Гетьманчук А.І. Особливості використання лісових лікарських рослин в умовах радіоактивного забруднення Полісся України : Гетьманчук А.И. Особенности использования лесных лекарственных растений в условиях радиоактивного загрязнения Полесья Украины

Краткое содержание

1. СТАН ПИТАННЯ

В 50 – 70 – ті роки минулого століття після випробування атомної зброї у колишньому Радянському Союзі були проведені широкі дослідження з вивчення міграції основних дозоутворюючих радіонуклідів у лісових екосистемах (Тимофеєва, 1960; Клечковський, 1966; Тимофеєв – Ресовський, 1962; Алексахін, Наришкін, 1977). При цьому встановлювалися рівні радіоактивного забруднення різних видів рослин, частина з яких відноситься до лікарських (Груздєв, 1972). Пізніше дослідники проводили спеціальні експерименти, під час яких радіонукліди штучно вносилися або в лісові насадження, або в лабораторних умовах – у спеціальному посуді, в яких вирощувалися ті чи інші рослини (Тихоміров, Алексахін, Федоров, 1972; Молчанова, Куликов, 1972), окремі з них також можна було віднести до лікарських. В той період у багатьох регіонах України були вивчені рівні радіоактивності різних видів рослин і територій, на яких вони зростали (Гродзинський, 1965). Проте цілеспрямованих досліджень з вивчення особливостей накопичення радіоактивних елементів у лікарських рослинах не проводилося. Дуже ретельні дослідження стосувалися встановлення основних закономірностей міграції радіонуклідів у різних типах грунтів як у природних умовах багатьох регіонів СРСР, так і у лабораторних – шляхом моделювання тих чи інших процесів (Клечковський, Цепіщева, 1956; Гулякін, Юдинцева, 1962; Тюрюканова, 1972;).

Після аварії на Чорнобильській АЕС відбулося значне радіоактивне забруднення лісів Полісся України, що призвело, в свою чергу, до збільшення рівнів вмісту радіонуклідів у лікарських рослинах. Заготівля дикорослої лікарської сировини було заборонена. В лісових екосистемах почали проводитися широкі радіоекологічні дослідження (Краснов, 1998; Щеглов,1999; Булавік, 1999), які охоплювали всі компоненти лісових екосистем. Лише невелика кількість досліджень була безпосередньо присвячена лікарським рослинам (Краснов та інші, 1995; Орлов та інші, 1995; Еліашевич, 1998). В публікаціях відмічаються деякі особливості накопичення радіонуклідів лікарськими рослинами у різних типах екосистем і певними видами рослин. В той же час значна частина проблем, що пов’язані з можливостями експлуатації ресурсів лікарських рослин, на територіях, забруднених радіонуклідами, залишилася поза увагою дослідників.

1. ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

У розділі наведена інформація щодо кліматичних та грунтових умов регіону досліджень, рельєфу; проаналізовано особливості розподілу лісів за типами умов місцезростання, описано найбільш поширені лісові рослини. Наведена інформація дозволяє більш конкретно підійти до вибору об’єкту досліджень, до підбору місць закладки дослідних ділянок, які б репрезентативно характеризували даний об’єкт.

1. ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА об’єкти ДОСЛІДЖЕНЬ

Враховуючи стан вивченості питання та поставлену мету досліджень, програма робіт включала:

-          вивчити особливості радіоактивного забруднення лісів і виявити сучасний розподіл радіонуклідів у грунтах;

-          встановити видові особливості накопичення радіонуклідів найбільш поширеними лікарськими рослинами в оптимальних умовах зростання та в межах їх екологічного ареалу;

-          вивчити закономірності міграції радіонуклідів в різних типах лісорослинних умов і видоспецифічні особливості накопичення ¹³⁷Cs лікарськими рослинами.

Дослідженнями були охоплені найбільш поширені лікарські рослини лісових екосистем Полісся України, які мають важливе експлуатаційне та лікарське значення. Вони проводилися на постійних і тимчасових пробних площах, які закладалися згідно існуючих нормативних документів. Всього закладено 30 постійних та 45 тимчасових пробних площ у лісових насадженнях Волинської, Житомирської та Рівненської областей. Відбір зразків грунту та лікарських рослин здійснювався за загальноприйнятою методикою (Інструкція, 1999). Загалом відібрано та проаналізовано 3500 зразків лікарської сировини та 3200 -грунту. Всі відібрані зразки висушувалися до повітряно сухого стану, подрібнювались і аналізувались на спектрометрі LP-4900В з напівпровідниковим детектором ДГДК-80ВЗ. Планування досліджень і обробка отриманих результатів здійснювалася з використанням методів математичної статистики. Результати досліджень оброблялися на персональних комп’ютерах з використанням пакетів прикладних програм EXCEL та STATISTIKA.

1. Особливості радіоактивного забруднення лісів і міграція радіонуклідів у лісових грунтах

Дослідження виявили значну мозаїчність радіоактивного забруднення територій на рівні областей, лісгоспів, лісових кварталів і таксаційних виділів. Варіабільність величини щільності радіоактивного забруднення грунту максимальна в Житомирській області та знижується з збільшенням відстані від джерела аварійних викидів. Повидільне обстеження лісових кварталів у Веледницькому лісництві Словечанського держлісгоспу, показало (квартал № 53, віднесений до зони 5,1-10 Кі/км²), що з 22 виділів два необхідно віднести до зони 5,1-7,0 Кі/км², сім- до зони 7,1-10 Кі/км², шість – до зони 10,1-15 Кі/км² і сім – до зони 15,1-30 Кі/км². Більш детальне обстеження даного кварталу за мережею 100х100 м з відбором 100 зразків грунту виявило коливання щільності його радіоактивного забруднення від 3,2 Кі/км² до 30,5 Кі/км² (рис.1). Дослідження показали, що при обстеженні лісового кварталу з метою визначення щільності його радіоактивного забруднення з точністю 10 % необхідно проаналізувати 20-30 зразків грунту, а з точністю 5 %- 40-50 зразків. Оскільки в регіоні здійснюється повидільне ведення лісового господарства, то це потребує більш детального обстеження лісів на частині площ. Повидільне обстеження лісів може бути проведене на територіях з рівнями щільності радіоактивного забруднення грунту понад 5 Кі/км².

Мозаїчність радіоактивного забруднення лісових площ впливає на мінливість вмісту ¹³⁷Cs у лікарських рослинах. Питома активність радіонукліду в ягодах чорниці, які є цінною лікарською сировиною, коливається в межах Житомирської області від 83 до 8177 Бк/кг, Рівненської – від 18 до 3010 Бк/кг, Волинської – від 54 до 726 Бк/кг. Спостерігається зменшення рівнів вмісту радіонуклідів у лікарських рослинах у зв’язку із збільшенням віддалі від Чорнобильської АЕС та у межах однієї області в залежності від щільності радіоактивного забруднення грунту. Подібні закономірності властиві й для інших видів лікарської рослинної сировини.