Пшеничний Д.Р. Ефективність вирощування товарних дволіток коропово-сазанових гібридів в полікультурі з трилітками рослиноїдних риб за інтенсивною технологією

Краткое содержание

Огляд літератури за темою дисертації висвітлює основні фактори інтенсифікації рибництва, які впливають на ріст цьоголіток, дво- і триліток коропів та їх гібридів, виживання під час вирощування і зимівлі, витрати корму, фізіологічний стан, біохімічний склад м’яса дво- і триліток коропів. Окремо відображені особливості існуючих технологій вирощування риби в ставах з різним рівнем інтенсифікації.

Матеріали та методи дослідження. В основу дисертаційної роботи покладено результати власних досліджень 2005-2007 рр., які проводили на базі вирощувальних і нагульних ставів рибцеху «Конотоп» ВАТ «Сумирибгосп», розташованого в північно-східній частині Полісся України.

Матеріалом для досліджень були коропово-сазанові гібриди різного віку в умовах промислового вирощування. Вивчались екологічні умови дослідних і виробничих ставів, зокрема температурний і кисневий режими, гідрохімічні показники та стан розвитку природної кормової бази.

Основні рибогосподарські дослідження проведені за методиками, загальноприйнятими в рибництві.

Проби води для гідрохімічного аналізу щомісяця відбирали на витоці з ставів і обробляли за методиками, запропонованими О.А. Альокіним (1970).

Біотичні фактори середовища дослідних ставів вивчали шляхом дослідження біопродукційних процесів з використанням загальноприйнятих в мікробіології та гідробіології методів.

Природну кормову базу ставів досліджували шляхом відбору і обробки проб фітопланктону, зоопланктону та зообентосу. Для визначення якісного та кількісного складу організмів використовували існуючі методи Вінберга Г.Г., 1982, 1984; Кражан С.А., Хижняк М.І., 2009.

Потенційну рибопродуктивність ставів за наявності природної кормової бази визначали за методиками І.М. Шермана (2001) і В.Ф. Товстика (2004) та інших авторів.

Обробку зібраного матеріалу здійснювали в лабораторних умовах Інституту рибного господарства УААН під методичним керівництвом Мельника А.П., Литвинової Т.Г., Кражан С.А., Тарасової О.М. та ін.

Удобрення і вапнування ставів проводили за методикою, розробленою ІРГ УААН (Харитонова Н.М. та ін., 1999). Мінеральні добрива застосовували за біологічною потребою.

Годівлю різновікових груп коропово-сазанових гібридів нормували залежно від температури води, наявності розчиненого у воді кисню та маси риб (Шпет Г.І., 1952; Шерман І.М. та ін., 2001).

Для годівлі риб використовували рибні комбікорми рецепту К 111-3.

Аналіз темпу росту риб різного віку протягом вегетаційного сезону здійснювали керуючись методиками, прийнятими в іхтіологічних дослідженнях. Контрольні лови проводили подекадно, як правило, починаючи з другої декади травня до кінця вегетаційного сезону. Під час зариблення та осінніх обловів ставів, а також під час розвантажування зимівників облік риб різного віку проводили ваговим методом.

Морфо-фізіологічний аналіз коропово-сазанових гібридів виконували згідно методики М.І. Шатуновского (1972).

Біохімічні показники тіла риб визначали за інструкцією ВНИИПРХ (1984). Вміст жиру визначали за Сокслетом, шляхом екстрагування його чотирихлористим вуглецем: вологу – шляхом висушування наважки проби за 105°С до сталої маси; вміст неорганічних речовин – шляхом спалювання проби у муфельній печі за температури 450-500°С і наступних розрахунків частки одержаного попелу від загальної маси проби.

За весь період досліджень було відібрано і оброблено близько 100 проб для загального гідрохімічного аналізу води, зроблено понад  5 тис. вимірювань температури води та визначень вмісту розчиненого у воді кисню, проаналізовано 256 гідробіологічних проб, у тому числі фітопланктону – 86, зоопланктону – 86, зообентосу – 84. З метою вивчення росту обстежено 6528 екз. риб різного віку. Для вивчення особливостей живлення досліджено вміст кишечників 64 екз. риб. Проведено 12 біохімічних аналізів.

Усі вихідні дані, отримані в процесі досліджень, проходили статистичну обробку за існуючими методиками на персональному комп’ютері за допомогою програми Excel-2003 та Statistica 6.0 (Мінцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В., 1991).

Кінцеву оцінку ефективності вирощування риби здійснювали як за рибоводно-біологічними (рибопродуктивність, витрати комбікормів, виживання та середня маса риб тощо), так і за економічними показниками рибогосподарської діяльності рибцеху «Конотоп».

Економічна ефективність рибогосподарської діяльності розраховувалася на підставі методичних рекомендацій ІРГ УААН (2002).

Для проведення досліджень було відібрано п’ять ставів, з них два дослідних: вирощувальний №5 площею 3,5 га і нагульний №4В площею 24,3 га. В цих ставах вирощували, відповідно, цьоголіток і товарних дволіток коропово-сазанових гібридів. У якості контрольних були: вирощувальний став №6 першого порядку площею 4 га, другого порядку №3 площею 43,2 га і нагульний став №4Н площею 20,2 га для вирощування рибопосадкового матеріалу і товарних триліток коропово-сазанових гібридів. Вирощування риби в дослідних і контрольних ставах проводилося за інтенсивними технологіями.

Вирощування дволіток КСГ в полікультурі з рослиноїдними рибами за інтенсивною технологією порівнювалось з технологією вирощування товарної риби в ставах у полікультурі в різних природно-кліматичних зонах України (1996), нормативно-технологічною документацією з товарного рибництва (1986) і сумською технологією вирощування товарної риби за трилітнього обороту (1991, 2000). Згідно цих технологій дво- чи трилітки коропів або їх гібриди мали живу середню масу в поліській зоні України, відповідно, 400-700 г при витрачанні кормів на одиницю продукції – 2,5-3,0 одиниці.

Вплив абіотичних і біотичних чинників на стан водного середовища ставів. Джерелом водопостачання ставів є поверхневі води, що формуються з атмосферних опадів та стоку малих річок. Обсяг їх для рибницького господарства недостатній і не може повністю забезпечити наповнення ставів під час весняних повеней. Подавання води у стави здійснюється як самопливом, так і шляхом закачування насосами.

Середньомісячна температура води в нагульних і вирощувальних ставах була на рівні показників, характерних для північно-східної частини Полісся України: травень – 14-20°С, червень – 18-24°С, липень – 22-24°С, серпень – 21-25°С, вересень – 14-18°С. Сприятливий для ведення рибогосподарської діяльності вегетаційний сезон – 130-140 діб, кількість градусо-днів становить 2600-2800. У зимувальних ставах температура води в період льодоставу була в межах 0,5-2,0°С.

Результати хімічних аналізів показали, що вода ставів в цілому відповідала гідрохімічним нормативам для риборозведення.

Кисневий режим характеризувався значними перепадами в середині літнього періоду. Коливання вмісту розчиненого у воді кисню протягом 2005-2007 рр. у вирощувальних ставах становили 1,8-5,6 мг/лО₂ і нагульних – 2,8-4,1 мг/лО₂. Під час зимівлі риби вміст розчиненого у воді кисню становив 4,25-7,73 мг/лО₂.

Вода ставів відноситься до гідрокарбонатного класу групи кальцію (за класифікацією О.А. Альокіна, 1970). Середня мінералізація води з сумою іонів 378,9-668,0 мг/л. За величинами вмісту основних іонів вода характерна для фізико-географічної зони Полісся.

Величина водневого показника (рН) складала 6,7-8,2 за нормативних значень 6,8-8,5. Концентрація амонійного азоту у воді всіх ставів досягала 0,86-4,53 мгN/л за нормативом 1,0 мгN/л.

Перманганатна окислюваність водного середовища зростала з весни до осені від 19,0 до 37,9 мгО/л при середньосезонних значеннях 16-33 мгО/л, що значно вище, ніж обмежується гранично допустимими концентраціями, і свідчить про незначне органічне забруднення води.

Вивчення динаміки вмісту біогенних елементів показало, що показник концентрації амонійного азоту (NH₄⁺) у воді всіх ставів перевищував нормативи і досягав 0,86-4,53 мгN/л за нормативних значень – 1,0 мгN/л. Високі концентрації амонійного азоту у воді можуть негативно впливати на рибу. Вміст нітритного азоту складав 0,01-0,06 мгN/л (за нормативного значення – 0,1 мгN/л), нітратного – 0,08-0,21 мгN/л (за нормативного значення – до 2 мгN/л) і не перевищував нормативи, що свідчить про активний процес нітрифікації, де кінцевим продуктом є нітратний азот. Концентрація мінерального фосфору перевищувала нормативні значення у воді нагульного ставу №4В в усіх пробах – 0,68 - 1,1 мгР/л, за нормативного значення - 0,5 мгР/л, у вирощувальному ставу №3 – 1,11 мгР/л, у нагульному №4Н – 0,66 мгР/л, що також свідчить про розвиток фітопланктону, який споживає як амонійний азот, так і мінеральний фосфор. Значення загального заліза у воді складали від 0,53 до 1,78 мгFe/л, за нормативного показника – 1,0 мгFe/л.

Визначення важких металів (заліза, цинку, марганцю, міді, нікелю, кобальту, свинцю, кадмію) проводили навесні та восени у воді, донних відкладеннях та органах і тканинах однорічок та дволіток коропово-сазанових гібридів.

На основі проведених досліджень встановлено, що іони важких металів були присутні в усіх ланках водної екосистеми. У воді вище нормативних величин визначені концентрації іонів цинку – у 8-14 разів, марганцю – 3-5, міді – 18-19, нікелю – 2,7-3,4, свинцю – 5,5-6,0 разів, нормативні значення яких дорівнюють, відповідно, 10, 10, 1, 10 та 10 мкг/л. Вміст іонів кобальту та кадмію у воді був нижче нормативних величин і коливався, відповідно, в межах 3,3-4,2 та 0,87-2,97 мкг/л (за ГДК 10 та 5 мкг/л).

У донних відкладеннях вміст важких металів був значно вищим, ніж у воді. Вище нормативних величин у донних відкладеннях відзначені концентрації міді – у 2-4 та нікелю – 1,5-3,2 рази.

Найбільш високі концентрації марганцю відзначені у нагульному ставу №4В, що значно підвищувалися восени – 558,3 мг/кг, але вказана величина була значно нижче нормативних показників (1500 мг/кг).

Забруднення води, донних відкладень сполуками важких металів, а також попадання їх з кормами, мінеральними і органічними добривами призводять до підвищення концентрації забруднюючих сполук в органах і тканинах риб.

Важкі метали досліджували у органах і тканинах риб (м’язи, зябра, печінка та шкіра) однорічок та дволіток КСГ. Встановлено, що вище ГДК у зябрах накопичуються іони заліза у концентраціях 38,5-54,3 мг/кг за ГДК – 30,0 мг/кг. Концентрація іонів цинку була на рівні 56,0-111,5 мг/кг за ГДК 40,0 мг/кг.

Природна кормова база для риб у ставах. Фітопланктон за весь період досліджень був представлений 76 видами та внутрішньовидовими таксонами, які відносяться до 4 систематичних груп – Bacillariophyta, Chlorophyta, Cyanophyta, Euglenophyta: у червні – 17 таксонів (2 систематичні групи), у липні, відповідно, 31 і 4, у серпні – 28 та 4 систематичні групи. Просторова динаміка та структура співвідношення кількісного складу фітопланктону оцінювалось за величинами чисельності (тис.кл./м³) таксонів та біомаси фітопланктону (г/м³). Середньосезонні показники чисельності і біомаси фітопланктону дослідних ставів рибцеху «Конотоп» складали [(тис.кл./м³) / (г/м³)]: став №3 – 3377,55/17,76; №5 – 250/0,24; №6 – 19343/4,24; №4В – 30741/3,51 і №4Н – 13946/2,04. Фітопланктон як за чисельністю, так і за біомасою формувався головним чином за рахунок зелених (хлорококових) та синьо-зелених водоростей, а також діатомових роду Nitzshia.

Основу зоопланктону дослідних ставів за весь період досліджень складали коловертки (Rotatoria), гіллястовусі (Cladocera) та веслоногі (Copepoda) ракоподібні. Середньосезонні показники чисельності і біомаси зоопланктону дослідних ставів складали [(тис.екз./м³) / (г/м³)]:  став №3 – 479,2/3,1; №5 – 925,3/6,9; №6 – 902,4/11,5; №4Н – 908,1/14,8 і №4В – 296,9/4,9.

Сезонна динаміка кількісних показників розвитку донних безхребетних визначалася в основному біологічним циклом розвитку личинок Chironomidae  і меншою мірою Oligochaeta. Середня чисельність зообентосу у вирощувальних ставах знаходилася в межах 76-584 екз./м², біомаса – 1,1-15,2 г/м², в нагульних, відповідно, 584-784 екз./м² і 12,0-15,2 г/м² за рахунок, в основному, личинок Chironomidae.