Сташенко В.І. Флороміграція бджіл та хімічний склад бджолиного обніжжя в умовах Лісостепу України

Краткое содержание

Дослідження по темі дисертаційної роботи проводились протягом 1980-2000 років на кафедрі бджільництва ім. В.А. Нестерводського та Голосіївській навчально-дослідній пасіці Національного аграрного університету, а також в Кагарлицькому міжгосподарському бджолопідприємстві Київської області.

Фенологічні дослідження виконані впродовж шести сезонів в зоні Лісостепу України, а саме Кагарлицько-Гребінківському фізико-географічному та Канівсько-Ржищівському ерозійно-лісостеповому районі за методикою І.Н. Бейдмана (1974). При цьому реєстрували розповсюдження, початок, тривалість та кінець квітування рослин-пилконосів (М.М. Глухов, 1974).

Всі дослідження проведено на бджолиних сім’ях місцевої української степової породи частково метизованих бджолами сірої гірської кавказької та карпатської порід.

Досліди по вивченню впливу відбору обніжжя на вирощування розплоду та розвиток бджолиних сімей проводили протягом п’яти сезонів на 24 бджолиних сім’ях, із яких 18 були дослідними, а 6 – контрольними. Дослідні сім‘ї розділяли на 3 групи – сильні, середні та слабкі по 6 сімей в кожній. Відбір обніжжя проводили за допомогою пилковловлювачів. Облік і визначення видового складу обніжжя проводили за еталонними препаратами пилкових зерен. Контролювали також розвиток розплоду в гніздах.

Вивчення видового складу і співвідношення бджолиного обніжжя, сформованого бджолами із різних за силою сімей, проводили протягом семи сезонів спостережень. З цією метою було відібрано три групи бджолиних сімей: сильні, середні та слабкі по три сім’ї-аналоги в кожній. Відбір бджолиних сімей у групи проводили з урахуванням сили бджолиної сім’ї, віку матки, кількості корму та розплоду. Для відбору обніжжя застосовували внутрішньовуликові та навісні пилковловлювачі.