Жмурко Сосна Банкса (Pinus Banksiana Lamb.) в лісових культурах Західного і Малого Полісся України

Краткое содержание

СИСТЕМАТИЧНА, АРЕАЛОГІЧНА, ДЕНДРОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНА

ТА ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА СОСНИ БАНКСА.

ДОСВІД СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb) походить з Північної Америки, де ареал її  поширення охоплює територію  від р. Макензі і Ведмежого озера на півночі, до південного берега озера  Мічиган на півдні, і від східних схилів Скелястих гір до північного Вермунта і Нової Шотландії (Каппер, 1954; Белосельськая, Васильев, 1949; Липа, 1977; Нестерович, 1953; William, Harlow, 1968). До Європи цей вид був завезений у 1775-1785 роках (Лантратова, 1980; Покорны, 1980;  Seneta, 1987), а на територію сучасної України інтродукований у 1809 році Основ'янівським акліматизаційним садом (Липа, 1977, 1993).

Більшість авторів характеризують Pinus Banksiana як недовговічне дерево ІІІ величини (Бродович, 1973; Белосельськая, Васильев, 1949; Каппер, 1954; Керн, 1934 та інші), хоча на батьківщині це дерево І величини (Кузнєцов,  Чупрынко, 1985; Лантратова, 1979). За основними лісівничо-господарськими показниками (середній об'єм стовбура у віці рубання, очищення стовбура від сучків, фітопродуктивність і смолопродуктивність) вона поступається аборигенному виду – сосні звичайній (Калінін, Захарчук, 1983; Данчук, 1990; Юськевич, 2000 та ін.). Втім численні дослідники відмічають невимогливість цієї породи до грунтово-кліматичних умов та інтенсивний ріст у стадії молодняку (Ванин, 1960; Галактионов, Ву, Осин, 1967; Еник, 1987; Липа, 1977; Шовган, 2002 та ін.).

Сосна Банкса у молодому віці зазнає меншого пошкодження кореневою губкою (Лавриненко, 1960; Стопкань, 1962; Гордієнко, Шаблій, Шлапак, 1995 та ін.), однак у старших 50-річного віку насадженнях екзот значною мірою потерпає від центральних стовбурових гнилей (Данчук, 1990). Відносно стійкою ця деревна порода є до пошкодження личинками травневого хруща, підкорного соснового клопа (Лавриненко, 1960; Кобецький, 1966 та ін.). Незважаючи на численні дослідження на сьогоднішній день залишається відкритим питання, щодо ролі сосни Банкса у лісових культурах Західного і Малого Полісся України, оскільки у цих регіонах інтродуцент досліджений недостатньо. Залишаються нез’ясованими питання, щодо продуктивності виду у різних лісорослинних умовах, особливості будови насаджень за його участю, процеси плодоношення та природного поновлення, пошкоджуваність хворобами та шкідниками, доцільність використання породи у лісовому і лісозахисному господарстві Західного і Малого Полісся.

ОБ’ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Об’єктами наших досліджень були змішані та чисті лісові культури сосни звичайної  і сосни Банкса  на території Західного та Малого Полісся держлісфонду України підпорядкованих Державному Комітету лісового господарства України об’єднань “Волиньліс” (Городоцький, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Шацький ДЛГ, Володимир-Волинське ДЛМГ, Ратнівське СЛП), Шацький НПП, “Рівнеліс” (Рокитнівський ДЛГ, Зарічнянський МГЛ), “Львівліс” (Бродівський ДЛГ), крім того іншим комітетам і відомствам –Старицький ВЛГ.

Виявлення лісових культур сосни Банкса проводили шляхом відбору інформації з електронної бази даних лісовпорядкувальних матеріалів, таксаційних описів насаджень, а також шляхом опитування.

При вивченні лісових культур за участю сосни Банкса користувалися методичними рекомендаціями І.І. Дроздова та А.І. Янгутова (1984).

Пробні площі закладалися за методикою Н.П. Анучина (1971) у відповідності з вимогами ОСТ–56–69–83. Розрахунок лісівничо-таксаційних показників проводився за загально прийнятими у лісовій таксації методиками (Анучин, 1982;Захаров 1967; Горошко, Хом'юк 2000).

При дослідженні особливостей нагромадження органічної маси різних органів дерева, використовували методику М.І. Калініна (1978).

Для дослідження процесів природного поновлення сосни Банкса нами закладались  облікові площадки розміром 1 х 1 або 2 х 2м за методикою М.М. Горшеніна (1977).

Тип лісорослинних умов, визначався за методикою типологічних досліджень Е.В. Алексеева (1925), Д.В. Воробйова, Б.Ф. Остапенка (1953, 1979), М.М. Горшеніна,  А.І. Бутейка (1962) з використанням напрацювань З.Ю. Герушинського (1987). при визначенні видового складу живого надґрунтового покриву користувалися визначниками  рослин (Доброчаева, 1989; Бельгард, 1984).

Хвороби та шкідники сосни Банкса досліджувалися відповідно до рекомендацій М.В. Бондаренка, О.Ф. Глущенка (1972), О.І. Воронцова (1982), В.І. Гусєва, В.М. Єрмоленка, В.В. Свищука, К.А. Шмиговського (1962), М.М. Падія (1993), С.В. Шевченка, О.В. Цилюрика (1989).

Фізико-механічні властивості деревини визначені шляхом випробування малих чистих зразків у відповідності до методики Уголєва (1986), з використанням напрацювань О.П. Божка, І.С. Вінтоніва (1992), А.А. Яценко-Хмілевського (1954).

Опрацювання матеріалів польових досліджень проводився статистичними методами з використанням рекомендацій  М.П. Горошка, С.І. Миклуша, П.Г. Хом'юка (1999), М.Л. Дворецького (1971), Б.А. Доспехова (1968), П.М. Константинова 1939, А.К. Митропольського (1965), К.С. Нікітіна (1966), В.Ю. Урбаха (1964) із використанням програмного забезпечення кафедри лісової таксації та лісовпорядкування УкрДЛТУ.

ПРОДУКТИВНІСТЬ І ТАКСАЦІЙНА БУДОВА ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ

ЗА УЧАСТЮ СОСНИ БАНКСА

Лісівничо-таксаційна характеристика та аналіз продуктивності соснових деревостанів. Особливо актуальним є дослідження продуктивності інтродукованого виду у різних типах лісорослинних умов у порівнянні  з аборигенною породою. Для відтворення ходу росту штучних змішаних насаджень сосни звичайної і сосни Банка за основними таксаційними показниками у найпоширеніших типах лісорослинних умов (сухі та свіжі бори, свіжі та вологі субори) (табл. 1) використано метод математичного моделювання, в результаті якого виявлено, що найкраще хід росту за діаметром у борах і суборах представників роду Pinus описує крива типу Y=exp(а₁+а₂*Ln(A)+а₃/A), за висотою – Y=а₁*exp(-(а₂*exp(-(а₃*A)))), а експериментально отримані видові числа –  Y=exp(-(a₁*Ln(d)+a₂/exp(h/d)))*exp h))).

У сухому бору з огляду на несприятливі для росту деревних порід лісорослинні умови обидва види проявляють низьку продуктивність, що оцінюється ІІІ–ІV класом бонітету. Запас 32-річних насаджень в середньому становить 72 м³/га.

В умовах сухого соснового бору сосна Банкса до 20 років на 23,1–40,0% нагромаджує більший об’єм стовбура. Віковий період від 20 до 30 років характеризується зменшенням накопичення об'єму деревини сосною Банкса та випередженням за цим показником її сосною звичайною. Це приводить до того, що у віковому діапазоні  30–40 років вже сосна звичайна на 20,0–46,4% має більший об'єм стовбурної деревини.