Заїка В.К. Лісівничо-фізіологічні особливості життєдіяльності соснових насаджень в зоні відчуження Чорнобильської АЕС : Заика В.К. Лисивниче-физиологичные особенности жизнедеятельности сосновых насаждений в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС

Краткое содержание

За ос­тан­ні 40…50 ро­ків наг­ро­мад­же­но ве­ли­кий ек­спе­ри­мен­таль­ний ма­те­рі­ал що­до впли­ву ра­ді­аційно­го вип­ро­мі­ню­ван­ня на рос­лин­ні ор­га­ніз­ми і лі­со­ві бі­оге­оце­но­зи (Алек­са­хин, 1968, Кри­во­луц­кий, Ти­хо­ми­ров, Фе­до­тов и др., 1988, Ка­ра­бань, Ми­шен­ков, Прис­тер и др., 1978, 1979, Ка­ра­бань, Ми­шен­ков, Спи­рин и др., 1981, Ко­зу­бов, Тас­ка­ев, 1990, 1994, Ку­ди­нов, 1986, Куч­ма, Ар­хи­пов, Фе­до­тов и др., 1994, Ипатье­в, Ба­гин­ский, Бу­ла­вик и др., 1999, Ми­шен­ков, Спи­рин, Алек­са­хин и др., 1983, Ка­лет­ник, Пат­лай, Крас­нов, і ін., 1999, Плэт, 1968, Спи­рин, Алек­са­хин, Ка­ра­бань и др., 1985, Ти­хо­ми­ров, 1972, Ти­хо­ми­ров, Алек­са­хин, 1971 і ін.). Се­ред лі­со­вих ви­дів найбіль­шою ра­ді­очут­ли­віс­тю ха­рак­те­ри­зу­ють­ся хвойні по­ро­ди, особ­ли­во сос­на і яли­на (Плэт, 1968, Пре­об­ра­жен­ская, 1971, Спер­роу, Вуд­велл, 1968, Sărosčk, Iven, 1976, Spar­row, Ro­gers; Schwem­mers, 1968).

Унас­лі­док ава­рії на Чор­но­бильсь­кій АЕС від­бу­лось мас­штаб­не заб­руд­нен­ня дов­кіл­ля ра­діоак­тив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми (Вет­ров, Ба­гин­ский, Бу­ла­вик, и др., 1993, Ко­зу­бов, Тас­кав, 1994, 2002, Ипатье­в, Ба­гин­ский, Бу­ла­вик и др., 1994, Iz­ra­el, Cort, Jo­nes і ін., 1996). Лі­со­ві фі­то­це­но­зи на цих те­ри­то­рі­ях заз­на­ють хро­ніч­но­го ком­бі­но­ва­но­го ра­ді­аційно­го впли­ву. Їх лі­сів­ни­чо-так­са­ційна ха­рак­те­рис­ти­ка та про­це­си, які в них від­бу­ва­ють­ся в пос­та­ва­рійний пе­рі­од при­во­дять­ся у низ­ці ро­біт (Аба­ту­ров, Аба­ту­ров, Бы­ков и др., 1990, 1993, 1996, Аба­ту­ров, Голь­цо­ва, Рос­то­ва и др., 1991, Бід­на, 2000, Грод­зин­ский, Бу­лах, Гуд­ков и др., 1995, Да­выд­чук, Фран­це­вич, Жда­нов, 1995, Ко­зу­бов, Тас­ка­ев, 1990, 1994, 1997, 2002, Куч­ма, Ар­хи­пов, Фе­до­тов и др., 1994, Фе­до­тов, 1990 та ін.).

Особ­ли­вос­ті бі­осин­те­зу плас­тид­них піг­мен­тів у де­рев в умо­вах дії гос­тро­го γ-оп­ро­мі­нен­ня вив­ча­ли Р.П.По­но­марьо­ва (1979), Р.П. По­но­марьо­ва, Р.Т. Ка­ра­бань (1980), А.Д. Спі­рін, Н.Н. Мі­шен­ков, Р.Т. Ка­ра­бань та ін. (1981), М.А. Ку­ді­нов (1986) та на ра­ді­аційно заб­руд­не­них те­ри­то­рі­ях Л.І. Рах­теєнко, В.В. Са­вельєв, В.С. Піс­ку­нов (1990, 1993).

У низ­ці ро­біт по­ка­за­но вплив гос­тро­го (Ку­ди­нов, 1986, По­но­ма­ре­ва, 1979, По­но­ма­ре­ва, Ка­ра­бань, 1980, Спи­рин, Алек­са­хин, Ка­ра­бань и др., 1985, Си­рин, Ми­шен­ков, Ка­ра­бань и др., 1981) і ком­бі­но­ва­но­го хро­ніч­но­го (Рах­те­ен­ко, Пис­ку­нов, Са­велье­в, 1990, Рах­те­ен­ко, Са­вельєв, Пис­ку­нов и др., 1993) іоні­зу­ючо­го вип­ро­мі­ню­ван­ня на ін­тен­сив­ність фо­то­син­те­зу де­рев­них рос­лин. Зок­ре­ма, заз­на­чається, що в ос­но­ві по­ру­шен­ня про­це­сів фо­то­син­те­зу в оп­ро­мі­не­них рос­лин мо­жуть ле­жа­ти мор­фо­ло­го-ана­то­міч­ні змі­ни лис­тя­но­го апа­ра­ту та ультрас­трук­тур­ні по­ру­шен­ня в аси­мі­лю­ючих клі­ти­нах і хло­роп­лас­тах, які пов'яза­ні зі змі­ною їх роз­мі­рів, фор­ми, кіль­кос­ті гран то­що (Ко­зу­бов, Тас­ка­ев, 1990, 1994, 2002, Ува­ро­ва, 1990, Ла­да­но­ва, 1992, 1993, 1994, Ла­да­но­ва, Ку­зи­ва­но­ва, Ко­зу­бов, 1990).

Ре­зуль­та­ти дос­лід­жень що­до ви­жи­ван­ня та рос­ту сі­ян­ців де­рев­них по­рід в умо­вах ра­ді­аційно­го заб­руд­нен­ня при­ве­де­но в ба­гатьо­х ро­бо­тах (Ипатье­в, Ба­гин­ский, Бу­ла­вик и др., 1999, Ма­ра­ду­рин, Ру­си­на, Ти­хо­ми­ров и др., 1990, Пас­тер­нак, Куч­ма, Са­ву­щик и др., 1990, Рах­те­ен­ко, Са­велье­в, Пис­ку­нов и др., 1993, Сур­со, 1993, Ти­хо­ми­ров, 1972, Фе­до­тов, 1990 і ін.). Од­нак от­ри­ма­ні за цей пе­рі­од ре­зуль­та­ти час­то но­сять не­од­ноз­нач­ний ха­рак­тер і ви­ма­га­ють уточ­нен­ня і обґрун­ту­ван­ня.

Вста­нов­ле­но над­зви­чайно ви­со­ку чут­ли­вість ге­не­ра­тив­них про­це­сів до ра­ді­аційної дії (Кри­во­луц­кий, Ти­хо­ми­ров, Фе­до­тов и др., 1988, Ко­зу­бов, Тас­ка­ев, 1990, 1994, 2002, Спер­роу, Шейрер, Вуд­велл, 1968, Ти­хо­ми­ров, 1972). До­зи ра­ді­аційно­го оп­ро­мі­нен­ня, які приг­ні­чу­ють реп­ро­дук­тив­ну ді­яль­ність є знач­но мен­ши­ми, ніж ті, які приз­во­дять до нез­во­рот­них явищ в ін­ших тка­ни­нах і ор­га­нах рос­лин­но­го ор­га­ніз­му.

Ви­яв­ле­но стійкі тен­ден­ції в пос­тра­ді­аційно­му від­нов­лен­ні лі­сів. Так, в зо­ні ле­таль­но­го ра­ді­аційно­го ура­жен­ня сос­но­вих лі­сів спос­те­рі­га­ють­ся про­це­си фор­му­ван­ня по­хід­них де­ре­вос­та­нів за учас­тю бе­ре­зи і оси­ки (Аба­ту­ров, Ме­лан­хо­лин, Аба­ту­ров, 1990, Аба­ту­ров, Аба­ту­ров, Бы­ков и др., 1996, Куч­ма, Ар­хи­пов, Фе­до­тов и др., 1994, Ме­лан­хо­лин, 1997, Ко­зу­бов, Тас­ка­ев, 1990, 1994, 2002, Пас­тер­нак, Куч­ма, Му­зы­ка и др., 1990, Па­утов, Иль­чу­ков, 1993). Вод­но­час від­нов­лен­ня лі­су на ко­лиш­ніх зем­лях сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ко­рис­ту­ван­ня про­хо­дить не­за­до­віль­но унас­лі­док ви­со­кої кон­ку­рен­ції зі сто­ро­ни трав'яних ви­дів.

За­га­лом, ана­ліз лі­те­ра­ту­ри свід­чить, що пи­тан­ня впли­ву ком­бі­но­ва­но­го хро­ніч­но­го ра­ді­аційно­го оп­ро­мі­нен­ня, яко­го заз­на­ють рос­ли­ни на ра­ді­аційно заб­руд­не­них те­ри­то­рі­ях в три­ва­ло­му ча­со­во­му ас­пек­ті за­ли­шається не вив­че­ним. Від­сут­ні та­кож ро­бо­ти з дос­лід­жен­ня фі­зі­оло­го-бі­охі­міч­них про­це­сів у по­томств ра­ді­аційно оп­ро­мі­не­них де­рев. У зв'яз­ку з цим вив­чен­ня мор­фо­фі­зі­оло­гіч­них ас­пек­тів життєді­яль­нос­ті де­рев­них по­рід на ра­ді­аційно заб­руд­не­них те­ри­то­рі­ях з ме­тою ство­рен­ня і ви­ро­щу­ван­ня бі­оло­гіч­но стійких на­сад­жень є важ­ли­вим на­уко­вим і прак­тич­ним зав­дан­ням.