Пекарський А.В. Підвищення ефективності вирощування товарної риби за трилітнього циклу (на прикладі відкритого акціонерного товариства \"Сумирибгосп\")

Краткое содержание

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури аналізуються теоретичні основи та практичні аспекти функціонування ставового рибництва як в Україні, так і за її межами, в тому числі наводяться відомості щодо можливостей застосування різних технологічних схем вирощування риби в ставах, методів комплексної інтенсифікації рибництва, визначаються чинники, що впливають на рибопродуктивність водойм, дається рибоводно-біологічна характеристика основних об‘єктів ставової полікультури. Окремо розглядаються  літературні дані, що охоплюють широке коло питань, пов‘язаних з використанням трилітнього циклу вирощування ставової риби. За результатами аналізу літературних джерел визначені пріоритетні проблеми розвитку ставового рибництва в Україні на сучасному етапі, обґрунтовується необхідність проведення досліджень за обраною темою дисертаційної роботи.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень з вирощування товарної риби за трилітнього циклу, проведених протягом 1995-1999 рр. на базі виробничих ставів рибцехів “Конотоп”, “Сироватка”, “Есмань”, “Суми”, що входять до складу ВАТ “Сумирибгосп” з загальним ставовим фондом понад 1270 га. Камеральну обробку зібраного матеріалу здійснювали в лабораторних умовах відділу аквакультури Інституту рибного господарства УААН.

Основними об‘єктами вивчення були коропово-сазановий гібрид, гібрид білого і строкатого товстолобиків, білий амур на першому-третьому роках життя. Поряд з цим, в процесі одержання личинок коропово-сазанового гібриду досліджували маточний матеріал самиць українських порід коропа і самців амурського сазана та запліднену ікру коропа в інкубаційний період. Вихідний матеріал рослиноїдних риб (3-4-добові личинки) завозили в “Сумирибгосп” з інших рибогосподарських підприємств.

Відбір та природний нерест плідників здійснювали згідно існуючих інструкцій з організації племінної роботи та ведення промислової гібридизації в коропівництві (Олексієнко, Томіленко, Кучеренко, 1995; Томіленко, Олексієнко, Кучеренко, 1995).

За використаною в дослідах технологічною схемою коропово-сазанових гібридів вирощували в полікультурі з рослиноїдними рибами. Застосовували різні варіанти густоти посадки риб та співвідношення об‘єктів вирощування у полікультурі. Зимівлю вирощених цьоголіток і дволіток риб проводили у зимувальних ставах. У вирощувальних ставах
І порядку цьоголіток годували комбікормами рецепту К-110-2. Корми згодовували у подрібненому вигляді на кормові місця за поїданням. Годівлю дволіток у вирощувальних ставах ІІ порядку та триліток у нагульних ставах проводили комбікормами рецепту
К-111-3. Добові норми годівлі коригували в залежності від температури води, концентрації розчиненого у воді кисню та маси риб. На нагульних ставах застосовували автогодівниці “Рефлекс” об‘ємом 1,5-3,0 т. Удобрення і вапнування ставів проводили за методикою, розробленою ІРГ УААН (Харитонова, Галасун, Панченко, 1976). Мінеральні добрива застосовували в обмежених кількостях переважно у вирощувальних ставах І порядку.

Аналіз темпу росту риб здійснювали, керуючись методиками, прийнятими в іхтіологічних дослідженнях (Шмальгаузен, 1935; Правдин, 1966). Вивчення живлення об‘єктів вирощування проводили із застосуванням загальноприйнятих методів (Руководство …, 1961). Біохімічні показники тіла риб визначали за методикою зоотехнічного аналізу (Лиманский, Яржомбек, Белина, 1984).

В процесі виконання досліджень здійснювали контроль за абіотичними параметрами водного середовища ставів, користуючись при цьому поширеними методиками (Алекин, 1970 та ін.). Біотичні фактори середовища ставів вивчали шляхом дослідження біопродукційних процесів в усіх ланках трофічних ланцюгів з використанням загальноприйнятих в мікробіології та гідробіології методів(Жадин, 1950; Киселев, 1956; Родина, 1965; Методика …, 1975; Кузнецов, Дубинина, 1989). Природну кормову базу риб досліджували за результатами відбору і оброблення проб фітопланктону, зоопланктону та зообентосу. Для визначення якісного складу організмів використовували визначники (Топачевский, Оксиюк, 1960; Мануйлова, 1964; Кутикова, 1970 та ін.). Підрахунки біомаси організмів проводили за таблицями їх індивідуальної маси (Мордухай-Болтовской,1954; Брагинский, 1957; Гринь,1963).

Одержаний цифровий матеріал опрацьований варіаційно-статистичним методом з використанням електронно-обчислювальної техніки (Плохинский, 1970).

Кінцеву оцінку ефективності вирощування риби здійснювали як за рибоводно-біологічними показниками (рибопродуктивність, витрати комбікормів, виживання та середня маса риб тощо), так і за економічними показниками рибогосподарської діяльності ВАТ "Сумирибгосп", що дозволило запропонувати виробництву аргументовані рекомендації з питань практичної реалізації розробленої технології.

За весь період досліджень було відібрано і оброблено 52 проби загального гідрохімічного аналізу води, зроблено понад 11 тис. вимірювань температури води та визначень вмісту розчинного у воді кисню, проаналізовано 276 гідробіологічних проб, в т.ч. бактеріопланктону – 82, фітопланктону – 58, зоопланктону – 58, зообентосу – 78. З метою вивчення росту обстежено більше 12 тис.екз. риб різного віку. Для вивчення особливостей живлення досліджено вміст кишечників 360 екз. риб. Проведено 20 біохімічних аналізів.

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ БАЗИ

            Ставові господарства ВАТ "Сумирибгосп" розташовані в північно-східній частині Полісся та Лісостепу на території Сумської області. Клімат області помірно континентальний. Влітку температура повітря перевищує 20-24^оС. Мінусові температури повітря, як правило, спостерігаються з останньої декади жовтня. Крижаний покрив на ставах утворюється в другій половині листопада і зберігається до кінця березня. Весняні повені частіше всього відбуваються в кінці березня – на початку квітня. Річна кількість опадів коливається від 470 до 590 мм. Сприятливий для вирощування коропових видів риб вегетаційний сезон не перевищує 130-140 діб.

            ВАТ "Сумирибгосп" – повносистемне рибогосподарське підприємство. Нерестові стави мають площу 0,07-0,11 га, вирощувальні стави І порядку, відповідно, 3,3-14,6 га, вирощувальні стави ІІ порядку - 1,3-43,2 га, нагульні стави -34-130 га. Площа зимувальних ставів 1,0-1,5 га. Джерелом водопостачання ставів є поверхневі води, які формуються за рахунок атмосферних опадів та стоку малих річок. Наповнення ставів водою здійснюється як самопливом, так і закачуванням насосами. Наповнення води і її скидання переважно незалежні.

УМОВИ  СЕРЕДОВИЩА  ДОСЛІДНИХ  СТАВІВ

            АБІОТИЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА. Середньомісячна температура води в ставах ВАТ "Сумирибгосп" протягом періоду вегетації коливалась від 7,5-8,4⁰С у квітні і жовтні, до 20,6-21,6^оС - у червні і липні. Сума тепла водного середовища протягом періоду з температурою води вище 12^оС перебувала в межах 2500-2800 градусо-днів.

            Результати хімічних аналізів указують на те, що вода ставів за основними показниками протягом всього періоду досліджень в цілому відповідала гідрохімічним нормам для риборозведення. Середньосезонні показники вмісту розчиненого у воді кисню становили 4,5-5,3 мг/л. Величини рН води знаходились на рівні 7,0-8,8 одиниць. Концентрація сполук азоту у воді не перевищувала 1,62 мгN/л за середньосезонних показників 0,63-1,02 мгN/л; концентрація фосфору у воді досягала 0,42 мгР/л за середньосезонних показників 0,09-0,26 мгР/л Перманганатна окислюваність водного середовища змінювалась в межах 5,2-17,3 мгО/л. Вода характеризувалась середньою мінералізацією з сумою іонів від 336,8 до 641,0 мг/л, за іонним складом належала до гідрокарбонатного класу групи кальцію.

            ГІДРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Розвиток бактеріопланктону  в ставах ВАТ "Сумирибгосп" був досить активним. Загальна середньосезонна чисельність бактерій коливалась в межах 7,9-11,3 млн.кл/мл з біомасою мікроорганізмів 6,9-10,0 мг/л. За мікробіологічними показниками вода ставів належала до b-мезасапробної категорії.

У вирощувальних і нагульних ставах процеси продукування органічної речовини переважали над процесами її деструкції. Величини валової первинної продукції в середньому за вегетаційний сезон коливались в межах 4,6-7,5 мгО₂/л. Середньосезонні величини деструкції органічної речовини становили 3,8-5,6 мгО₂/л.

            Основу видового розмаїття фітопланктону у вирощувальних і нагульних ставах визначали зелені, синьозелені та діатомові водорості з переважанням за біомасою перших. Середньосезонна біомаса планктонної альгофлори у вирощувальних і нагульних ставах коливалась відповідно в межах 10,7-56,2 г/м³ та 10,4-58,9 г/м³ за чисельності організмів- 27,9-208,3 млрд.кл/м³ та 27,5-393,9 млрд.кл/м³. Найвищі середньосезонні показники  біомаси фітопланктону в окремих варіантах дослідів (56,2-58,9 г/м³) пов‘язані з бурхливим весняним розвитком десмідієвих водоростей, коли наприкінці травня їх біомаса перевищувала 150-180 г/м³. Своєчасно проведене вапнування ставів призупинило їх інтенсивний розвиток протягом наступного періоду вегетації.

            Зоопланктон усіх категорій літніх ставів формувався за рахунок трьох основних груп організмів: коловерток, веслоногих та гіллястовусих ракоподібних з переважанням за біомасою найбільш цінних за кормовою поживністю гіллястовусих рачків. Середньосезонна біомаса зоопланктону вирощувальних і нагульних ставів змінювалась, відповідно, в межах 7,3-25,4 г/м³ та 19,0-29,7 г/м³ за чисельності зоопланктерів 236,7-1209,8 тис.екз./м³ та 224,5-518,0 тис.екз./м³. Найвищі кількісні показники розвитку зоопланктонних організмів спостерігались протягом першої половини вегетаційного сезону.

            Донна фауна ставів характеризувалась бідним видовим складом з домінуванням у м’якому зообентосі личинок хірономід та олігохет. Середньосезонна біомаса організмів зообентосу вирощувальних і нагульних ставів перебувала, відповідно, в межах 0,8-11,2 г/м² та 5,2-14,7 г/м² за чисельності організмів 74-665 екз/м² та 84-714 екз/м². Максимальний розвиток донних безхребетних припадав на початок вегетаційного сезону.

            В цілому необхідно відмітити високий рівень розвитку кормової бази за усіма групами кормових організмів, що значною мірою можна пояснити належним рівнем виконання комплексу рибоводно-меліоративних заходів, пов´язаних з підготовкою і експлуатацією ставів.

ВИРОЩУВАННЯ РИБОПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ І ТОВАРНОЇ РИБИ

ОДЕРЖАННЯ ЛИЧИНОК КОРОПОВО-САЗАНОВОГО ГІБРИДУ. В комплексі біотехнічних процесів, що вивчались, першою і однією з найважливіших ланок є одержання личинок основного об’єкту культивування – коропово-сазанового гібриду.

              Важливе значення під час підготовки плідників до нересту приділяли їх годівлі у переднерестовий період. Годівлю починали за температури води 9-10°С для коропа та 7-8°С для амурського сазана. На першому етапі переднерестової годівлі плідників застосовували корми, багаті на вуглеводи, а безпосередньо перед нерестом (за 10-12 днів до посадки риб у нерестовики) протеїнове насичення кормової суміші доводили до 25-50%. До складу кормових сумішей в різних пропорціях входили: зернові відходи, пшеничні висівки, макухи і шроти, борошно бобових культур, пророщене зерно, вітамінне борошно, боєнська кров, кормові дріжджі, рибне борошно, пасти із зеленої рослинності. Добова норма корму у перший період переднерестового утримання плідників складала 1 % від їхньої маси, на завершальному етапі її збільшували до 2-3 % від маси риб.

              В дослідах використовували самиць коропа 6-8-річного віку та 4-6-річних самців амурського сазана з середньою масою, відповідно, від 5,0±0,3 до 5,7±0,2 кг та від 1,1±0,1 до 1,5±0,2 кг. Найвищі результати за показниками заплідненості ікри та виходу личинок одержали у варіантах висаджування плідників на нерест із розрахунку – одне гніздо на
220 м² нерестового ставу. Заплідненість ікри характеризувалась високими показниками і коливалась від 86 до 91%. Середню тривалість інкубації ікри (в межах 3-3,5 доби) із сумою тепла водного середовища 1650-1750 градусо-годин спостерігали за температури води 20-23°С, яку за одержаними рибоводними результатами можна вважати оптимальною. У 3-4-добовому віці личинок виловлювали із нерестовиків і пересаджували у вирощувальні стави. Вихід личинок від одного гнізда плідників становив 150-200 тис.екз. (в середньому 174 тис.екз.), що на 16% вище нормативів для чистопорідних гнізд коропа.

            ВИРОЩУВАННЯ РИБОПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ. Підготовку всіх категорій літніх ставів до подальшої експлуатації в рибцехах ВАТ “Сумирибгосп” розпочинали зразу ж після спуску води восени та вилову риби. Меліоративні роботи в цей період були спрямовані на поліпшення екологічного стану ставів, підвищення їх продуктивних якостей в наступному вегетаційному сезоні, поліпшення умов експлуатації і включали в себе ремонтні роботи, агрообробіток ложа, вапнування. Органічні добрива у вигляді перепрілого гною великої рогатої худоби вносили не пізніше, ніж за 2-4 тижні до заповнення ставів водою. Найкращі результати дало внесення гною рано навесні по мерзлому ґрунту ложа водойм. В середньому по підприємству на кожний гектар вирощувальних ставів І і ІІ порядку вносили від 1,9 до 3,5 т гною. Мінеральні добрива використовували переважно у вирощувальних ставах І порядку в кількості 100-125 кг/га в першу чергу на початку вегетаційного сезону з метою створення сприятливих початкових умов для розвитку фітопланктону. Вапнування ставів протягом вегетаційного сезону виконували в періоди погіршення газового режиму ставів, а також з метою профілактичної обробки ділянок, де концентрувалась риба, зокрема, у вирощувальних ставах - це зони поблизу кормових місць. В середньому за сезон у вирощувальні стави вносили 0,3-0,7 т вапна на гектар.