Рибак В.О. Біоекологічні та лісівничі основи управління продукційним процесом в соснових ценозах Українського Полісся : Рибак В.О. Биоэкологические и лисивничи основы управления продукционным процессом в сосновом ценозе Украинского Полесья

Краткое содержание

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ПРОДУКЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ У ЛІСОВИХ ЦЕНОЗАХ

в огляді літератури розкрито існуючий стан досліджень по проблемі підвищення продуктивності та біологічної стійкості штучних лісостанів. В контексті вирішення даної проблеми проведена значна кількість досліджень з вивчення ряду питань: біологізація процесів лісовідновлення, значення започаткованої густоти посадки, створення корінних типів лісу, роль листяних порід  у підвищенні родючості лісових ґрунтів, вивчення фізіологічних процесів у тканинах і органах дерев.

 Мало приділено уваги вивченню морфогенезу крон у лісовому ценозі. Відома незначна кількість досліджень, де лісовий ценоз розглядається з позицій системного підходу. При вивченні такого складного організму як ліс, необхідні різносторонні дослідження для виявлення характеру його взаємозв’язків з умовами навколишнього середовища і типу реакції на зовнішні впливи. Ці питання піднімаються й частково розкриваються лише в окремих роботах (Буш К.К., Иевинь И.К., 1984; Сеннов С.Н., 1984). Саме ці роботи спонукали нас до вивчення біоекологічних основ управління продукційним процесом у соснових ценозах. Наше бачення можливостей вирішення цієї проблеми схематично представлено на рисунку 1.

У наведеній схемі ми розглядаємо напрям взаємозв’язків лісового ценозу з лісорослинними умовами та біологічний механізм спрямування їх у русло продукційного процесу. Виділяються також економічний та екологічний ефекти впливу людини на лісові ценози через рубки догляду.

ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

На основі матеріалів лісовпорядкування та обліку лісового фонду Українського Полісся визначені типові чисті та мішані соснові ценози, які зростають в умовах різних едатопів.

Польові дослідження виконані на тимчасових пробних площах, які закладали під час експедиційних обстежень насаджень у лісництвах Київської, Житомирської, Рівненської і Волинської областей та у стаціонарах на постійних пробних площах.

Природне поновлення вивчали на 102, морфогенез крон – на 32, продуктивність різних за складом ценозів – на 116 пробних площах. Дослідження по рубках догляду проведені на стаціонарах у Боярській ЛДС.

У процесі постановки й проведення досліджень користувалися загальноприйнятими у лісівництві методиками (Воробьев Д.В., 1967; Родин Л.Е., Ремезов Н.П., Базилевич Н.И., 1968; Гордієнко М.І., Маурер В.М., Ковалевський С.Б., 2000).

Хімічні аналізи рослинного опаду, лісової підстилки і ґрунтів проводили в агрохімічній лабораторії Інституту землеробства УААН, а мікробіологічні – в Інституті мікробіології та вірусології НАНУ.

Під час математичного аналізу експериментальних даних застосовували методи варіаційної статистики, кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізів (Рокицкий П.Ф., 1973; Снедекор Дж.У., 1961).

Лісовий фонд Полісся

Територія Полісся ділиться (Генсирук С.А., 1975) на чотири лісогосподарські округи: Західно-Поліський, Центрально-Поліський, Придніпровсько-Поліський і Східно-Поліський, для яких притаманні свої особливості природних комплексів і які вимагають відповідних систем лісогосподарювання.

Фактичний ступінь заліснення на Поліссі становить 29,2%, однак оптимальною для цієї зони може бути лісистість 40%.

За породним складом у лісах Полісся на хвойні припадає 64,5%, м'яколистяні – 22,5%, твердолистяні – 13,0%. До переважаючих порід належать сосна звичайна – 60%, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 18%, береза повисла (Betula pendula Roth) – 11%, вільха чорна (Alnus glutinosa L.) – 7%, осика (Populus tremula L.) – 2%.

Основні типи лісорослинних умов – це свіжі бори, субори й судіброви. Під суборовими лісами знаходиться майже половина площі. У цій зоні переважаючі ліси другої групи, площа яких в 4 рази перевищує площу лісів першої групи.