ФАКТОРЫ ЭФФЕКТИВНОСТИ ОПЕРАТИВНОЙ ПАМЪЪЯТИ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПЕРСОНАЛА ЭНЕРГОСИСТЕМ : ЧИННИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ\'ЯТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ЕНЕРГОСИСТЕМ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, сформульована мета роботи, визначені об’єкт та предмет дослідження,  методологічні основи, визначені наукова новизна, теоретична та практична значимість. Наводяться дані про апробацію роботи та її структуру.

У першому розділі “ Проблема факторів ефективності пам’яті у загальній та інженерній психології” розглядаються методологічні аспекти дослідження продуктивних функцій пам’яті в різних психологічних концепціях. Для цього виконано історичний огляд ряду психологічних концепцій пам’яті і показано, що кожна з цих концепцій зробила свій позитивний внесок у розкриття різноманітних аспектів цієї складної проблеми. Показано, що внаслідок експериментальних досліджень пам’яті, проведених вітчизняними і іноземними авторами,  були встановлені найбільш універсальні закони пам’яті  Створення діяльнісної, структурно-функціональної та інформаційної концепцій відкрили можливість застосування системного підходу в дослідженні пам’яті (Д.Бродбент, Дж.Міллер, В.Я.Ляудіс, П.І.Зінченко, Г.В.Рєпкіна, С.П.Бочарова, П.Б.Невєльський та ін.). 

Системний аналіз дав змогу отримати нові уявлення про структуру і функції пам’яті, переглянути і доповнити традиційні теорії пам’яті, здійснити перехід до вивчення мнемічних функцій в різних структурах професійної діяльності. Щодо проблеми дослідження пам’яті системний підхід орієнтує на вивчення цілого ряду теоретично нових і практично актуальних проблем.

Системний підхід надав новий перегляд традиційній класифікації видів пам’яті. Були виділені нові критерії  дослідження мнемічних процесів: критерій часу (хронотопічний), який обумовив виділення короткочасної та довготермінової пам’яті та критерій  функціональної активності, який дозволив ввести в психологію поняття постійної та оперативної пам’яті, що відображає динамічний аспект мнемічних процесів (Дж.Сперлінг, Ю.Вергілес  В.П.Зінченко, С.П.Бочарова та ін.).

У руслі системного підходу було розглянуто зв’язок  мнемічних процесів та часової регуляції діяльності людини. Часова функція пам’яті показана як ведуча функція, якісно відрізняюча мнемічні процеси, що підкреслює сутність їх продуктивної ролі в організації діяльності суб’єкта.    

Аналіз методологічних аспектів дослідження пам’яті дозволяє зробити висновки, що:

1.     Проблема пам’яті, яка виникла  у руслі класичної психології, одержала свою подальшу розробку у створенні нових сучасних концепцій, відображаючи задачі психології праці та інженерної психології у розкритті факторів ефективності пам’яті операторів у системах “людина-техніка”.

2.     У руслі системного підходу кардинально змінилася характеристика  пам’яті, яка стала сприйматися не як пасивне сховище здобутого досвіду, але як активна саморегулююча система, яка здійснює складні форми обробки надходячої до суб’єкта інформації та виконує  роль базової функціональної системи регуляції професійної діяльності.

3.     Було введено поняття операціональності пам’яті. Розробка нових методів дослідження пам’яті дозволила показати, що миттєво протікаючі мнемічні процеси у дійсності є складними системами інтеріорізованих та екстеріорізованих операцій, які мають специфічні функції та часові характеристики.

4.     Якісно змінилась традиційна класифікація видів пам’яті завдяки виділенню її нових видів: оперативної та постійної, короткочасної та довготермінової, у зв’язку  з чим була відзначена найважливіша функція пам’яті  - функція часового регулювання діяльності людини, функція вірогіднісного прогнозування та антиципації, які відіграють найважливішу роль у формуванні та забезпеченні ефективності цілеспрямованої професійної діяльності операторів енергосистем.

  У другому розділі роботи “Методичні основи дослідження надійності та ефективності пам’яті операторів автоматизованих систем керування” описані критерії оцінки надійності та ефективності діяльності операторів, досліджено пам’ять як фактор ефективності операторської діяльності, а також розроблено структурно-функціональну модель оперативної пам’яті.

  Було розглянуто пам’ять як фактор надійності операторської діяльності. У комплексних системах “людина-техніка” оператор є ведучою центральною ланкою, яка забезпечує прийом інформації, її переробку, прийняття адекватних рішень й здійснення практичних дій з керування технічних ланок цієї системи.

  Пам’ять є одним з найважливіших факторів надійності роботи людини-оператора. Зберігаючи досвід, набутий раніше в процесі навчання і забезпечуючи можливість сприйняття і збереження поточної інформації, пам’ять стає необхідною основою функціонування всіх інших форм психічної активності оператора: його перцептивних і розумових процесів, емоційних і вольових якостей, здібності до прогнозування результатів керованих технічних процесів. Як і в структурі будь-якої людської діяльності, пам’ять в діяльності оператора виступає в ролі базової функціональної системи. Можна виділити дві основні групи факторів, які визначають ефективність пам’яті оператора.

  До першої групи факторів слід віднести об’єктивні умови стимуляції і організації діяльності оператора: кількість поданої інформації в символах і двоїчних одиницях (бітах), тривалість експозиції знаків, їх компоновка на інформаційних табло, складність конфігурації знаків, яскравість та контрастність сигналів, наявність і характер перешкод, міра складності розв'язуваних оперативних завдань і ін.

Друга група факторів пов’язана з суб’єктивними особливостями дії людини-оператора: наявність необхідних знань і навичок в обсязі довготермінової пам’яті, рівень сформованості способів декодування, смислової переробки інформації в короткочасній пам’яті, типологічні властивості нервової системи, які впливають на динаміку пам’яті і ін. Знання цих факторів і уміння ними управляти забезпечують надійність пам’яті в структурі операторської діяльності.

      Були розглянуті принципи побудови структурно-функціональних моделей пам’яті. Проблема моделювання процесів пам’яті вирішувалась на основі ряду принципів системного аналізу: розглядання пам’яті як системи активних процесів кількісної та якісної переробки інформації, виділення конкретних операцій переробки різних видів інформації, встановлення їх послідовності і часових характеристик, встановлення специфічних якостей різних функціональних рівнів пам’яті (сенсорної, короткочасної,  довготермінової), розкриття взаємодії всіх функціональних рівнів пам’яті в структурі професійної діяльності, розкриття функціональних зв’язків пам’яті з іншими психічними функціями людини і т.ін. Були розглянуті існуючі моделі пам’яті, а також розглянута роль пам’яті в структурі цілеспрямованої діяльності оператора. Була розроблена структурно-функціональна модель оперативної пам’яті в діяльності персоналу АЕС.

       В розробленій структурно-функціональній моделі нами реалізовані сформульовані в руслі системного підходу уявлення про продуктивні функції мнемічних процесів в структурі професійної діяльності операторів АЕС. Показано, що система мнемічних функцій (мнемічний блок) виконує регулюючу та інтегративну роль в структурі діяльності. Функції пам’яті забезпечують прийом та відбір вхідної інформації, її переробку на всіх рівнях когнитивних і моторних процесів і зворотні зв’язки (рис.1). Модель показує, що передача інформації і взаємодія сенсорних, розумових і моторно-виконуючих операцій визначена контролюючим впливом оперативної пам’яті і її взаємодією з короткочасною і довготерміновою пам’яттю. Структура такої моделі може мати більш конкретний характер (тобто більш розгорнутий або редуційований) у зв’язку з рівнем сформованості кожного з її компонентів, наприклад, сенсорних або розумових операцій, оперативних одиниць ДП, ОП і КП, набутого досвіду і здібностями кожної людини як професіонала.

Аналіз методичних підходів до дослідження і інтерпретації ролі мнемічних процесів в діяльності операторів систем людина-техніка дозволяє заключити, що:

1) проблема вивчення функцій пам’яті найтіснішим чином пов’язана з проблемою ефективності і надійності операторської діяльності в енергосистемах;

2) функція оперативної пам’яті забезпечує своєчасне і безпомилкове сприймання, відбір і видачу інформації, яка необхідна для ефективної організації самоконтролю і корекції дій оператора;

3) структурно-функціональні моделі пам’яті треба конструювати на основі професіографічного аналізу конкретних видів цілеспрямованої діяльності операторів енергосистем;

 4) представлена в дослідженні структурно-функціональна модель оперативної пам’яті відображає взаємозв’язки при передачі потоків інформаці як між різними рівнями пам’яті, так і між мнемічними, сенсорними, розумовими і виконавчими функціями в цілісній системі діяльності операторів АЕС.

Рис. 1  Структурно-функціональна модель пам’яті в діяльності

оператора  АЕС.

У третьому розділі  “Експериментальне дослідження факторів ефективності оперативної пам’яті в діяльності персоналу АЕС” представлена професіограма діяльності операторів енергоблоку АЕС.  Основою для професіографічного аналізу діяльності операторів був системний аналіз  роботи операторів блочного щита управління  в учбово-тренувальному центрі Запорізької атомної електростанції, який є точним діючим макетом блочного щита  керування станцією. За час учбово-тренувальних занять бригадам чергових операторів доводиться  вирішувати оперативні задачі, які максимально наближені до реального процесу роботи обладнання АЕС. Загальна характеристика дій оператора блочного щита керування зводиться до того, що:

-один оператор обслуговує приблизно сорок засобів відображення інформації (ЗВІ) переважно візуального зчитування;

-оператор маніпулює приблизно вісімдесятю органами керування, звертаємість до яких обумовлюється частотою відхилення параметрів від норми;

-дозовані  рухи використовуються оператором у разі встановлення температурних параметрів;

- інші види керуючих рухів пов’язані з обслуговуванням органів керування дискретного типу;

-аварійна сигналізація надається звуковим сигналом у вигляді дзвінків і сирен;

-діяльність оператора АЕС за класифікацією прийнятою в ергономіці відноситься до типу оператор-контролер.

     Таким чином завдання чергового персоналу атомної електричної станції полягає в забезпеченні надійної роботи електрообладнання АЕС, попереджені порушень нормальних режимів і ліквідації можливих аварійних ситуацій.

      Виключно важливе значення у таких умовах надається безпомилковій переробці інформації, яка поступає з блочних щитів керування. На цих щитах розміщуються  вказівні прилади різних параметрів обладнання блоку. Робота оператора складається з періодичного спостереження за цими приладами з метою виявлення нормального функціювання пристроїв та механізмів, які входять у схему блока, а також здійснення контролю за параметрами заданого режиму. На практиці можливо виникнення ситуації, при якій оператор повинен проводити майже одночасно, з мінімальним інтервалом часу між зоровим сприйняттям показників приладів, контроль 5-6 плинних параметрів, пов’язаних з роботою аварійного механізму (при цьому показники висвічуються на дисплеї, тобто мають візуальний характер).Одночасно він повинен контролювати 4-5 параметрів резервного механізму і проводити дії по запуску цього механізму в роботу. Такий періодичний контроль за постійно змінними параметрами об’єктів пов’язаний з тим, що відбувається збільшення обсягу уваги і пам’яті в зв’язку зі збільшенням кількості об’єктів, які підлягають одночасному візуальному контролю, а також збільшення навантажень на оперативну пам’ять у зв’язку зі збільшенням кількості контрольованих показників приладів, а також можливе зниження точності оперативної пам’яті при відтворенні рівнів контрольованих параметрів, особливо в зв’язку з виникаючими звуковими і світловими перешкодами (ревун та дзвінок, зміна кольору цифр).

      При виникненні аварійних ситуацій в роботі оператора можуть бути помилки різного характеру. При аналізі помилок, які виникали в операторів Запорізької АЕС при їх роботі на блочних щитах керування, були категоризовані причини цих помилок. Виходячи з проведених досліджень можна зробити висновок , що суттєво збільшити ефективність роботи оператора можна втіленням на щитах керування нових систем відбору, обробки та відображення інформації, таких, наприклад, як системи підтримки оператора. Всі фактори впливу, починаючи з відбору складу вахти з урахуванням всіх необхідних якостей кожного оператора, до розробок достатньо зручних та спрощених систем зчитування інформації при роботі оператора детермінують  надійність персоналу і повинні прийматись до уваги при проведенні практичних оцінок якості роботи оператора і його впливу на безпеку АЕС.

      В експериментальному розділі наведені результати дослідження обсягу, пропускної здібності і перешкодостійкості зорової оперативної пам’яті у зв’язку з різними об’єктивними умовами подання знакової інформації. Операторам АЕС на щитах керування подавалась візуальна інформація у вигляді графічних позначок, букв і цифр.

Завданням першого експериментального дослідження було визначення: середнього обсягу оперативної пам’яті на вказані види стимулів; наявність переваг у будь-якого з видів кодових стимулів в плані запам’ятовуванння  та відтворювання; суть мнемічних механізмів опосередуючих  переваги при запам’ятовуванні і відтворенні відповідного виду стимулів.

      Так як в природних умовах роботи операторів важко виділити мнемічні функції в їх чистому вигляді, то експеримент проводився в лабораторних умовах, а саме в навчально-тренувальному центрі Запорізької АЕС і на кафедрі психології УІПА. Було досліджено дві групи  випробуваних, перша з яких складала групу операторів АЕС віком 23-28 років усього 16 осіб, які мали нормальний зір, і друга група, студентів 3 курсу енергетичного факультету УІПА, яка складалась з чоловіків віком 19-22 років  в кількості 24 осіб з нормальним зором. Стимульний матеріал у вигляді арабських цифр, букв російського алфавіту і знаків –фігур надавався дослідним на екрані монітора комп’ютера. При цьому використовувався методичний прийом   автоматичної регуляції довжини стимульного ряду. Символи кожного стимульного ряду вибирались на основі програмно заданої послідовності.

Експерименти проводилися у три етапи і були організовані за традиційною схемою дослідження оперативної пам’яті: “ запам’ятовування  - збереження – переробка - відтворення”.

      На першому етапі експерименту досліджувалося запам’ятовування і відтворення однорідних цифрових стимулів, на другому етапі   літеро-цифрових комплексів, на третьому етапі   графічних знаків.

      Проведені експерименти показали що

    1.Обсяг оперативної пам’яті в цілому узгоджується з законом Міллера і показує суттєву варіативність відтворення конкретного виду стимулів.

    2. Найбільш успішними для переробки в оперативній пам’яті є цифрові стимули, на другому місті – буквені стимули, на третьому місті – знакові стимули, на четвертому місті – стимули зі змішаних  рядів.

  3. Важливим фактором, який детермінує ефективність оперативної пам’яті, є міра труднощі мнемічних завдань, яка визначається кількістю інформації, структурою та довжиною алфавіту стимулів.

      Другим експериментальним дослідженням було вивчення сумісної ролі двох основних факторів, детермінуючих зміну пропускної здібності оперативної короткочасної пам’яті , а саме, кількості наданих знаків та часу їх експозиції. Було проведено два експеримента.