Хромов О.Ф. Рекреаційне лісокористування в заповідних лісах Південного берега Криму : Хромов О.Ф. Рекреационное лесопользование в заказных лесах Южного берега Крыма

Краткое содержание

1. Стан питання

            Термін "рекреація" означає відпочинок і відновлення сил людини, витрачених у процесі праці. При цьому таке проведення часу називають "рекреаційною діяльністю", а процес взаємодії людини і середовища відпочинку, представленої лісовими насадженнями - "рекреаційним використанням". При відпочинку природне середовище впливає, як правило, на людину сприятливо, а вона у переважній більшості випадків на довкілля - стабільно негативно (Рисiн Л.П., 1983; Колесников Б.П., 1980; Таран I.В., 1985; Меллума А.I., 1988). У результаті практично будь-якого виду рекреаційної діяльності в лісі ущільнюється ґрунт, порушується чи припиняється природне поновлення деревних і чагарникових порід, руйнуються існуючі консортивнi зв'язки (Казанська Н.С., Каламкарова О.А, 1970; Казанська Н.С., 1972; Полякова Г.А., 1979; Поляков О. Ф., 1980; Лагановський I.П., Коваль А.А., Приступа Г.К., 1986). Особливо сильного впливу зазнає при рекреаційній діяльності підстилка лісових насаджень (Хайретдинов А.Ф., Хамзiн М.Ф., 1982; Бондарук Г.В., 1986). За умови масового збору лікарських і красиво квітучих рослин, рубання дерев і чагарників, розведення багать, забруднення території побутовими відходами існує реальна загроза повної деградації лісових біогеоценозів (Бондарук Г.В., 1988; Позивайло Ю.Н., 1988; Поляков О.Ф., 1988).

            Одночасно зростає техногенне забруднення відпрацьованими газами автомобільних двигунів на деревно-чагарникову рослинність, що росте уздовж автодоріг і біля стоянок автомобілів. Ця проблема ще не знайшла свого остаточного розв’язання (Татаринов С.Б. та інш., 1981; Молчанов Є.Ф., Ругузов I.А., 1982; Забросаєв Н.С., 1983).

            Основними руйнiвними факторами лісових біогеоценозів, є: витоптування ґрунту з одночасним руйнуванням підстилки та знищенням трав’яного вкриття; пошкодження деревних і чагарникових порід, пiдросту; нерегульований збір лікарських і декоративних рослин, плодів і насіння; техногенне забруднення природного середовища; лісові пожежі, самовільні рубки тощо.

            Передбачається, що частина заповідних територій у будь-якому випадку буде використовуватися для рекреаційних цілей. Тому рекреаційний процес у таких лісах необхідно організовувати, виходячи з  природоохоронних і тільки потім - рекреаційних міркувань (Реймерс Н.Ф., Штильмарк Ф.Р., 1978). Тому була запропонована відповідна система господарювання в лісах, названа рекреаційним (урбанiзованим) лісівництвом, що враховує особливу специфіку лісів: міських, курортних, рекреаційних тощо. Суть її полягає в тому, щоб спеціальними заходами реконструкції існуючих насаджень сформувати насадження з оптимальною  для рекреаційної діяльності структурою. За цих умов вони будуть охоче відвідуватися відпочиваючими, але при цьому слабко деградувати і зберігати здатність до самовідновлення (Колесников Б.П., 1969, 1980). Тому актуальним є проведення досліджень з визначення ступеня впливу різних видів рекреаційної діяльності на основні компоненти лісових біогеоценозів, уточнення можливих шляхів їх відновлення, визначення сукупності методів (прийомів), що можуть скласти основу  оптимiзованої технології рекреаційного лiсокористування. Для ЯГЛПЗ важливим є розроблення заходів щодо організації регульованого лiсокористування  і визначення його економічної ефективності.

2. Програма, методика, характеристика об'єкта досліджень  і обсяг виконаних робіт

            Програмою досліджень передбачалося:

            - дослідити вплив рекреаційної діяльності в заповідних лісах на стан ґрунтового покриву, трав'янисту рослинність, природне поновлення дерев і чагарників, засмічення території;

            - проаналізувати вплив неорганізованої й організованої рекреаційної діяльності на дотримання режиму заповідності і виявити структуру необхідних для рекреантів послуг;

            - визначити величини допустимих рекреаційних навантажень для окремих типів лісу і рекреаційної ємності заповідних лісів ПБК;

            - розробити способи регулювання звичайної і добувної  рекреаційної діяльності, а також вдосконалити принципи організації території заповідних лісів;

            - узагальнити досвід відтворення лісових біогеоценозів на заповідних територіях, уточнити сукупність прийомів оптимiзованої технології рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах та визначити її економічну ефективність.

            Досліджувалися заповідні ліси ПБК. Загальна площа цих лісів складає 48.1 тис. га, з них 33.4 тис. га перебувають у користуванні Кримського природного заповідника (КПЗ), 14.5 тис. га належать Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику і 0.2 тис. га - заповіднику "Мис Мартьян". Велика частина лісів КПЗ розташована в центральній частині гірського Криму і тільки 4.5 тис. га насаджень знаходяться на ПБК. Зона активної рекреаційної діяльності охоплює територію ЯГЛПЗ в складі 4 лісництв: Алупкінського, Гурзуфського, Лiвадiйського та Оползнівського. Приблизно 75% площі займають хвойні і широколистяні ліси субсередземноморського типу, іншу - гірсько-степові лучні і томiлярнi угрупування. Територія заповідника віднесена до південного округу гірського Криму і кримського нагір'я. Тут виділено 37 типів лісу, включаючи 35 основних і 2 - похідних.

            Вплив рекреаційної діяльності на стан лісових біогеоценозів вивчали на 5 стаціонарах ("Ай-Петрі", "Долосси", "Тюзлер", "Хоста-Баш", "Учан-Су"). На кожному з них спостерігали за змінами стану поверхні ґрунту, засміченості місцевості побутовим сміттям, динамікою проективного покриття трав'янистої рослинності, ходом природного поновлення деревних і чагарникових порід і станом дерев у залежності від ступеню пошкодження крони, стовбура, комлевої частини та кореневої системи (П`ятницький С.С., 1959; Поляков О.Ф. та ін., 1977).

            Динаміка відвідуваності рекреаційних ділянок і  структура "рекреаційного попиту", тобто перелік послуг, що забезпечує комфортність відпочинку на природі, уточнювалася анкетним методом (Хромов О.Ф., 1998) на підставі аналізу 350 спеціальних анкет. Інтенсивність відвідування вивчалася на 11 рекреаційних ділянках, при цьому було зафіксовано 195.4 тис. осіб.

Вплив техногенного забруднення на стан сосни вивчався шляхом аналізу радіального приросту. Він визначався на кернах деревини, відібраних з модельних дерев і проаналізованих за методикою Т.Т.Бітвінскаса (1974).

            Проведено інвентаризацію генетико-селекційного фонду хвойних порід заповідника на загальній площі 86.2 га, а також лісових культур, створених різними способами у різних умовах мiсцезростання, на площі біля 20 га.

Природна родючість гірсько-лучного ґрунту і його фізичні властивості  у районі стаціонару "Ай-Петрі" вивчались за результатами аналізу 115 ґрунтових зразків, узятих з 7 ґрунтових розрізів (Долгов С.I., 1966).

            Допустимі рекреаційні навантаження встановлено для двох типів лісу методом штучного дощування (Поляков О.Ф., Савич Є.I., 1985).

            Вплив неорганізованої й організованої рекреаційної діяльності на традиційні лiсопорушення (пожежі, рубання і т.д.) аналізувався за останні 20 років на підставі фондових матеріалів ЯГЛПЗ.

Проаналізовано фінансову діяльність ЯГЛПЗ за останні  роки і показано економічну ефективність рекреаційного користування в заповідних лісах.

            Результати польових та камеральних досліджень оброблені методами математичної статистики (Доспехов Б.А., 1979) з використанням прикладного комп’ютерного пакету “Excel”.

3. Дигресія лісових біогеоценозів заповідних лісів ПБК під впливом стабільних рекреаційних навантажень

            Багаторічними дослідженнями встановлено, що з 1977 по 2003 рр. на трьох із п’яти стаціонарів спостерігається скорочення під впливом рекреаційних навантажень площі неушкодженого ґрунтового покриву. Особливо сильні ушкодження відмічено на стаціонарі "Ай-Петрі" (до 70%), що пов’язано з різким збільшенням кількості рекреантiв (до 65 тис. чоловік у рік). Практично ця територія Ай-Петринської яйли інтенсивно використовується в рекреаційних цілях протягом всього  року. У той же час такі рекреаційні навантаження істотно не вплинули на водно-фізичні та хімічні властивості гірсько-лучного ґрунту (гігроскопічна волога, кислотність, вміст азоту, фосфору, калію). Навіть при  сильному порушенні ґрунтового покриву є всі передумови для відновлення лісових біоценозів.

            Значні ушкодження ґрунтового покриву виявляються на першому і третьому трансектах стаціонару "Тюзлер", що зазнають активного рекреаційного впливу у літній період.

            На стаціонарі "Учан-Су" уже на другий рік після закладки площа неушкодженого ґрунтового покриву скоротилася до 62%.

            Динаміка природного поновлення деревних порід є добре вираженою лише на стаціонарах "Хаста-Баш" і "Долосси". Кількість самосіву на першому коливається від 29.1 до 30.8, а на другому- від 26.4 до 20.2 тис. шт. на 1 га, що безпосередньо пов’язано з різним рівнем рекреацiйних навантажень. У той же час, на стаціонарах "Ай-Петрі" і "Учан-Су", де відзначається активна рекреаційна діяльність, що викликає сильні ушкодження ґрунтового покриву і його ущільнення, природне поновлення вiдсутнє.

            Проективне вкриття трав’яного вкриття на досліджених стаціонарах ("Долосси", "Хаста-Баш", "Учан-Су") коливається від 25 до 65.7%. З’ясовано, що після різкого зменшення кількості відпочиваючих з 1989 р. в районі санаторію "Долосси" трав'яниста рослинність почала активно відновлюватися і її проективне покриття досягло у 1996 р. уже 66%. На двох інших стаціонарах під впливом стабільних і нерегульованих рекреаційних навантажень травостій не встигає повністю відновитися (проективне вкриття складає лише 29 - 31%).

            Аналіз стану дерев показав, що максимальна кількість пошкоджених дерев була зафіксована в 1978 році (30%) на стаціонарі "Ай-Петрі" до введення в експлуатацію канатної дороги, коли багато туристів були змушені ночувати в лісі. Тим часом на стаціонарі "Тюзлер", де активізувалась діяльність бази відпочинку, відзначено масові ушкодження дерев, що ростуть біля пікнікових галявин (від 16.4 до 38.2%). Особливо багато таких дерев (до 64.9%) зафіксовано  на стаціонарі "Учан-Су", поблизу якого зупиняються групи туристів. Динаміку нагромадження побутового сміття аналізували на всіх стаціонарах. Найбільша засміченість території (від 14.1 до 86.5м²/га) була зафіксована на стаціонарі "Ай-Петрі". Це пов'язано  з утвореним торговим комплексом з обслуговування пасажирів канатної дороги.

            На двох інших стаціонарах ("Хаста-Баш" і "Учан-Су") побутових відходів майже не виявлено, що обумовлено відсутністю тут пікнікового відпочинку. Аналогічний стан спостерігається й у насадженнях, що прилягають до території відомчих здравниць (стаціонари "Тюзлер" і "Долосси"), де  його утилізують відповідні служби. Дослідження доводять, що проблема засміченості території лісів виникає в більшості випадків тільки з організаційних і суб’єктивних причин.