Каганяк Ю.Й. Будова та продуктивність мішаних культур дуба червоного (Quercus borealis Michx.) у Західному Лісостепу України : Каганяк Ю.Й. Строение и производительность мешаных культур дуба красного (Quercus borealis Michx.) в Западной Лесостепи Украины

Краткое содержание

1. ПРИРОДНI УМОВИ РЕГIОНУ  ДОСЛIДЖЕННЯ

Дослідженнями охоплено дві лiсогосподарські області: Українські Карпати з Прикарпатським округом та Лісостеп із Західно-Українським  лісостеповим окру­гом. Природно-кліматичні умови сприятливі для росту досліджуваних порід – дуба червоного (Дч), ясеня звичайного (Яс), модрини європейської (Мд). Лісорослинні умови даного регіону характеризуються високою родючістю і достатньою зволо­женістю грунтів, перевагою свіжих і вологих сугрудів та грудів. 

2. БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДУБА ЧЕРВОНОГО

ТА ЙОМУ СУПУТНІХ ПОРІД

Дуб червоний (Quercus borealis Michх.) інтродукований на територію України з Північної Америки 100 років тому. Порода відзначається швидкорослістю, ряс­ним і раннім плодоношенням та відмінним поновленням, стійкістю до фітозахво­рювань, невибагливістю до родючості грунтів, вологолюбністю.

Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) – аборигенна порода. У досліджу­ваному регіоні він не створює чистих насаджень, росте як супутня порода. Ажурна конструкція крони сприяє задернінню грунту. Ясен вибагливий до родючості і во­ло­гості грунту, світлолюбний, рано плодоносить, добре поновлюється у вікнах на­ме­ту і на узліссях.

Модрина європейська (Larix decidua Mill.) – аборигенна порода. Вона світло­любна, невибаглива до родючості грунту, найкраще росте у свіжих гігротопах, страждає від засухи, у мішаних лісостанах поновлюється погано. Модрина – лісотвірна  порода і сильний конкурент для дуба червоного.

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Об’єктом дослiдження є модальні мi­­ша­ні модриново-дубові і ясенево-дубові культури на території ДЛГО "Львiвлiс", "Прикарпатліс", "Волиньліс".

Пiдбip об’єктiв дослiдження пpоведено на основі pетpоспективного аналiзу матеpiалiв лiсовпоpядкування за 20-piчний пеpiод. Ви­явлено особливостi pозподiлу культур дуба червоного, видiлено дiлянки, хаpактеpнi за складом порід, густотою. За pезультатами пpоведених обстежень на видiлених дiлянках закладено 98 про­бних площ згідно з ГОСТом 16128-70. Вибір і рубання модельних дерев проведено способом рівномірного представництва в кількості, що дорівнює числу ступенів товщини. Обмір і розкряжування моделей здійснено за загальноприйнятою у лісо­вій так­са­ції методикою (ГОСТ 9462-60).

Для дослідження росту і продуктивності використано методичні рекомендації М.П. Анучіна (1960, 1971), П.В. Воропанова (1961), М.М. Свалова (1975). Для до­слі­дження зміни фітомаси надземної частини дерев за основними компонентами ви­­користано методичні рекомендації П.І. Лакиди (1997). Для до­слі­дження та­кса­цій­ної будови деревостанів, динаміки зміни їх структури враховано рекомендації М.М. Свалова (1975, 1978, 1979). Розрахунок основних статистичних показ­ників зді­й­снено методом визначення умовної середньої; аналiтичне вирiвнювання експери­ментальних даних – методом множинного регресiйного аналiзу.  Вiдпо­вiд­нiсть  рiв­нянь регресii  дослiдному  матерiалу оцiнювалась за критерiєм Фiшера.