Миронюк В.В. Особливості повнодеревності та розмірно-якісна структура дерев забудованої частини м.Києва : Миронюк В.В. Особенности повнодеревности и размерно качественная структура деревьев застроенной части м. Киева



Название:
Миронюк В.В. Особливості повнодеревності та розмірно-якісна структура дерев забудованої частини м.Києва
Альтернативное Название: Миронюк В.В. Особенности повнодеревности и размерно качественная структура деревьев застроенной части м. Киева
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. Загальна характеристика об’єктів зеленого господарства міста Києва. У розділі висвітлено фізико-географічні особливості регіону досліджень, зокрема описано рельєф, ґрунтові та кліматичні умови території. Використовуючи матеріали інвентаризації, наведено загальну характеристику зелених насаджень міста Києва, проаналізовано їхній стан і видовий склад. Відзначено екологічні та лісівничі особливості дерев тополі італійської, тополі білої, акації білої, кленів ясенелистого та сріблястого.


Територіальне розташування Києва на межі двох природно-кліматичних зон України – Полісся (північна частина) та Лісостепу (південні території) зумовлює існування різноманітних форм рослинних угруповань. Частина зелених насаджень міста являє собою залишки природних лісових масивів, однак більшість із них є штучними.


Загальна площа зелених насаджень м. Києва становить 56,5 тис. га, понад 60% якої припадає на міські ліси. Близько 22,3 тис. га міських насаджень ростуть у межах міської забудови, з них 11,6 тис. га (52,2%) ­­– це насадження обмеженого користування. Площа насаджень загального користування та спеціального призначення в зеленому господарстві столиці приблизно однакова і відповідно становить 5,5 (24,7%) і 5,2 тис. га (23,1%). Аналіз породного складу озеленених територій, зосереджених у межах міської забудови, свідчить, що він дуже різноманітний і представлений переважно швидкорослими листяними деревними породами.


Сучасний стан об’єктів зеленого господарства міста Києва потребує проведення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення їхнього естетичного вигляду та посилення екологічних функцій. До основних причин, які викликають необхідність проведення реконструктивних рубань у міських зелених насадженнях, слід віднести:


-     втрата насадженнями своїх корисних функцій внаслідок старіння;


-     незадовільний санітарний стан об’єктів зеленого господарства міста;


-     потреба проведення поточної реконструкції зелених насаджень і заміни пошкоджених та хворих дерев.


У ході досліджень виявилося, що під час виконання зазначених робіт найбільше вирубується дерев тополі італійської, тополі білої, акації білої, кленів ясенелистого та сріблястого. У зв’язку з цим, аби забезпечити достовірну матеріальну оцінку заготовленого об’єму деревини, доцільно розробити відповідні лісооблікові нормативи.


Розділ 2. Методичні основи досліджень та характеристика дослідних даних. Викладено особливості методики виконання польових досліджень і розроблення сортиментних таблиць. Описано методику збору та обробки первинної дослідної інформації,  наведено загальну характеристику та виконано статистичний аналіз емпіричних даних, які використовувались для вирішення поставлених у роботі завдань.


Відзначено, що під час реконструкції міських зелених насаджень виникає необхідність таксації сукупності дерев, відібраних із територіально віддалених місць. У межах таких сукупностей не спостерігається закономірних співвідношень висот і діаметрів, характерних для лісостанів, а тому визначати розряд висот для зазначеного об’єкта таксації некоректно. Зважаючи на це, більш обґрунтованим є розроблення безрозрядних сортиментних таблиць, входами до яких слугують діаметр і висота сукупності окремих дерев. Переваги такої форми подання нормативів під час вибіркової таксації неодноразово підтверджувалися висновками вчених, зокрема Ф.П. Моисеенко та В.Ф. Багинского (1973), И.А. Гагошидзе (1979), А.В. Богачева (1987).


 


Польові дослідження виконувались у зелених насадженнях Києва, які ростуть на території міської забудови, під час проведення безпосередніх робіт з їхньої реконструкції. Збір первинної дослідної інформації здійснювався за класичною лісотаксаційною методикою, скоригованою з урахуванням особливостей рубання дерев в умовах забудованої частини міста. У ході досліджень значна увага приділялася точному вимірюванню біометричних показників стовбурів і гілок крони облікових та модельних дерев, необхідних для розрахунку їхнього об’єму.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины