Левченко В.В. Природне насіннєве лісопоновлення у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу

Краткое содержание

Розділ 1. Природно-історичні умови північної частини Правобережного Лісостепу. У розділі наведено географічне розташування, фізико-географічні умови та лісову рослинність північної частини Правобережного Лісостепу. Встановлено, що у цілому кліматичні і ґрунтово-гідрологічні умови регіону досліджень сприятливі для вирощування цінних деревних порід – дуба, ялини, ясена, клена, липи, берези та інших деревних порід і чагарників.

У розділі наведена характеристика умов зростання дубово-грабових яглицевих

лісів, як найбільш поширених у лісових масивах північної частини Правобережного Лісостепу. Наведено розподіл земель лісового фонду Київської області за адміністративними районами і лісофондоутримувачами. Проаналізовано розподіл вкритих лісом земель державних підприємств (ДП) Київського обласного управління лісового господарства за групами деревних порід, типами лісорослинних умов, класами бонітету і повнотами основних лісотвірних деревних порід та наведені основні таксаційні показники лісових насаджень.

Розділ 2. Програма, методологія, методика, об’єкти досліджень та обсяги виконаних робіт. Програмою досліджень природного насіннєвого поновлення лісу в свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу передбачалось вивчення етапів лісопоновлювального процесу, який починається з плодоношення дерев у насадженні і закінчується змиканням молодого деревостану.

Процес природного насіннєвого поновлення лісу вивчали в динаміці з урахуванням кількісних і якісних змін, які можна зрозуміти з діалектичних позицій.

Нині площа дібров у Київській області складає 44,7 тис. га, з них 41,0 тис. га (91,7 %) – свіжі діброви (D₂), які найбільш поширені в Білоцерківському – 13,9 тис. га (31,1 %), Богуславському – 20,7 тис. га (46,3 %) і Фастівському – 2,5 тис. га (5,6 %) державних підприємствах Київського обласного управління лісового господарства. Дослідження природного насіннєвого поновлення лісу проводили у пристиглих, стиглих і перестиглих дубових насадженнях та на їх зрубах у свіжих дібровах (D₂) вищезазначених державних лісогосподарських підприємств.

З цією метою було закладено 15 тимчасових пробних площ у дубових насадженнях та 46 облікових ділянок – на зрубах. Під наметом лісу відібрано 480 зразків лісової підстилки і опаду для встановлення їх параметрів. Вимірювання освітленості під наметом дубових насаджень проводилось на 145 тимчасових точках. Для визначення фізико-хімічних і агрохімічних властивостей сірих лісових ґрунтів у дубових насадженнях і на зрубах закладено 6 ґрунтових розрізів та відібрано 24 зразки ґрунту.

Тимчасові пробні площі і облікові ділянки закладали згідно із загальноприйнятими у лісовій таксації і лісівництві методиками. Лісотипологічні дослідження проводилися за методикою Д.В. Воробйова (1967). Тип лісорослинних умов вказували за П.С. Погребняком (1955).

Відбір і розподіл зразків лісової підстилки та опаду на фракції виконували за методиками І.І. Смольянінова (1969), М.П. Ремезова, П.С. Погребняка (1965).

Вимірювання освітленості у дубових насадженнях виконували за методиками В.А. Алексєєва (1967), М.І. Гордієнка, В.М. Маурера, С.Б. Ковалевського (2000).

Дослідження природного насіннєвого поновлення лісу виконували за методиками В.Г. Нестерова (1954), В.С. Наконечного (1973), Б.М. Прудова, В.А. Гущина (1987), А.В. Победінського (1966), В.Г. Атрохіна (1971), П.М. Мегалінського (1956), ВО ,,Укрдержліспроект” (2001).

Ґрунтові дослідження виконували за загальноприйнятими у ґрунтознавстві методиками.

Матеріали польових та камеральних досліджень оброблялися стандартними методиками, які застосовуються в математичній статистиці.

Розділ 3. Лісівничі особливості деревних порід у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу. Лісівничі особливості деревних порід обумовлюються їх біологією та екологією. Головними лісівничими особливостями, які безпосередньо впливають на природне насіннєве лісопоновлення є: розповсюдження насіння (дуб звичайний – за допомогою фауни; ясен звичайний, граб звичайний, клен гостролистий, клен польовий – за допомогою вітру), повторюваність насіннєвих років в умовах Лісостепу (дуб звичайний – через 3 - 5 років; ясен звичайний – через 2 - 3 роки; граб звичайний, клен гостролистий, клен польовий – через 1 - 2 роки; липа серцелиста – через 3 - 4 роки), відношення деревних порід до тепла (за шкалою П.С. Погребняка, 1968, починаючи з найбільш теплолюбної деревної породи – дуб звичайний, граб звичайний, клен гостролистий, клен польовий, ясен звичайний, липа серцелиста), відношення деревних порід до світла (за шкалою П.С. Погребняка, 1968, починаючи з найбільш світлолюбної деревної породи – ясен звичайний, дуб звичайний, клен гостролистий, клен польовий, липа серцелиста, граб звичайний), відношення деревних порід до багатства ґрунту (за шкалою П.С. Погребняка, 1968, у спадаючому порядку – ясен звичайний, клен польовий, граб звичайний, клен гостролистий, дуб звичайний).

Розділ 4. Етапи природного насіннєвого поновлення лісу. Природне поновлення – процес утворення нового покоління лісу природним шляхом. Воно може відбуватись двома способами – насіннєвим і вегетативним.

Молоде покоління лісу поновлюється з насіння у чотири етапи: плодоношення деревних порід у насадженні, проростання насіння і утворення сходів, виживання сходів і самосіву, адаптація і розвиток підросту.

Проблемам лісопоновлення в дібровах присвячені праці відомих лісоводів – А.Б. Жукова (1950), І.Д. Юркевича (1951), П.С. Погребняка (1955), П.М. Мегалінського (1956), В.Г. Нестерова (1961), К.Б. Лосицького (1963), А.А. Молчанова (1964), Д.Д. Лавриненка (1970), П.К. Солдатова (1976) та ін., які багато зробили для вивчення природи дібров, їх стану.

Відомо, що на очікуваний урожай жолудів дуба звичайного впливають біотичні і абіотичні фактори навколишнього середовища.

Встановлено, що дуже слабкі (1 бал) урожаї жолудів дуба звичайного спостерігаються у роки з інвазією жолудевої плодожерки, з наявністю пізньовесняних заморозків, з посушливою другою половиною літа, зі зниженням середньої температури повітря на 1,0 – 1,1 ^оС (7 – 8 %) та зі зменшенням кількості опадів на 15 – 129 мм (4 – 31 %) від відповідних величин стандартних кліматологічних норм за вегетаційний період. Слабкі (2 бали) урожаї жолудів дуба спостерігаються у роки з інвазією жолудевої плодожерки, з наявністю пізньовесняних заморозків, з посушливою другою половиною літа, зі зниженням середньої температури повітря на 0,5 – 1,0 ^оС (4 – 7 %) та зі зменшенням кількості опадів на 5 – 71 мм (1 – 18 %) від відповідних величин стандартних кліматологічних норм за вегетаційний період. Середні (3 бали) урожаї жолудів дуба звичайного спостерігаються за умови рівності або перевищення середньої температури повітря на 0,5 ^оС (6 %) та перевищення кількості опадів на 24 – 164 мм (6 – 43 %) за відповідні величини стандартних кліматологічних норм вегетаційного періоду. Добрий (4 бали) урожай жолудів дуба звичайного спостерігався лише у 2001 році, для якого характерне перевищення середньої температури повітря на 1,0 – 1,1 ^оС (7 – 8 %) та рівність або перевищення на 23 мм (6 %) кількості опадів за відповідні величини стандартних кліматологічних норм вегетаційного періоду (рис. 1).