Лавний В.В. Особливості формування ясеневих насаджень Західного Лісостепу України

Краткое содержание

1. ЛІСІВНИЧО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО

  Наведено характеристику біологічних, екологічних та лісівничих особливостей ясена звичайного. Ясен дуже вимогливий до родючості грунту. Він найкраще росте на глибоких, добре аерованих та багатих на поживні речовини і основи грунтах (Гордієнко, 1965, 1971, 1976, 1992, 1995; Юркевич, Адерихо, 1973). Росте ясен на грунтах з досить широким діапазоном кислотності (рН = 5,1 - 9,0), однак оптимум знаходить при рН = 6,3 - 6,8 (Гордієнко, 1971).

У перші роки зростання ясен переносить значне затінення, але  з віком його потреба у світлі зростає і тому в цілому він вважається світлолюбною породою (Погребняк, 1968; Гордієнко, Корецький, Маурер, 1995; Свириденко, Швиденко, 1995).

Ясен звичайний є відносно теплолюбною породою. Він теплолюбніший за дуба звичайного (Харитонович, 1968). Найбільше ясен чутливий до пізніх весняних заморозків, особливо в молодому віці. У дуже холодні зими спостерігається обмерзання крон, особливо однорічних пагонів. Досить часто спостерігається пошкодження стовбурів морозобійними тріщинами. Це знижує життєдіяльність пошкоджених дерев і послаблює позиції ясена у конкурентній боротьбі з іншими, більш стійкими до низьких температур, породами.

Ясен формує потужну, сильно розгалужену кореневу систему з переважанням горизонтальних коренів. Характерною особливістю будови кореневої системи ясена є розміщення основної маси коренів у верхньому 35-40-сантиметровому шарі грунту (Гузь, 1996; Калінін, Гузь, Дебринюк, 1998).

Ясен звичайний не витримує тривалого затоплення водою, тому в заплавах рік він зростає на дещо підвищених місцях. При тривалому затопленні водою спостерігається пошкодження камбію дерев у прикореневій частині стовбура.

2. ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Наведено коротку характеристику географічного положення, геоморфології та ландшафтів, кліматичних умов, грунтів та гідрографії району досліджень.

Відповідно до мети дисертаційної роботи програма досліджень

передбачала:

1. Вивчення сучасного стану ясеневих насаджень Західного Лісостепу України;

2. Аналіз динаміки росту ясеневих насаджень в переважаючих типах лісорослинних умов (свіжа і волога діброви);

3.  Визначення продуктивності ясеневих деревостанів;

4. Порівняння росту ясена в умовах Західного Лісостепу України з аналогами в умовах південного заходу Німеччини і з даними інших авторів;

5. Встановлення просторових параметрів крон дерев ясена і особливостей формування горизонтальної та вертикальної структури ясеневих деревостанів;

6. Дослідження зв`язку параметрів крон з іншими лісівничо-таксаційними показниками дерев ясена звичайного;

7.  Вивчення ходу природного поновлення в ясеневих насадженнях Західного Лісостепу України;

8. Визначення оптимальної чисельності дерев ясена на одиниці площі для забезпечення бажаного цільового діаметра дерев у запланований вік головного рубання;

9. Розроблення програм управління ростом ясеневих деревостанів за товщиною стовбурів.

Пробні площі були закладені за загальноприйнятою в лісовій таксації і лісівництві методикою. Всього було закладено 26 пробних площ, з них чотири в умовах південного заходу Німеччини (лісництва м. Фрайбург і м. Кенцінген). Вік досліджуваних насаджень становить від 17 до 97 років. Дослідження проводились в переважаючих у Західному Лісостепу України типах лісорослинних умов – свіжих та вологих дібровах (D2, D3). Насадження на пробних площах мали різну зімкнутість намету з метою охоплення якомога ширшого спектру можливого розвитку крон дерев ясена.

При проведенні досліджень і розробці програм управління ростом ясеневих деревостанів за товщиною стовбурів було застосовано методику проф. Г.Шпікера (Spiecker, 1991).

3. ПОШИРЕННЯ ТА СТАН ЯСЕНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ

У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Станом на 1 січня 1996 р., за даними лісовпорядкування, ясеневі насадження займали у Західному Лісостепу площу 12573 га. Однак значна тіньовитривалість в перші роки життя і велика екологічна толерантність ясена дозволяють йому існувати як домішка в багатьох лісових асоціаціях. Особливо часто зустрічається ясен як домішка в дубових і грабових лісах.

Серед груп віку переважають середньовікові і  пристигаючі насадження, частка яких  становить близько 58 % площ ясеневих деревостанів. Найменшу площу займають стиглі і перестійні насадження - 2267 га (18 %). Вони зосереджені, в основному, в Ярмолинецькому держлісгоспі ДЛГО “Хмельницькліс” та в Кременецькому держлісгоспі і заповіднику “Медобори” ДЛГО "Тернопільліс".  

Багато насаджень ясена є перегущеними. Це призводить до ослаблення дерев в процесі внутрішньо- та міжвидової боротьби. В таких насадженнях зростає також небезпека сніго- та вітровалу. Густе стояння дерев веде до недостатнього розвитку крони і подальшого зниження приросту стовбурів за діаметром. Тому в ясеневих насадженнях важливе значення має своєчасне проведення доглядових рубань.

Значною проблемою ведення ясеневого господарства в Західному Лісостепу є поширення бактеріального раку ясена. Його збудником є бактерії Pseudomonas syringae subsp. savastanoi pv. Fraxini (Janse, 1981). Зараження дерева відбувається через рани на поверхні стовбура від градобою, морозобійних тріщин чи механічних пошкоджень; бактерії можуть також проникати через поранені листки. У старших насадженнях переносником бактеріального раку є малий ясеневий лубоїд (Hylesinus fraxini Panz.), який на своєму тілі переносить бактерії і, надгризаючи кору, сприяє проникненню їх всередину тканин. Ступінь зараженості дерев хворобою і їх всихання залежить більшою мірою від віку, ніж від умов місцезростання. Особливо сильно пошкоджуються молоді насадження. Бактеріальний рак ясена зустрічається також у насадженнях, які зростають в оптимальних для цієї породи лісорослинних умовах. Рак пошкоджує не тільки відстаючі пригноблені екземпляри, але й пануючі, добре розвинені дерева. Тривалість життя і стан заражених  дерев  залежать  від  їх  віку і  лісорослинних умов.  Молоді (до 15 р.) заражені дерева гинуть порівняно швидко, а дорослі живуть кілька десятків років. Цікаво, що бактеріальний рак найбільше поширений на Заході України. В країнах Центральної і Західної Європи ця хвороба рідко зустрічається.  Тому дуже актуальним завданням є закладання експериментальних культур із залученням ясена з найкращих, випробуваних європейських провінієнцій з метою виявлення стійких проти бактеріального раку генотипів.

4. ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ ЯСЕНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ

   Проаналізовано ріст деревостанів на пробних площах за діаметром стовбурів. Ріст дерев за товщиною стовбурів значною мірою залежить від конкурентної ситуації в насадженнях, тобто від інтенсивності і частоти проведення доглядових рубань у цих насадженнях.

 На відміну від більшості деревних порід, деревина ясена з широкими річними кільцями є бажаною, вона має кращі технологічні властивості (Вихров, 1953; Солдатов, 1961; Knorr, 1987; Oliver Villanueva, Becker, 1993 та ін.). Але при цьому важливе значення має рівномірність росту дерев за товщиною стовбурів. У дисертації для характеристики росту дерев за товщиною береться середній річний радіальний приріст дерев ясена на висоті 1,3 м. Він на пробних площах коливався від 2,20 до 3,23 мм. Його величина значною мірою залежить від конкурентної боротьби, інтенсивності і частоти проведення  доглядових рубань та інших факторів. Залежності величини радіального приросту від віку не виявлено.

   Основою для визначення діаметру крон була площа їх горизонтальних проекцій. Між  діаметром крон  та  діаметром  дерев  існує тісний  кореляційний зв`язок. Зі збільшенням діаметрів дерев діаметр їхніх крон лінійно зростає. Коефіцієнт кореляції становить 0,84. Кореляційне рівняння має такий вигляд:

Dкр = 0,69 + 0,122 D1,3                                                 (1)

 Згідно з дослідженнями проф. Г.Шпікера (Spiecker, 1991),  пригнічені дерева старшого віку при однаковому діаметрі мають менший діаметр крон, ніж пануючі дерева того ж діаметра молодшого віку. Тому до рівняння залежності між діаметром крон та діаметрами дерев нами включений ще вік. Отримано таке регресійне рівняння:

                                      Dкр = 1,16 + 0,168 D1,3 - 0,03 A                                                                 (2)                             

 Коефіцієнт детермінації становить 0,75. Дане рівняння дійсне для насаджень Західного Лісостепу за таких показників: вік - 17 - 97 років; діаметр - 4,0 - 80,6 см; бонітет Іа  - Іd.

Ясен в умовах Західного Лісостепу відзначається швидким ростом як у свіжих, так і вологих дібровах. Переважають Іb - Іc  класи бонітету. Ріст ясена в обох типах лісорослинних умов відбувається із спадаючою інтенсивністю і за загальнобонітетною шкалою з віком знижується на два-три класи бонітету.