Бондар А.О. Лісівничі основи формування високопродуктивних насаджень у дібровах Поділля

Краткое содержание

Сучасні проблеми вирощування високопродуктивних дубових насаджень

Поділля розташоване в Правобережному Лісостепу. Цей регіон є сприятливим для розвитку та росту деревних рослин, багато із яких збереглися з третинного періоду (Н. Поческий, 1910). Рослинне угрупування згодом виділили в зону “грабові діброви” (Б.Н. Шуcтов, 1933; Ю.Р. Шеляг-Сосонко, 1975). Граб у цих умовах проявляє високу ценотичну конкурентну здатність, що сприяє утворенню похідних насаджень. За даними С.А. Генсірука (1992) похідні насадження, у складі яких домінує граб звичайний, на Поділлі займають понад 30% загальної площі дібров, тобто в складі насаджень кожного третього гектара переважає граб звичайний. У складі підросту, як відзначає Г.К. Орлова (1982), граб звичайний становить 80-100% і тільки на деяких зрубах кількість його підросту зменшується до 61-70%. Крім граба, у складі відновлення зустрічається береза повисла (Betula pendula Roth.), осика (Populus tremula L.), ясен звичайний (Fraxinus angustifolia Vahl.), липа дрібнолиста, клен–явір (Acer pseudoplatanus L.), клен гостролистий, черешня звичайна. Тому з метою раціонального використання кліматичних та ґрунтових умов виправданим у лісівничому та економічному відношенні є створення штучних насаджень на зрубах, у тому числі на багатьох із них - часткових культур.

Як відомо, продуктивність насаджень і вихід цінних сортиментів залежить від започаткованого розміщення посадкових місць, а з підвищенням віку - і від густоти деревостану. З цього питання (розміщення посадкових місць в культурах на зрубах) немає одностайності. За даними Г.В. Дубініна (1963), при створенні культур на зрубах бажано найбільше зберегти граб як компонент майбутнього насадження. За переконанням вченого, в часткових культурах на зрубах ряди треба розміщувати на віддалі 6-8 м. У 70-х роках минулого століття починає з’являтись все більше пропозицій щодо створення культур на зрубах з шириною міжряддя 6-8 м (И.Г. Яковенко,  1974; И.Н. Головчанский, В.И. Порва, 1974). Інші міркування з цього приводу висловлює В.І. Білоус (1975), зауважуючи, що найбільший запас стовбурової деревини в 56-річних часткових культурах Поділля спостерігається за умов ширини міжрядь 4,0 м. У 1976 р. Міністерство лісового господарства України опублікувало методичні рекомендації, в яких зазначено, що на свіжих зрубах у сухих, свіжих і вологих дібровах з наявністю відновлення інших порід при створенні лісових культур посадкові місця треба розміщати 6,0-8,0х0,5 м. У 1980, 1985 роках  опубліковано пропозиції, які були розглянуті і схвалені на розширеному засіданні науково-технічної ради Вінницького обласного управління лісового господарства  та лісозаготівель з участю наукових співробітників Вінницької ЛДС. Згідно з цими пропозиціями на зрубах Поділля доцільно створювати культури з розміщенням посадкових місць 6,0х0,75 м і навіть 8,0-10,0х0,75 м. У 80-х роках минулого століття з’явились роботи, в яких пропонували при створенні часткових культур ряди розміщувати через 10-12 м (Р.И. Дерюжкин, Е.И. Енькова, Н.В. Сухов, 1980; В.С. Наконечный, 1985). За даними В.І. Рябченка (1987) в часткових культурах Поділля найвищий запас стовбурової деревини дуба звичайного і насадження загалом спостерігається при розміщенні рядів через 4-5 м.

У 1990 р. було опубліковано ще одні пропозиції щодо удосконалення заходів у державних і колгоспних лісах Поділля, які теж розглянуті і схвалені науково-технічною радою Вінницького об’єднання та Вінницької ЛДС. У них теж пропонували на свіжих задернілих зрубах без природного поновлення в сухих та свіжих дібровах посадкові місця в культурах розміщувати через 3,5-4,0х0,75 м, а з наявністю природного поновлення – 6,0х0,75 і 8,0х1,0 м.

Варто наголосити, що дослідники, які пропонують вузькі (чотирьохметрові) міжряддя, зробили свої висновки, оперуючи значним експериментальним матеріалом (А.П. Молчанов, 1895; Б. Гузовский, 1899; В.І. Білоус, 1975; В.И. Рябченко, 1984). Дослідники, які пропонували широкі (6-8 і навіть 10-12-метрові) міжряддя (Г.В. Дубинин, 1963; А.Н. Орлов, 1990; Р.И. Дерюжкин, Е.И. Енькова, Н.В. Сухов, 1980; В.С. Наконечный, 1985) не мали достатнього експериментального матеріалу.

Отже, продуктивність насаджень, особливо штучних, на Поділлі залежить від господарських заходів. Підтвердженням тому можуть бути часткові культури з вузькими міжряддями, які досягли стиглого віку. Запас стовбурової деревини останніх більш, ніж удвічі вищий середнього запасу в деревостанах ДЛГО “Вінницяліс”.