ДИНАМІКА І КОРЕКЦІЯ ПАТОПСИХОЛОГІЧНИХ СИМПТОМОКОМПЛЕКСІВ У ОСІБ, ЗАЛЕЖНИХ ВІД АЛКОГОЛЮ ТА НАРКОТИКІВ

Краткое содержание

Клініко-соціальна характеристика хворих на опіоїдну наркоманію та алкоголізм.        Досліджено 320 хворих на опіоїдну наркоманію, 180 хворих на алкоголізм та контрольну групу – 80 здорових осіб. У рамках кожного захворювання (опіоїдна наркоманія, алкоголізм) відповідно його стадії всі хворі були розподілені на 3 групи.

Клініко-соціальна характеристика хворих на опіоїдну наркоманію

Серед хворих чоловіків було 232 (69,6 %), жінок – 88 (30,4%). Віковий склад пацієнтів: до 18 років – 12 хворих (3,8%); 18 – 20 років – 37 пацієнтів (11,5%); 21–25 років – 98 хворих (30,6%); 26–30 років – 91 пацієнт (29,5%); 31–35 років – 58 хворих (1,1%); 36–40 років – 16 пацієнтів (5,0%); 41– 45 років – 8 хворих (2,5%). За тривалістю захворювання пацієнти розподілилися таким чином: 17 хворих (3,5%) – тривалість зловживання менше ніж півроку; 26 (8,5%) – від 0,5 до 1 року; 197 (61,6%) – від 1 до 5 років; 35 (10,9%) – від 6 до 10 років; 23 (7,2%) – від 11 до 15 років;12 (3,8%) – від 16 до 20 років; 2 хворих (0,6%) – понад 20 років. Стосовно 8 пацієнтів (2,5%) документально підтверджених відомостей не було. Переважна кількість хворих (228, або 70,9%) раніше не лікувалися; 92 (29,1%) неодноразово проходили курс лікування, у тому числі 12 хворих (3,8%) – у ЛТП.

До 1-ї групи увійшли хворі на наркоманію I стадії (29, або 9%); до 2-ї – хворі на наркоманію II стадії (275, або 86,0%); до 3-ї групи – хворі на наркоманію III стадії (16, або 5%).

Клінічне обстеження осіб 1-ї групи виявило: явища психічної залежності, які полягали в психічному потягу до інтоксикації, в неадекватно позитивній оцінці всього, що було пов'язано зі зловживанням; пошуковій активності, спрямованій на придбання наркотиків; групуванні й спілкуванні з наркоманами, певному емоційному дискомфорті (підвищена дратівливість, невдоволення). Під час соматичного обстеження виявлені окремі сліди від внутрішньо-судинних ін`єкцій за ходом поверхневих судин у ділянці передпліч. Тривалість зловживання опіоїдами, за словами хворих, не перевищувала 0,5 року. Сукупність симптоматики давала підстави для визначення діагнозу опіоїдної наркоманії І стадії.

У всіх обстежених 2-ї групи поряд із інтенсивним психічним потягом спостерігалися явища фізичної залежності, що проявлялися компульсивним потягом, здатністю до фізичного комфорту лише в стані інтоксикації, наявністю абстинентного синдрому чи його залишкових проявів. Характерними були порушення в емоційній сфері, виражені вегетативні розлади, астенічний синдром. У відділенні хворі об'єднувалися із іншими наркоманами, вимагали призначення більших доз транквілізаторів і снодійних, посилаючись на соматичні захворювання; забирали ліки в інших хворих і вживали їх у дозах, значно більших від терапевтичних. Під час клінічного обстеження у хворих виявлено ущільнення й стоншення судин, ін'єкційні доріжки на медіальній поверхні передпліч, зовнішній поверхні стоп, міжпальцевих проміжках на судинах малого калібру, зміна пігментації за ходом ін`єкційних доріжок. Тривалість захворювання коливалася від 0,5 до 12 років. Сукупність симптоматики давала підстави для встановлення діагнозу опіоїдної наркоманії II стадії.

У хворих 3-ї групи спостерігалися синдроми психічної та фізичної залежності, абстинентний синдром чи його залишкові прояви. Характерними були сухість і блідість шкіри обличчя, наявність ознак передчасного старіння. Поведінка хворих – пасивна, насторожена, настрій тужливо-неспокійний. Працездатність та активність були різко знижені. Досліджувані суб'єктивно легше переносили "ломку", проте скаржилися на біль у серці. Об'єктивне соматичне обстеження виявило судинну гіпертензію, підвищення частоти пульсу, що змінювалося брадикардією, зниження сухожилкових рефлексів. Чхання, пронос, нежить були виражені слабко. Дія наркотичної речовини була слабко тонізуючою. Спостерігалося виснаження усіх систем організму, анергійність. Тривалість абстинентного синдрому перевищувала 1 міс. Стаж зловживання – від 12 до 25 років. Сукупність симптомів давала підстави для визначення діагнозу опіоїдної наркоманії III стадії.

Клініко-соціальна характеристика хворих на алкоголізм

Серед хворих чоловіків було 171 (95%), жінок – 9 (5%). Віковий склад обстежених: 4 хворих (2,2%) були віком від 18 до 20 років; 14 (7,7%) – від 21 до 25; 18 (10%) – від 26 до 30; 26 (14,3%) – від 31 до 35; 36 (20%) – від 36 до 40; 29 (16,1%) – від 41 до 45; 27 (15,5%) від 46 до 50; 23 (12,6%) – від 51до 60. Вік 3 пацієнтів (1,6%) перевищував 60 років. Більша частина хворих (122 або 67,8%) почали вживати спиртне у віці до 18 років; 37 (20,6%) – від 18 до 20 років; 17 (9,4%) – від 20 до 25 років. Стосовно 4 пацієнтів (2,2%) відомості були суперечливими. Більшість хворих (129 або 71,7%) перебували на лікуванні вперше; 37 (20,6%) вже проходили курс стаціонарного або амбулаторного лікування, з них 14 осіб (7,7%) лікувалися в ЛТП.

З урахуванням клінічної картини обстежені були розподілені за стадіями захворювання на 3 групи. До 1-ї групи увійшли хворі на алкоголізм І стадії (18 хворих, або 10%); до 2-ї групи – хворі в ІІ стадії (131 пацієнт, або 72,8%) ; до 3-ї – хворі ІІІ стадії (31 хворий, або 17,2%).

У хворих на алкоголізм I стадії спостерігалися: психічна залежність, яка проявлялась у нав`язливих думках про спиртне, що актуалізувалися під впливом неприємних для хворого обставин; часткова втрата контролю за кількістю випитих спиртних напоїв; поява амнестичних форм сп`яніння; підвищення толерантності до алкоголю. Крім того, у значної частини пацієнтів відзначалися нестійкість емоцій, роздратованість, агресивні висловлювання. Слід зауважити, що більшість хворих цієї групи перебували на судово-психіатричній експертизі у зв`язку з вчиненням злочину в нетверезому стані і бажали зменшити кількість відомостей про своє зловживання. Інші зверталися до лікувального закладу під тиском батьків чи органів міліції.

Для хворих на алкоголізм II стадії була характерна наявність інтенсивного потягу між ексцесами, а також компульсивного потягу під час вживання спиртного. Спостерігалися втрата кількісного контролю за вживанням алкоголю, зростання толерантності до 1–1,5 л горілки на добу, наявність абстинентного синдрому, що проявлявся фізичним нездужанням, відчуттям розбитості, головним болем, відсутністю апетиту, запамороченням, нудотою, блюванням, підвищенням чи зниженням артеріального тиску, спрагою, депресивними чи дистимічними розладами настрою тощо. З неврологічного боку відзначались: невпевненість та дискоординація рухів, ністагм, підвищення оральних, черевних, сухожилкових рефлексів.

Для хворих на алкоголізм III стадії поряд з психічною та фізичною залежністю було характерним зниження толерантності; запійний тип вживання алкоголю; виражена соціальна, психічна і фізична деградація; ознаки інтелектуально-мнестичного зниження; розрив соціальних зв`язків і втрата здатності до праці; велика частота хронічних алкогольних психозів; у частині випадків - судоми в період абстиненції; атрофічні та дистрофічні зміни у внутрішніх органах.

Патопсихологічна характеристика розумової діяльності хворих на опіоїдну наркоманію та алкоголізм. Під час дослідження особливостей розумової працездатності, темпу складних сенсомоторних реакцій, активної уваги, пам'яті у хворих на опіоїдну наркоманію спостерігалося погіршення цих показників з переходом на більш тяжку стадію захворювання, що виявлялося в зменшенні обсягу виконаної роботи, збільшенні кількості помилкових рішень та часу, витраченого на виконання завдань.

Так, за методикою Крепеліна хворі на наркоманію І стадії (1-ша група ) виконали обсяг роботи V1=121,3±13,2 операції; ІІ стадії (2-га група) –V2=103,4±5,1; ІІІ стадії (3-тя група) – V3=51,7±8,2. Кількість помилкових рішень становила відповідно n1=0; n2=3,0±0,6; n3=5,1±1,2. (Здорові особи контрольної групи виконали обсяг роботи, що дорівнював: V к=161±9,0. Помилкових рішень не спостерігалося). За методикою цифрових символів хворі виконали наступний обсяг роботи: І стадія – V1=41,4±3,4 операцій; ІІ – V2=31,7±1,5; ІІІ – V3=17,4±1,8. (Контрольна група – Vк=62,0±6,9). Помилкові рішення спостерігалися у хворих ІІІ стадії (n3=4,0). За методикою заучування 10 слів, запам’ятовування: І стадія – V1=9,4 слів; ІІ – V2=8,1; ІІІ – V3=4,6; V к=9,8; утримання в пам’яті – відповідно V1=6,8 слів; V2=4,9; V3=3,8; Vк=8,1.

У досліджуваних спостерігалося також зниження показників активної уваги. З переходом в більш тяжку стадію хвороби збільшувалася кількість часу, необхідного хворому для виконання запропонованого обсягу роботи, та кількість помилкових рішень. Так, за коректурною пробою хворі І стадії на виконання роботи витратили час, що дорівнював: t1=417±17,3 сек.; ІІ – t2=571±21,2; ІІІ – t3=743±29,1; tк=321±15,2. Кількість помилкових рішень відповідно: n1=16,1±2,1; n2=24,3±2,9; n3=32,0±5,8; nк=9,7±1,1. Різниця середніх показників рівня досягнень хворих за методиками дослідження розумової працездатності, темпу складних сенсомоторних реакцій, уваги у хворих 2-ї та 3-ї груп порівняно з контрольною є статистично достовірною (р < 0,01).

Порівняльна характеристика рівня досягнень хворих під час дослідження розумової працездатності, темпу складних сенсомоторних реакцій, пам’яті представлена на рис.1. (За 100 % прийнятий рівень досягнень здорових осіб контрольної групи).

Порівняння патопсихологічних характеристик розумової діяльності в періоди абстиненції та нестійкої рівноваги показало певне покращення розумової працездатності, прискорення темпу складних сенсомоторних реакцій, поновлення здатності до зосередження уваги, заучування та утримання матеріалу в пам'яті після виходу зі стану абстиненції. Проте навіть після завершення абстинентного синдрому рівень досягнень у хворих ІІ та ІІІ стадій залишався достовірно нижчим, ніж у здорових осіб контрольної групи (р<0,01). Це, з нашої точки зору, значною мірою було пов'язано з глибиною астенічних проявів, які ще тривалий час зберігалися після завершення детоксикації, чи інтоксикаційною енцефалопатією, що спостерігалася у хворих ІІІ стадії. Дослідження хворих у стані ремісії показало можливість повного відновлення показників передумов інтелектуальної діяльності на І та ІІ стадіях опіоїдної наркоманії та алкоголізму.

Під час дослідження особливостей мислення за допомогою методик виключення, утворення простих аналогій, пояснення переносного смислу прислів’їв і добору до них пояснювальних фраз спосіб дії хворих на опіоїдну наркоманію був адекватним заданим умовам. Завдання виконувалися без особливих труднощів. Темп розумової діяльності залежав від наявності й глибини астенічних проявів. Загалом обсяг знань та уявлень відповідав освітньому рівню, досвіду та умовам життя хворого. Рівень здійснення операцій аналізу, синтезу, узагальнення погіршувався в стані абстиненції за рахунок порушення передумов інтелектуальної діяльності й відновлювався після її завершення.