Яворовський П.П. Удосконалення агротехніки вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин

Краткое содержание

Шляхи інтенсифікації вирощування садивного матеріалу деревних рослин. В огляді літератури розглянуто питання удосконалення агротехніки вирощування сіянців і саджанців, передпосівної обробки насіння деревних рослин, застосування мінеральних добрив, мікроелементів й стимуляторів росту. Узагальнено дані стосовно вирощування садивного матеріалу в захищеному ґрунті і з кореневою системою, сформованою в контейнерах, як основних напрямків підвищення якості й виходу садивного матеріалу з одиниці площі у декоративних та лісових розсадниках. Відзначено, що питання передпосівної обробки насіння деревних рослин вивчали Т.С. Устинова (1995), А.Ю. Зародов (1998),                    С.К. Пентелькін (1999); мінерального живлення – E. Mulder (1960),                        П.Г. Кальной (1964), D. Fillips (1976), В.К. Панчева (1996), Н.Н. Приходько (1997); застосування регуляторів росту – О.Є. Давидова (1995), І.П. Григорюк (1996),      П.Г. Дульнєв (1996), М.М. Ведмідь (2002) та інші.

Програма досліджень. Завданням було дослідити вплив протруйників, стимуляторів росту, мікроелементів, плівкоутворювачів і комплексних препаратів на схожість й енергію проростання насіння сосни звичайної, стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання жолудів дуба звичайного та насіння берези повислої; з’ясувати вплив амонійно-карбонатних сполук і їх комплексів на ріст й розвиток однорічних сіянців сосни звичайної, дуба червоного, липи дрібнолистої, а також на ріст саджанців туї західної й самшиту вічнозеленого при їх вирощуванні в умовах плівкової теплиці та в контейнерах; вивчити шляхи підвищення приживлюваності саджанців клена гостролистого, гіркокаштана, липи широколистої та дуба червоного; встановити вплив дефіциту води і мінерального живлення на фізіологічні процеси й покращення умов водного та мінерального живлення  саджанців при пересаджуванні шляхом використання плівкоутворюючих полімерних регуляторів росту полістимуліну К і  полістимуліну А-6; розробити методику спектральної діагностики стану деревних рослин на ранніх етапах виникнення водного і мінерального дефіциту у ґрунті.

Методика досліджень. Ефективність передпосівної підготовки насіння сосни звичайної, дуба звичайного і берези повислої вивчали у лабораторії Науково-інженерного центру “АКСО” НАН України (м. Київ). Для досліду брали по 30 шт. насінин у 3 повторностях кожного виду в контрольних і дослідних варіантах.

Насіння сосни звичайної обробляли розчинами протруйників: девіденту, вітаваксу, сумі-8, бенлату (фундазолу); стимуляторів росту:    триману-1, ДГ-735,   Д-8А, ДГ-032, нафтилоцтової і індолилоцтової кислот (НОК і ІОК). Досліджували дію сумішей мікроелементів Со, Мо, Zn, Mn, Cu, Fe, В, а також плівкоутворювачів ПБ-1, ПВА, NаКМЦ, ПВС та комплексних препаратів бенлат + триман-1 + NаКМЦ; вітавакс + триман-1 + NаКМЦ.

Жолуді дуба звичайного замочували у водному розчині стимулятора росту триману-1 і пророщували в піску. Насіння берези повислої після снігування протягом 15 діб обробляли водним розчином стимулятора росту триману-1 і пророщували на зволоженому фільтрувальному папері в чашках Петрі.

Схожість насіння і довжину проростків сосни звичайної визначали через 7 і 14 діб, жолудів дуба – через 3 і 14, насіння берези – через 30 діб.

Досліджували кореневе і позакореневе підживлення сіянців сосни звичайної, дуба червоного й липи дрібнолистої, вплив триману-1, а також мінерального підживлення на ріст й розвиток туї західної та самшиту вічнозеленого.

Для досліджень у кожному із варіантів та контролі відбирали по 40 сіянців та 30 саджанців.

Дослідження пошкодження саджанців клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої і дуба червоного в умовах мінерального і водного дефіциту з визначенням у листках вмісту азоту, фосфору і калію проводили за загальноприйнятими методиками. Процес пересаджування рослин імітували шляхом витримування коренів рослин у розчині поліетиленгліколю “Ferack” молекулярною масою 20000.

Вегетаційні досліди по вивченню впливу мінерального живлення на приживлювання саджанців виконували в піщаній культурі. Дослідження механізму пошкодження саджанців посухою проводили у ґрунтовій культурі. Ґрунтову посуху створювали припиненням поливу і доведенням вмісту води в ґрунті до 25% польової вологоємкості (ПВ). Фізіологічні показники (водний дефіцит, вміст хлорофілу, інтенсивність фотосинтезу, дихання та транспірації) у листках деревних рослин визначали за методиками Х.Н. Починка (1976), І.П. Григорюка (1999).

Відбиття світла листками деревних рослин вимірювали за допомогою спектрофотометра СФ-18 з автоматичним розвертанням і реєстрацією в діапазоні видимої області світла 400-740 нм за швидкості розвертання спектра 30 – 90 нм/хв.

Польові дослідження проводили протягом 1998-2002 рр. на лісовому розсаднику Хотівського лісництва Боярської ЛДС та на декоративному розсаднику “Теремки” об'єднання “Київзеленбуд”. Ґрунт Хотівського лісорозсадника – світло-сірий легкосуглинковий, вміст гумусу в орному шарі – 1,75%, рНсол. – 4,6 – 5,0, рухомого фосфору (Р₂О₅), обмінного калію (К₂О) і азотних сполук від 48 до 98 мг/кг ґрунту в повітряно-сухому стані. Торфяно-ґрунтова суміш, яка застосовувалась у теплицях і для наповнення контейнерів на декоративному розсаднику „Теремки”, мала вміст (в % на абсолютно-суху речовину) N – 2,04, Р₂О₅ – 0,78; К₂О – 0,38. Обмінний К₂О в мг/100 г ґрунту складав 10,9, pH – 6,2. Дані експериментів оброблено методами математичної статистики (А.С. Молостов, 1965; Б.А. Доспєхов, 1985).

ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ, СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ, МІКРОЕЛЕМЕНТІВ, ПЛІВКОУТВОРЮВАЧІВ І КОМПЛЕКСНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ЇХ ОСНОВІ НА СХОЖІСТЬ ТА ЕНЕРГІЮ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

Вплив протруйників на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Встановлено, що високу ефективність та найменший негативний вплив на насіння виявляли протруйники девідент (5 г/кг) і бенлат (5 – 7 г/кг). Вітавакс і сумі-8 у всіх варіантах помітно пригнічували схожості насіння і коренеутворення у сходів.

Вплив стимуляторів росту на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Стимулятори росту триман-1 і ДГ-735 при їх витратах 10 г/т насіння більш ефективні, ніж НОК та ІОК у концентраціях 0,05-0,1% водного розчину. Триман-1 (10 г/т) забезпечує 100% схожість насіння при температурах від +16ºС до +26°С, а ДГ-735 сприяє підвищенню схожості насіння порівняно з контролем на 15 – 50% і збільшенню енергії його проростання на 16%. Препарати  Д-8А і ДГ-032 не впливали суттєво на посівні показники насіння.

Вплив мікроелементів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Встановлено, що найефективніше на схожість і енергію проростання насіння  впливає суміш Со, Мо, Мg, Сu, Fe та В у співвідношенні 0,1 : 0,1 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 та витраті 12,5 і 25 мг/л водного розчину.

Вплив плівкоутворювачів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Найменшу пригнічуючу дію на схожість і енергію проростання насіння виявив плівкоутворювач ПВА в концентрації 2,5% водного розчину.

Вплив комплексних препаратів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Нашими експериментами встановлено, що системні протруйники затримують проростання насіння і на початкових фазах розвитку пригнічують ростові процеси у рослин. Включення до їх складу триману-1             (10 г/т насіння) частково послаблює гальмуючий ефект протруйників. Для подальшого посилення ростових процесів потрібно у суміш додавати комплекс мікроелементів Со, Мg, Сu, Fe, Zn і B у співвідношенні 0,1 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 та кількості 25 мг/л.

Вплив стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання жолудів дуба звичайного. Встановлено, що замочування жолудів у водному розчині триману-1 протягом 24 год (100 мг/л водного розчину) на 3 і 14 добу пророщування збільшує довжину проростів на 37% і 22 % порівняно з контролем.

Вплив стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання насіння берези повислої. Пророщування стратифікованого насіння берези при температурі 21°С через 30 діб після його обробки водним розчином стимулятора росту триману-1 (25 мг/л) збільшує його схожість порівняно з контролем на 14%, а енергію проростання – на 77%. Схожість не стратифікованого насіння на 10% нижча, ніж стратифікованого.

ПОКРАЩЕННЯ УМОВ РОСТУ І РОЗВИТКУ СІЯНЦІВ, ЖИВЦІВ І САДЖАНЦІВ У РОЗСАДНИКАХ

Використання вуглеамонійних солей, стимулятора росту триману-1 та комплексних мінеральних добрив при вирощуванні деревних рослин.

Сосна звичайна. Встановлено, що обробка насіння сосни звичайної стимулятором росту триманом-1 і кореневе підживлення вуглеамонійними солями та їх комплексами ефективніше впливає на біометричні показники однорічних сіянців, ніж підживлення аміачною селітрою. При внесенні в міжряддя в сипкому стані ВАС у нормі 20 г/м² і комплексних добрив ВІДАКСів (20 г/м²) загальна маса сіянців у повітряно-сухому стані збільшується порівняно з контролем ввідповідно у 1,1 і 1,9 рази, маса кореневої системи – в 2,3 і 1,5, висота сіянців – в 1,8 і 1,9 рази (рис. 1).

Дуб червоний. Після обробки триманом-1 жолудів і кореневого підживлення однорічних сіянців дуба червоного ВІДАКСом-Н (з гуматом натрію) у сипкому стані (20 г/м²) загальна маса сіянців та маса коренів у повітряно-сухому стані перевищувала контроль у 2,1 рази, висота сіянців була більшою в 1,2 рази.

Рис. 1. Вплив передпосівної обробки насіння сосни звичайної стимулятором росту рослин триманом-1 та підживлення азотними добривами на біометричні показники однорічних сіянців: 1 – контроль; 2 – карбамід у сипкому стані (7 г/м²);   3 – ВАС у сипкому стан (20 г/м²); 4 – ВІДАКС-Н у сипкому стані (20 г/м²); 5 – полив 0,25%-ним водним розчином аміачної селітри; 6 – полив 0,1%-ним водним розчином карбаміду; 7 – полив 0,5 %-ним водним розчином ВАС; 8 – полив водним розчином триману-1 (25 мг/л).

Таким же чином на дію триману-1 та підживлення азотними добривами реагував і дуб червоний.

Липа дрібнолиста. При вирощуванні сіянців липи найефективнішими виявили обробку насіння триманом-1 та внесення в міжряддя суміші ВАС і аміачної селітри (10 г/м² + 10 г/м²), при цьому загальна маса сіянців у повітряно-сухому стані і маса кореневої системи порівняно з контролем збільшувалась в 3,6 рази, висота дослідних сіянців була в 2,6 рази більшою, ніж у контролі (рис. 2).

Рис. 2. Вплив обробки насіння липи дрібнолистої стимулятором росту триманом-1 та добрив на біометричні показники однорічних сіянців: 1 – контроль;   2 – аміачна селітра (10 г/м²); 3 – карбамід (7 г/м²); 4 – вуглеамонійні солі (ВАС –    20 г/м²); 5 – суміш карбаміду (3,7 г/м²) і ВАС (10 г/м²); 6 – ВІДАКС-Н, 20 г/м²;          7 – суміш карбаміду (3,7 г/м²) і ВІДАКС-Н (10 г/м²); 8 – суміш карбаміду (3,7 г/м²), ВІДАКС-Н (10 г/м²) і цеоліту (10 г/м²); 9 – суміш ВАС (10 г/м²) і аміачної селітри (10 г/м²).