Гречаник Р.М. Особливості взаємодії бука лісового та ялиці білої в умовах Прикарпаття

Краткое содержание

історія та стан вивчення проблеми

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що ґрунтових досліджень особливостей взаємодії бука лісового та ялиці білої в умовах Прикарпаття не проводилось. Виняток становлять деякі відомості про біологічну активность і хімічну природу екзометаболітів досліджуваних рослин (Галушко, 1964; Митин, 1972; Лихолат, 1983; Уголев, 1986; Голубец, 1988; Баранецький, 1990) та з мікроклонального розмноження бука лісового і ялиці білої (Chalupa, 1985; Момот, 1988; Jorgensen, 1988; Козлов, 1994). На цій підставі обґрунтованог необхідність вивчення питання про роль алелопатичного фактора у взаємовідносинах досліджуваних лісових порід, намічено напрямки і завдання досліджень.

природні умови, ОБ'ЄКТИ і МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Характеристика природних умов району досліджень. На підставі огляду літератури описано географічне положення, гідрологічні та гідрографічні умови, рельєф і ґрунти, клімат, лісову рослинність району досліджень.

Характеристика об'єктів досліджень. Для проведення досліджень у межах Прикарпатського лісогосподарського району закладені 22 постійні пробні площі, згідно з ОСТом 56-69-83. Об'єктами досліджень були чисті і змішані штучні лісові насадження з наявністю у складі бука лісового та ялиці білої.

Біолого-екологічні особливості досліджуваних порід. На основі літературних даних наведена біолого-екологічна характеристика, природні ареали зростання, використання сировини бука лісового та ялиці білої у різних галузях народного господарства.

Методика досліджень. Для проведення алелопатичних досліджень аналізу піддавалося листки та хвоя, листовий та хвойний опад, корені, прижиттєві кореневі виділення, насіння та ґрунт з-під дерев бука лісового та ялиці білої, взяті на всіх закладених пробних площах. Екстрагування джерел екзометаболітів та вивчення біологічної активності на тест-об'єктах (редиска Raphanus sativus L. сорт "Червоний з білим кінчиком", крес-салат Lepidium sativum L.) проводилось за методиками А.М. Гродзінського (1973, 1987). Крім цих загальноприйнятих біотестів застосовували біопроби на проростання насіння лісових порід (Баранецький, 1990). Концентрації колінів досліджували за розробленою П.А. Морозом (1973) методикою. Біологічну активність екзометаболітів, толерантність і аутотолерантність бука лісового та ялиці білої вивчали також у водних і ґрунтових культурах за модифікованою нами методикою Г.Г. Баранецького (1990) та на чуттєвому тесті для визначення впливу екзометаболітів ялиці білої на процес органогенезу бука лісового при вирощуванні in vitro за модифікованою методикою О.Я. Гумницької (1994).