Лащенко А.Г. Продуктивність, фітомаса та депонований вуглець штучних дубових деревостанів Поділля

Краткое содержание

Розділ 1. Характеристика регіону досліджень, основні біоекологічні та лісівничі особливості досліджуваної деревної породи. Наведено інформацію про регіон, в якому розміщені досліджувані деревостани, з описом основних біоекологічних та лісівничих особливостей головної лісоутворювальної породи тамтешніх лісів – дуба звичайного (Quercus robur L.).

Об’єктом нашої уваги слугували штучні модальні дубняки Поділля, які розташовані на території двох адміністративно-територіальних одиниць України – Вінницької та Хмельницької областей. Даному регіону притаманні характерні, специфічні риси, що відрізняють його з-поміж інших сусідніх – високе гіпсометричне положення, широке розповсюдження кристалічних порід, переважання денудаційних форм рельєфу та гірський, з порогами характер рік (В.П. Попов и др., 1968).

Провідну роль у формуванні рельєфу Поділля відіграла ерозійна діяльність Південного Бугу та його притоків, завдяки чому долини регіону врізані на глибину 100-180 м, добре терасовані і плоскодонні. Характерним для умов Поділля є також наявність ділянок каньйоноподібних долин (К.И. Геренчук, 1950; И.К. Королюк, 1950).

Клімат Поділля помірно континентальний, достатньо м’який та вологий, оскільки в регіоні спостерігається достатній оптимум кількості тепла, опадів та випаровування (К.Б. Лосицкий, В.С. Чуенков, 1980).

Гідротермічні умови Поділля найбільш сприятливі для росту лісового типу рослинності, а про суцільне розповсюдження в минулому лісів в регіоні свідчить грунтовий покрив, в якому на даний час переважають сірі та світло-сірі підтипи сірих лісових грунтів – типових лісових земель.

Сукупність перерахованих чинників створює комплекс найбільш сприятливих умов для розвитку лісового типу рослинності на Поділлі, дендрофлора якого представлена, в основному видами середньоєвропейських широколистяних лісів, що істотно відрізняє даний регіон від більш східних областей лісостепової зони (В.В. Осичнюк, 1960).

Зростають в подільських дібровах дуб скельний, ясен та граб звичайні, ряд інтродукованих в аборигенні насадження рослин - бук лісовий, горіх чорний, модрина європейська та інші (М.І. Гордієнко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький, Г.Г. Леонтяк, 2000).

Основні біоекологічні та лісівничі особливості дуба звичайного доволі грунтовно описано в роботах багатьох науковців (В.И. Белоус, 1970; М.І. Гордієнко, А.Ф. Гойчук, Н.М. Гордієнко, 1999; Е.М. Лавренко, 1927; Д.Д. Лавриненко, 1970; П.С. Погребняк, 1931; С.С. Пятницкий, 1955).

Сукупність кліматичних, гідрологічних та грунтових умов Поділля України створюють одні з найсприятливіших передумов для успішного росту та розвитку лісової рослинності в даній місцевості, в тому числі і деревостанів дуба звичайного.

Розділ 2. Структура інформаційного забезпечення досліджень, ключові положення методики збору та обробки дослідного матеріалу. Аналізуються основні показники лісового фонду, лісівничо-таксаційна характеристика штучних дубових деревостанів Поділля. Також подано характеристику дослідного матеріалу, основні положення методики його збору та обробки.

Лісовий фонд Поділля відіграє важливу роль в економіці регіону, справляє значний вплив на розвиток промисловості, сільського господарства, організацію відпочинку. Основне місце у лісовому фонді Поділля належить деревостанам дуба звичайного, які займають 84,5% від площі твердолистяних, 63,8% від загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель Поділля та близько 14% дубових деревостанів України.