Компанець Е.В. Зміни рибницько-біологічних показників при аеромонозі та весняній віремії коропів

Краткое содержание

Огляд літератури за темою. В розділі надано огляд літературних даних про поширення інфекційних хвороб у рибництві, роль і закономірності функціонування імунної системи риб, розглянуті різні способи профілактики і лікування хвороб у рибницьких господарствах.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводили на цьоголітках, однорічках і дволітках коропа, найбільш уразливих до аеромонозу і весняної віремії вікових груп риб у господарствах Київського, Луганського рибокомбінатів, об’єднання “Полтаварибгосп”, рибгоспі “Нивка” та басейнах  ІРГ УААН. В роботі застосовували рибницько-біологічні, мікробіологічні, іму­нологічні та гематологічні методи досліджень за прийнятими в рибництві і іхтіопатології схемами (Иванова, 1983; Кулинич, Галатюк, 1986; Мусселиус и др., 1983).

У піддослідних риб визначали довжину до кінця лускового покриву, живу масу і коефіцієнт вгодованості за Фультоном. В дослідах враховувались щільність посадки, приріст, виживаність риб протягом дослідів та рибопродуктивність.

Серії дослідів з вакцинації проводили згідно прийнятих в імунології схем (Avtalion, 1981; Купер, 1980) в двократній  повторності у садках корисним об’ємом 4 м³, площею 4 м² при щільності посадки коропа 170 екз./м³. Добовий раціон прораховували з урахуванням температури води і маси риби.

Для вакцинації використовували штам віру­лентної культури Aeromonas hydrophіla 3605, яку вирощували на рибо-пептоновому агарі (РПА), потім зми­вали стерильним фізіологічним розчином і інактивували прогріванням при темпера­турі 70^оС протягом 30 хвилин. До бактеріальної маси додавали колоїдний гідроокис алюмінію у співвідношенні 1: 1 і перевіряли на стерильність шляхом висіву на рибо-пептоновому бульйоні (РПБ) та РПА.

Вакцинацію дволіток коропа здійснювали шляхом введення антигену в черевну порожнину та шляхом гіпе­росмотичної інфільтрації через зябра і покрив тіла. В черевну порожнину вводили по 0,5 мл суспензії (1 млрд.кл.). Контрольній групі риб вводили стерильний фізіологічний розчин. Гіперосмотичну інфільтрацію проводили шляхом витримування риби у 5% сольовому розчині і потім у розчині антигену концентрацією 40 млн.кл./мл. Вакцинацію коропів проводили трикратно - на першу, десяту, і сорок шосту добу, після початку досліду. Рибу годували згідно рибницьких норм комбікормом 111-9.

Мікробіологічні дослідження проводили на дифе­ренціально-діагностичних середовищах згідно з прийнятими в іхтіопатології методами (Мусселіус і ін., 1983). В роботі ви­користовували вірулентні штами: бактерії Aeromonas hydrophіla №3605 і вірусу Rhabdovіrus carpіo 120_б, які було виділено від хворих на гострий перебіг аеромонозу і весняну віремію коропів. Дослідних риб заражали шляхом введення бактерій і вірусів в черевну порожнину у дозах, що викликали загибель 50% риб (LD₅₀). Патогенну дозу відпрацьовували на 25-30 рибах з тієї же дослідної групи.

При імунологічних дослідженнях визначали відносний і абсолютний вміст Т- і В-лімфоцитів в периферичній крові за до­помогою реакції розеткоутворення з індикаторними еритроцита­ми барана (Кулініч, Галатюк, 1986). Стан Т- і В-систем імунітету оцінювали за відсотком, чисельністю і функціональною активністю Т- і В-лімфоцитів, а також за спроможностю виробляти антитіла проти патогенів в си­роватці крові. Функціональну активність Т- і В-лімфоцитів периферійної крові визначали в реакції розеткоутворення з індикаторними еритроцитами шляхом диференційованих підрахунків кількості еритроцитів у розетці за рекомендаціями професора А.А. Сохіна і Е.Ф. Чернушенко (1984). Результати відображали графічно. Функціональну активність лімфоцитів оцінювали за наявністю або відсутністю збільшення висо­коавідних форм, які приєднували більш ніж 5-6 індикаторних еритро­цитів.

Клітини крові визначали і підраховували згідно з класифікацією  Н.Т. Іванової (1983), бактеріостатичну активність сироватки крові (БАСК) визначали мікроме­тодом (Компанець, 1991). Антитілоутворення до бак­терії A. hydrophіla штам 3605 вивчали за допомогою реакції аглютинації і реакції гаптоцелю­лозної аглютинації  (Никитин, 1977, 1982), до рабдовірусу коропа - в реакції непрямої аглютинації (РНГА) (Литвиненко, Осадчая, 1984).

Статистичну обробку результатів дослідів проводили за стандартними методиками з використанням комп’ютерної програми Excel-97 (Лакин, 1973).

Всього за період 1986-2003 рр. було обстежено 3641 екземпляр ць­огорічок, однорічок і дволіток коропа. З них для визначення імуно­логічних і гематологічних показників відібрані проби від 591 риби, відпрацьована доза патогенів на 210 коропах, поставлені біопроби на 800 рибах, вакциновано 2040 коропів.

Рибницько-біологічні показники у коропів при гострому перебігу аеромонозу. Гострий перебіг аеромонозу проходить швидкоплинно (5-10 діб). Відхід риби може сягати 10-90% (Микитюк и др., 1984 тощо). Після спалаху інфекції спостерігаються наслідки захворювання –  зниження темпів росту риби, коефіцієнту вгодованості і, як результат, отримання нестандартного посадкового матеріалу і товарної продукції.