ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОТБОРА В ВУЗЫ СИСТЕМЫ МВД УКРАИНЫ

Краткое содержание

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначаються об'єкт та предмет дослідження, завдання, методологічна основа та методи дослідження, формулюється гіпотеза, висвітлюються наукова новизна, теоретичне й практичне значення роботи.

Перший розділ "Теоретичні основи професійного психологічного відбору" містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в науці та практиці професійного відбору на навчання у вузі системи МВС України.

Проблемі професійного відбору як загальнонауковій присвячені роботи             В.О. Бодрова, Ю.З. Гільбуха, С.Г. Геллерштейна, К.М. Гуревича, Т.Т. Джамгарова,   І.А. Зязюна, Е.А. Клімова, О.А. Кожухової, Є.А. Мілеряна, В.Д. Небиліцина,             К.К. Платонова, В.В. Рибалки, Б.О. Федоришина, В.В. Чебишевої, В.Д. Шадрикова,  І.Н. Шпільрейна та інших.

У вказаних роботах професійний відбір розглядається як одна із провідних умов, що визначає ефективність результатів професійної діяльності. Ідея професійного відбору спирається на положення про те, що між людьми існують значні індивідуальні розходження й, відповідно, розходження в здібностях виконувати конкретну роботу. У зв'язку з цим основною метою профвідбору повинний бути вибір із числа претендентів тих осіб, які за ступенем розвитку сукупності психологічних якостей (типологічних, характерологічних, когнітивних), емоційно - вольових процесів, властивостей та станів особистості відповідають вимогам конкретних професій, здатні успішно їх опановувати і надалі ефективно працювати за спеціальністю.

Одним із головних напрямків у розробці системи психологічного відбору є  теоретичне і експериментальне дослідження проблеми професійних здібностей. У теоретичному плані ця проблема розроблена ще недостатньо повно, незважаючи на те, що у дослідженнях Б.Г. Ананьєва, Т.І. Артем'євої, О.Г. Ковальова, Н.Д. Левітова,     А.О. Леонтьєва, В.Н. Мясищева, К.К. Платонова, Б.М. Теплова (у положеннях про співвідношення задатків, здібностей і обдарованості, про загальні та спеціальні здібності, про психологічну структуру особистості та ін.) вона отримала певне відображення. Суттєвий розвиток проблема здібностей отримала при її вивченні з позиції системного підходу (Б.Ф. Ломов), змісту динамічної функціональної структури особистості (К.К. Платонов), регулюючої ролі функціональних систем організму в поведінковій активності людини (В.Д. Шадриков).

При вирішенні питання про методологічні принципи вивчення професійних здібностей слід виходити із положення про те, що будь-яка психологічна якість не може бути описана однією одиницею виміру: різні рівні реалізації якостей вимагають як різних прийомів опису, так  і різних одиниць виміру (В.О. Бодров).

Аналіз показує, що у більшості випадків дані принципи реалізуються за допомогою методу тестів. Незважаючи на те, що цей метод гостро критикується        (Ф. Бартлетт, З. Гератеволь, Є.А. Мілерян та ін.), він залишається головним в оцінці професійних здібностей. Одним із напрямків усунення недоліків цього методу є більш широке використання методичних прийомів вивчення особистості, врахування і дотримання загальних принципів створення та використання системи професійного психологічного відбору (В.О. Бодров).

Проведений аналіз професіографічних описів видів діяльності, спеціальностей та служб системи органів внутрішніх справ, які зустрічаються в психологічній і спеціальній літературі, дозволив констатувати, що доцільність удосконалення професійного психологічного відбору до вузів системи МВС визначається такими чинниками: високим рівнем складності та відповідальності професійної діяльності системи органів внутрішніх справ; пов'язаним із цим розміром соціального й економічного збитку в результаті зниження її якості; значним ступенем психологічної напруги та частотою виникнення екстремальних ситуацій, великою вірогідністю професійних деформацій; суттєвими показниками плинності кадрів та відрахувань із навчальних закладів через невідповідність індивідуально - психологічних характеристик індивіда вимогам професії.

Аналіз показав, що існуючий психологічний відбір до вузів системи МВС України поділений на три, практично не взаємопов’язані між собою, етапи. Перший - проводиться психодіагностичними центрами та лабораторіями при військово-лікарських комісіях і має виражену медичну (психіатричну) спрямованість. На цьому етапі кандидати на навчання прирівнюються за станом здоров'я до контингенту тих осіб, які поступають на службу. Вимоги навчання у вузі, а також вимоги, обумовлені майбутньою професією кандидата, цей вид відбору не враховує, тобто професійно значущі якості майбутніх спеціалістів не оцінюються.

Метою другого етапу психологічного відбору, що здійснюється працівниками служби психологічного забезпечення апаратів УМВС України в областях, є відбір кандидатів, придатних саме до навчання. При цьому вимоги, обумовлені особливостями системи органів внутрішніх справ, а також майбутньої професії кандидатів, не враховуються. По суті здійснюється відбір на професію “студент”.

Третій етап психологічного відбору проводиться психологами вузів. Висновки про придатність до навчання на даному етапі не мають належного правового статусу, і відбір в основному переслідує цілі виділення “групи посиленої психологічної уваги” та визначення кандидатів на посади молодших командирів із числа осіб, зарахованих на навчання.

Незважаючи на таку багатоетапність, психологічний відбір не є достатньо ефективним. Це пояснюється, на нашу думку, відсутністю системного підходу до наукової розробки і подальшої практичної реалізації психологічного відбору до вищих навчальних закладів системи МВС України.

Всі етапи відбору є самостійними та переслідують, як показав аналіз, різні цілі. Відсутність взаємозв'язку між вказаними етапами створює громіздкість у процедурі відбору та негативно впливає на його кінцевий результат.

Недостатня визначеність вимог щодо індивідуально - психологічних якостей кандидатів призводить, у свою чергу, до обмеженості оцінки та прогнозування придатності абітурієнтів до навчання і майбутньої професійної діяльності. Відповідно, існуюча методика відбору не фіксує необхідні й достатні професійно значущі психологічні якості кандидатів на навчання у вузі МВС України і не повною мірою  вирішує завдання професійного психологічного відбору. Відсутність аналізу та узагальнення результатів психологічного відбору не дає можливості розробляти й впроваджувати заходи з його удосконалення.

Таким чином, проведений нами аналіз стану проблеми професійного психологічного відбору до вузів системи МВС у науці та практиці вказує на те, що виникла актуальна потреба в чіткому визначенні вимог, які випливають зі змісту, умов та процесу як навчальної діяльності у вузі системи МВС, так і професійної діяльності персоналу органів внутрішніх справ. Аналіз та систематизація цих вимог дозволила виділити структуру індивідуально - психологічних характеристик кандидата на навчання, які він повинний мати для успішного оволодіння професією та виконання своїх професійних і службових обов'язків.

У другому розділі "Методологічні та методичні основи дослідження" визначені психологічні вимоги до кандидатів на навчання у вузі системи МВС; поданий системний аналіз структури професійно значущих якостей працівників системи органів внутрішніх справ; розкривається змістовна сутність та процедура методики комплексної діагностики професійно значущих якостей кандидатів на навчання у вузі системи МВС і оцінки її ефективності.

При розробці комплексної методики професійного психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС на основі оцінки рівня сформованості їх професійно значущих якостей нами було вирішено низку послідовних задач ефективного функціонування професійного психологічного відбору до вузів системи МВС.

Професіографічний аналіз умов навчання у вузі МВС дозволив встановити, що цей процес визначається складною системою вимог, у якій ми виділили три різні аспекти, а саме вимоги, обумовлені процесом професійного навчання у вузі;  загальними та специфічними особливостями діяльності системи органів внутрішніх справ;  специфікою майбутньої професійної діяльності працівника в системі ОВС.

Зв’язок між цими видами вимог полягає в тому, що процес навчання містить компоненти професійної діяльності, але навчальна діяльність при цьому домінує. Виконання професійних обов’язків передбачає, в свою чергу, процес навчання, але провідною тут є саме професійна діяльність. Крім того, різні аспекти вимог можуть визначати схожі і, в деяких випадках, суперечливі психологічні характеристики особи.

Виділення даних видів вимог дозволяє вивчати окремі професійно значущі якості кандидатів на навчання та характер зв’язків між ними; інтегрувати їх в систему і тим самим реалізувати у відборі принципи системного та особистісного підходів, а також чітко обмежити контекст, у якому певні якості є професійно значущими, що дає можливість запобігати суперечливим вимогам до курсантів та працівників.

Проведений системний аналіз змісту й особливостей діяльності органів внутрішніх справ, а також професійних вимог щодо особистості спеціаліста дозволив визначити структуру психологічних якостей, від яких залежить ефективність оволодіння професією працівника ОВС та безпосереднє виконання службових обов'язків.

До неї увійшли такі елементи: мотиваційна сфера особистості, основними параметрами якої є сила, стійкість, структурність та ієрархічність мотивації; когнітивна сфера, яка вміщує особливості уваги, вербальний інтелект, дивергентне та конвергентне мислення, вербальну креативність, професійну пам'ять; комунікативна сфера та соціальний інтелект; правосвідомість; емоційно-вольова сфера особистості, основними параметрами якої є рівень тривожності, емоційна стійкість, загальна психічна активність, працездатність, моральний самоконтроль поведінки, емоційна зрілість та самооцінка.

Взагалі, крім фізичного й психічного здоров'я, кандидат на навчання повинний мати адекватне уявлення про професію, усвідомлювати її соціальне значення, а також вимоги професії до особистості; мати стійке прагнення особисто брати участь у реалізації об'єктивно заданих цілей професії; здібність до довільної концентрації уваги; гарну довгочасну і оперативну пам'ять; високий рівень розвитку вербального інтелекту та творчого мислення; достатньо високо розвинений соціальний інтелект і комунікативні якості; мати низький рівень тривожності; бути високо активним і працездатним; емоційно стійким; володіти високим моральним контролем поведінки та самоконтролем; реалістичною самооцінкою; бути емоційно зрілим та впевненим у собі.

Якості, що складають структуру показників професійної придатності, забезпечують адекватну загальну та професійну спрямованість особистості; здібність до навчання; пізнавальний, пошуковий, реконструктивний, комунікативний та посвідчувальний аспекти діяльності працівника органів внутрішніх справ; процес професійної і, зокрема, соціальної адаптації, а також здатність до діяльності в складних та екстремальних умовах. Вони також є енергетичними ресурсами професійного зростання й діяльності в цілому.

Для оцінки структури професійно значущих якостей був розроблений психодіагностичний комплекс, до якого увійшли як стандартні, так і авторські методики.

Для діагностики мотиваційної сфери були використані такі методики: методика вивчення структури мотивації особистості В.Е. Мільмана; розроблені нами анкети вивчення мотивації вибору професії працівника ОВС (відкрита та закрита форми); колірний тест відношень Еткінда (КТВ); бесіда.

Для діагностики когнітивної сфери особистості нами були використані такі методики: вербальна шкала тесту Д. Векслера, варіант WAIS; вербальна шкала тесту діагностики креативності Е. Торренса; тест Кеттелла 16-PF, фактор В - “Інтелектуальний розвиток”.

Для діагностики комунікативної сфери особистості були використані: методика дослідження соціального інтелекту Дж. Гілфорда та М. Саллівена (адаптація             О.С. Михайлової); тест Кеттелла 16-PF, фактори, що відображають рівень розвитку комунікативних якостей особистості.

Для діагностики емоційно-вольової сфери були використані: тест Кеттелла 16-PF, фактори, що відображають рівень розвитку якостей емоційно-вольової сфери; методика діагностики самооцінки психічних станів  Г. Айзенка; тест вибору кольору М. Люшера.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження ефективності професійного психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС" подані результати експериментального дослідження ефективності розробленої автором методики комплексної діагностики й оцінки рівня розвитку професійно значущих якостей у процесі професійно - психологічного відбору абітурієнтів до вузів системи МВС.

Дослідження, у якому брали участь абітурієнти та курсанти першого курсу Національного університету внутрішніх справ (106 осіб), складалося з двох етапів.

Перший етап дослідження здійснювався в 1996 році в період вступних іспитів і на початку першого року навчання. Завданням даного етапу було складання прогнозу придатності випробуваних до навчання у вузі системи МВС та майбутньої професійної діяльності на основі оцінки рівня розвитку їх професійно значущих якостей.

Кількісний та якісний аналіз отриманих індивідуальних даних за всіма показниками, що оцінювались, дозволив нам поділити випробуваних на чотири групи на основі їх відповідності вимогам навчання у вузі системи МВС.

1 група: випробувані цілком відповідають вимогам професійного навчання у вузі МВС, рекомендуються в першу чергу для прийому до вузу - 16 осіб (15%).

2 група: випробувані, які в основному відповідають вимогам навчання, рекомендуються для прийому до вузу в другу чергу - 52 особи (49%).

3 група: випробувані, котрі частково відповідають вимогам навчання, рекомендуються умовно - 22 особи (20,7%).

4 група: випробувані, які не відповідають вимогам професійного навчання, не рекомендуються для прийому до вузу - 16 осіб (15%).

Різниця між виділеними групами за вказаними показниками була достовірною (практично стосовно усіх показників емпіричний U - критерій Манна-Уітні є за своїм значенням меншим ніж критичний (Uемп < Uкр; р > 0,05; р > 0,01).

На другому етапі дослідження вирішувалися такі завдання:

-          оцінка розробленого психодіагностичного комплексу з точки зору його прогностичної ефективності на основі співставлення оцінок рівня розвитку професійно значущих якостей випробуваних із фактичним станом навчально-професійної та службової діяльності курсантів;

-          визначення характеру взаємозв’язку параметрів, що вивчаються, виділення факторів придатності до навчання у вузі системи МВС та побудова їх ієрархії за допомогою кореляційного та факторного аналізу;

-          розробка моделі прогностичної оцінки придатності до навчання за допомогою регресійного аналізу.

Критеріями професійної успішності кандидатів на навчання були обрані оцінки академічної успішності курсантів (середній бал результатів екзаменаційних сесій) та експертні оцінки виділених нами показників успішності навчально-професійної діяльності випробуваних, що виражаються в поведінці та дозволяють скласти враження про їхню відповідність вимогам навчання й майбутньої професійної діяльності (ставлення до навчання і служби; ділові якості; професійна й особиста відповідальність; ставлення до інших; конфліктність; мотивація; принциповість та сміливість; творчість; фізична форма та стан здоров'я). Для вивчення цих чинників  використовувався розроблений нами опитувальник рейтингової експертної оцінки індивідуально-психологічних якостей курсанта.

Другий етап дослідження проводився в 2001 році на тій же вибірці випробуваних, котрі брали участь у першому етапі дослідження.