Токарева О.В. Біоекологічні основи формування лісопаркових ландшафтів (на прикладі лісів зеленої зони м. Києва)



Название:
Токарева О.В. Біоекологічні основи формування лісопаркових ландшафтів (на прикладі лісів зеленої зони м. Києва)
Альтернативное Название: Токарева О.В. Биоэкологические основы формирования лесопарковых ландшафтов (на примере лесов зеленой зоны м. Киева)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. Аналітичний огляд питання ведення лісового господарства у приміських лісах. У розділі окреслено питання ролі та значення приміських лісів України в контексті сучасних вимог до сталого управління лісами у світі. Визначено основні пріоритети сталого управління лісами зелених зон міст, а також цілі та принципи ведення в них лісового господарства. Розкрито екологічні особливості та функціональне призначення лісів зелених зон міст.


Проаналізовано розвиток рекреаційного лісівництва як розділу лісівничої науки, узагальнено теоретичні та практичні концепції ведення лісового господарства у лісах рекреаційного призначення, в тому числі лісах зелених зон міст. Зазначено внесок у розвиток рекреаційного лісівництва відомих вчених лісівників, серед яких значних результатів досягли В.Г. Атрохін (1991), В.Д. Бондаренко (1986), Г.В. Бондарук (1988), В.П. Кучерявий (1981, 1984), М.Н.  Пронін (1982, 1990), В.Д. Пряхін (1954, 1972, 1981), В.Є. Свириденко (1989, 2003), А.С. Тіхонов (1983), М.М. Тюльпанов (1968, 1973, 1975). Досягнуті успіхи в розробці питань рекреаційного лісовпорядкування та ландшафтної таксації, які досліджувалися в працях М.І. Гальперіна (1967), С.А. Генсірука (1987), М.С. Нижник (1984, 1987), Р.Р. Возняка (1987), В.П. Ковтун (1962), В.С. Моісєєва (1990), Є.А. Репшаса (1984, 1986, 1994), Л.Н. Яновського, В.А. Максимова (1990). Проблеми формування лісопаркових ландшафтів шляхом проведення ландшафтних рубань висвітлювались в працях А.Д. Волкова, К.А. Андрєєва (1984), В.Г. Рубцова (1976), О.М. Рунової (1983).


Зазначено, що однією з головних передумов ефективного ведення лісового господарства у приміських лісах є його законодавче забезпечення. У цьому зв’язку проаналізовано та визначено основні напрямки вдосконалення законодавчої та методичної баз щодо ефективного ведення лісового господарства у лісах зелених зон міст.


 


Розділ 2. Характеристика зеленої зони м. Києва. Зелена зона м. Києва характеризується значною лісистістю, яка становить 37,8 %. Територіальне розміщення зеленої зони охоплює Північний Лісостеп та Південне Полісся, що є передумовою існування широкого спектру лісорослинних умов та лісових угруповань. Такі особливості розташування зеленої зони м. Києва можуть створювати різноманітні умови для лісової рекреації та формувати лісопаркові ландшафти з різними декоративно-естетичними якостями та мікрокліматом.


Здійснений аналіз лісівничо-таксаційних та ландшафтних показників свідчить про необхідність підвищення рекреаційного потенціалу лісів зеленої зони м. Києва. Нині 30 % площі лісопаркових господарств потребує ландшафтних рубань, 25 % − створення ландшафтних посадок, 40 % − проведення протипожежних заходів, 16 % − застосування заходів боротьби зі шкідниками та хворобами лісу, 85 % площі зон масового відпочинку − здійснення благоустрою. З огляду на це ліси зеленої зони м. Києва не відповідають сучасним потребам лісової рекреації.


Зазначено напрямки підвищення рекреаційної придатності лісів зеленої зони м. Києва, що включають впровадження у виробництво системи заходів рекреаційного лісівництва, які забезпечать формування лісопаркових ландшафтів. Серед основних заходів рекреаційного лісівництва акцентовано увагу на формуванні лісопаркових ландшафтів шляхом впровадження ландшафтних рубань.


Обґрунтовано необхідність вивчення біоекологічних особливостей формування лісопаркових ландшафтів з метою встановлення режиму та організаційно-технічних показників щодо проведення ландшафтних рубань.


 


Розділ 3. Методика досліджень і характеристика об’єктів досліджень.


 


Дослідження виконувались у молодих та середньовікових деревостанах лісопаркових господарств м. Києва: Дарницькому, Святошинському та „Конча-Заспа”. Пробні площі закладені згідно із загальноприйнятими у лісовій таксації та геоботаніці методиками. Для вивчення особливостей горизонтальної структури лісопаркових ландшафтів на пробних площах закладались облікові ділянки, на яких здійснювалось картування дерев та їх крон за методикою Є.І. Цурика (2001). На кожній пробній площі вивчалась видова різноманітність вищих рослин, в тому числі детально досліджувались видовий склад живого надґрунтового покриву, рясність та проективне покриття кожного виду, що оцінювалась за допомогою індексів Шеннона, Бергера-Паркера, Сімпсона. Мікроклімат різних типів лісопаркових ландшафтів вивчався з використанням методик О.О. Молчанова (1973) та Є.С. Лахно (1972). Комфортність умов відпочинку на об’єктах дослідження встановлювалась за методиками В.І. Русанова (1973), Н.А. Данилової (1980). Матеріали польових та камеральних досліджень оброблялися стандартними методиками, які застосовуються у математичній статистиці. Всього закладено одну постійну та 25 тимчасових пробних площ.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины