід зазначити, що тут спостерігаються такі ж самі тенденції, як і в попередніх компонентах психологічної готовності: для більшості опитаних (від 52,0% до 53,4% для різних характеристик) характерний «базовий» рівень розвитку цих характеристик. Так, для цієї групи керівників характерні вираженість таких характеристик: а) у ставленні до управлінської діяльності – «значущість роботи», «самовизначення»; б) у ставленні до учасників атестації – «забезпечення інформацією», «забезпечення ресурсами»; в) у ставленні до самого себе – «включений в справу», «вимогливий до себе», «незалежний», «рішучий», «самовпевнений», «цілеспрямований» та ін. Лише для 12,2%–15,5% опитаних характерний «творчо-зорієнтований» рівень, при якому керівникам притаманними є такі характеристики: а) у ставленні до управлінської діяльності – «особиста значущість»; б) у ставленні до учасників атестації – «делегування повноважень», «забезпечення підтримки», «організація команди» та ін.; в) у ставленні до самого себе – «інноваційність», «винахідливість», «відданість», «гнучкість» та ін. Решті керівникам притаманний «розвинений» рівень розвитку особистісних характеристик.

Результати дослідження загального рівня сформованості психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників в цілому показують, що переважна більшість керівників освітніх організацій мають «базовий» рівень готовності (52,7% опитаних), на «розвиненому» рівні перебувають 34,5% опитаних, і лише 12,8% опитаних мають
«творчо-зорієнтований» рівень готовності.

Другий етап дослідження мав на меті встановлення взаємозв’язку між рівнями психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників та їх організаційно-професійними (посада керівників, їх загальний стаж, стаж управлінської діяльності, тип навчального закладу, місце розташування навчального закладу) і соціально-демографічними (стать, вік керівників) характеристиками.

Що стосується організаційно-професійних характеристик, то дослідження виявило наявність статистично значущого зв’язку між рівнями сформованості основних компонентів психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників та посадою керівників (р<0,05), їх загальним стажем (р<0,05) та типом навчального закладу (р<0,05; р<0,01). Також встановлено статистично значущий зв’язок між деякими складовими основних компонентів психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників та стажем управлінської діяльності (р<0,05; р<0,01) і місцем розташування освітньої організації (р<0,05; р<0,00).

Що стосується посади в організації, то результати дослідження показують більшу орієнтацію керівників освітніх організацій, порівняно з заступниками керівників освітніх організацій, на самостійне визначення напрямку роботи та власне незалежне прийняття управлінських рішень щодо встановлення кваліфікаційної категорії педагогічним працівникам.

Що стосується стажу діяльності, то було виявлено, що чим вищий загальний та управлінський стаж діяльності керівників освітніх організацій, тим більше вони зорієнтовані на вдосконалення процесу управління атестацією педагогічних працівників через прозору інформованість та організацію спільної діяльності учасників атестації.

Що ж до типу навчального закладу, то керівники навчальних закладів нового типу вбачають основи ефективності управління атестацією педагогічних працівників у вдалій організації команди професіоналів на основі партнерства та рівноправності, їх психологічної підтримки та матеріальному заохоченні.

А от що стосується місця розташування освітньої організації, то встановлено, що керівники міських навчальних закладів постійно удосконалюють свої вміння та навички по використанню сучасних підходів до управління атестацією педагогічних працівників, що дає можливість визначати не лише резерви та перспективи розвитку педагогічних працівників, а й самого навчального закладу. У свою чергу, керівники традиційних навчальних закладів та керівники сільських навчальних закладів перебувають ще на стадії розвитку готовності до запровадження нових сучасних форм і методів управлінської діяльності.

Стосовно соціально-демографічних характеристик дослідження виявило наявність статистично значущого зв’язку між деякими складовими основних компонентів психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників та їх статтю (р<0,05; р<0,01) і віком (р<0,05; р<0,01).

Це проявляється в тому, що керівники-чоловіки під час організації та проведення атестації педагогічних працівників готові до запровадження інноваційних підходів, а керівники-жінки, здійснюючи управління атестацією педагогічних працівників, більше уваги приділяють дотриманню вимог нормативних документів.

Стосовно впливу віку керівників освітніх організацій, то результати дослідження показали, що керівники віком від 31 до 40 років головним фактором в управлінні атестацією вважають контроль діяльності, який сприяє вчасному координуванню та регулюванню процесу управління атестацією педагогічних працівників. Керівники віком до 31 років перевагу віддають високому професійному рівню, який сприяв би впровадженню передових освітніх технологій проведення атестації педагогічних працівників. У свою чергу, керівники віком більше 40 років більш зорієнтовані на своєчасне забезпечення інформацією учасників атестації та прийняття об’єктивного колегіального рішення.

В цілому, результати констатуючого етапу дослідження виявили недостатній рівень сформованості основних компонентів психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників та довели необхідність розробки спеціальної програми для її формування з врахуванням соціально-демографічних і організаційно-професійних характеристик керівників освітніх організацій.

У третьому розділі – «Особливості формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників» – наведено загальну стратегію формуючого експерименту. Розкрито зміст і структуру навчальної програми «Формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників», висвітлено психологічні особливості її експериментального впровадження. Детально проаналізовано результати формуючого експерименту.

Спираючиюсь на роботи О.В. Винославської, Л.М. Карамушки, В.А. Семиченко, О.А. Філь, Н.В. Чепелєвої, Ю.М. Швалба, Т.С. Яценко та ін., а також враховуючи результати констатуючого етапу дослідження, було розроблено навчальну програму «Формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників».

Формуючий експеримент було проведено протягом 2005–2006 рр. в Інституті післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Для проведення експерименту було сформовано експериментальну та контрольну групи керівників, які мали однакові соціально-професійні характеристики. Відмінністю експериментальної групи була система підготовки керівників до управління атестацією педагогічних працівників. В експерименті брали участь 68 слухачів, 34 особи – в експериментальній та 34 особи – в контрольній групі.

Для проведення психолого-педагогічного експерименту нами було підготовлено навчальну програму формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників, в основу якої було покладено підхід до психологічної підготовки персоналу та менеджерів організацій, розроблений в лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Організаційно реалізація цієї програми передбачала розробку та включення в навчальний план підготовки управлінців спеціального навчального курсу «Формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників», який був спрямований на визначення психологічних особливостей управління атестацією педагогічних працівників та формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до успішного його управління.

Зміст навчального матеріалу включав розгляд таких чотирьох змістовно-смислових блоків (відображених в чотирьох розділах програми): Розділ 1. Сутність атестації педагогічних працівників та її роль в діяльності освітньої організації; Розділ 2. Психологічний аналіз управління атестацією педагогічних працівників; Розділ 3. Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників; Розділ 4. Психологічне забезпечення формування готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників. Загальний обсяг навчального курсу складав 54 годин.

Загальними принципами описуваної програми були: системність, особистісний підхід, комплексність використання методичних засобів та організаційних прийомів, організація умов для активізації та гуманізації професійного спілкування і взаємодії учасників.

Варто зазначити, що формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників уможливлюється внаслідок організації ефективної взаємодії учасників підготовки та використання активних форм і методів навчання (проблемні лекції; семінари; практичні заняття: метод «мозкового штурму», метод групової дискусії, аналіз управлінських ситуацій, навчально-рольові та ділові ігри, індивідуальні творчі завдання, психологічний практикум, метод проектів).

Для оцінки ефективності навчального курсу, проведеного в експериментальній та контрольній групах, застосовувалися такі критерії: 1) Рівень сформованості основних компонентів (мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний) психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників; 2) Рівень сформованості узагальнюючого показника психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників. Для проведення діагностичних зрізів, які було зроблено до початку та після завершення формуючого експерименту, використовувався такий самий комплекс діагностичних методик, як і в констатуючому експерименті.

Порівняльний аналіз результатів діагностичних зрізів – до та після формуючого експерименту в експериментальній та контрольній групах, – які стосуються узагальнюючого показника «рівень психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників», показав, що між групами існують статистично значущі відмінності (р<0,00, за критерієм «хі-квадрат»).

Як видно із табл. 1, в експериментальній групі спостерігається позитивна динаміка рівня психологічної готовності до управління атестацією педагогічних працівників, в той час, як в контрольній групі такої динаміки практично не зафіксовано.