Івашинюта С.В. Сучасний стан лісів зеленої зони м.Рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій : Ивашинюта С.В. Современное состояние лесов зеленой зоны м. Ровно и мероприятия по усилению их еколого-защитных функций

Краткое содержание

Проаналізовано й узагальнено матеріали, які характеризують аеротехногенне забруднення як фактор загрози нормальному існуванню лісів (Цветков, 2002; Голу­бець, 2005),, у т.ч. (Кулагин, 1974; Илькун, 1978; Гудериан, 1979; Cartner, 1981; Ruskova, 1982; Николаевский, 1983; Пастернак, Ворон, 1994; Михайлова, 1997; Chiwa 2002; Шелухо, 2003; Менщиков, 2004); зниження приросту і продуктивності деревостану як інтегрального показника його техногенних змін (Ворон, 1974; Вайчис, 1984; Ярмишко, 1997). Проаналізовано стійкість дерево­станів до несприят­ливих антропогенних чинників (Sharms, 1976; Гудериан, 1979; Карпенко, 1981; Мартынюк, 1983; Swieboda, 1985; Сергейчик, 2001; Никонов 2004).

Впливу рекреації та особливостям росту і розвитку лісової рослинності, змі­нам властивостей природних компонентів лісових екосистем (деревостану, ґрунтів, надґрунтового покриву тощо) присвячено численні публікації (Зеликов, 1961; Будрюнас, 1971; Жижин, 1975; Зеленский и др., 1976; Кучерявый, 1981; Бондарук, 2004), де детально описано загальні механізми антропогенної трансфор­мації різних типів лісових екосистем і їх складових, зміни біологічної стійкості окремих видів рослин, їхні еколого-морфологічні характеристики, у тому числі й ті, що впливають на стійкість до чинників аеротехногенного забруднення та рекреації.

Необхідний диференційований підхід до визначення стійкості лісових екосис­тем на різних рівнях їх організації, оцінки наслідків різних видів антропо­генного впливу з урахуванням лісотипологічних умов. Це є важливим для раціонального використання лісових ресурсів, діагностики стану лісів і впровадження системи лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення їхньої стійкості.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА, ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТА ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ

Для вивчення впливу окремих чинників на ліси використано методи сис­темного, ретроспективного аналізу, порівняльної екології, а також – прийняті у лісів­ництві, лісовій таксації, дендрохронології, геоботаніці та ґрунтознавстві.

Антропотехногенний вплив на лісові екосистеми вивчали шляхом закладання екологічних рядів за ступенем збільшення навантажень. Так, у техногенній зоні РВАТ “Азот” дослідження проведено на 25 постійних пробних площах (ППП), закладених ще в 1982–1987 рр., які складали три екологічні ряди за рівнем наванта­ження та розміщені на відстані від 4 до 25 км від підпри­ємства. Трансформацію лісів у техногенній зоні РВАТ “Волиньцемент” вивчали на 5 тимчасових пробних площах (ТПП). Дослідження рекреагенних змін сосняків проведено на 6 ППП з різним ступенем рекреаційного навантаження в урочищі Бичаль (Любомирське лісництво ДП “Рівненське ЛГ”), що розміщене на відстані понад 20 км від РВАТ “Азот” і РВАТ “Волиньцемент”, де вплив забруднення був практично відсутній. Ґрунти дерново-підзолисті. Тип лісорослинних умов – свіжий складний субір (С₂).

Пробні площі закладали згідно з загальноприйнятими у лісівництві та лісовій таксації методиками. Стан дерев і насаджень оцінювали згідно з “Санітарними правилами в лісах України” (1995) з урахуванням методичних положень для сосни звичайної, розроблених лабораторією екології УкрНДІЛГА (1987). стан деревостану оцінювали за індексом санітарного стану (ІС). Проби снігу відбирали стандартним снігоміром (Василенко, Назаров, Фридман, 1985). Хімічний аналіз снігу здійснювали відповідно до “Руководства по контролю загрязнения атмосферы” (1979).

Ґрунти вивчали за Д. В. Воробйовим (1967), описували за Н. К. Крупським та ін. (1979), властивості ґрунтів – за загальноприйнятими у ґрунтознавстві методи­ками: фізичні – за (Вадюнина, 1986), а хімічні – за (Аринушкина, 1970). Транс­фор­мацію ґрунтів вивчали за методичними підходами екологічного моніторингу (Гришина та ін., 1991). Вміст важких металів у ґрунті визначали рентген-флуорес­центним методом на рентген-спектрометричному устаткуванні (УРС). Результати аналізували за геохімічними показниками (Сает, Ревич, Янич та ін., 1990).

при дослідженні впливу рекреаційних навантажень на лісові екосистеми на видовому рівні особливу увагу приділено лісоутворювальним породам. Стадії ре­креаційної дигресії визначали за “Нормативно-справочными материалами для таксации лесов Украины и Молдавии” (1987).

Вплив рекреаційних навантажень на біорізноманіття живого надґрун­тового покриву соснових екосистем проаналізовано шляхом загального геоботанічного опису за методом Д. В. Воробйова (1967). Біорізноманіття надґрунтового покриву оцінювали за індексом Шеннона-Уівера (Одум, 1986).

динаміку радіального приросту сосняків досліджували методами дендро­клі­матології (Битвинскас, 1974) та дендроекології (Cook, 1981): в умовах аеротехно­ген­ного впливу РВАТ “Азот” – на 11 ППП західного та північно-східного екорядів, а в зоні рекреаційного навантаження – на 5 ппп різного ступеня рекреаційної дигресії. Статистичну обробку отриманих даних проведено за стандартними мето­ди­ка­ми (Лакин, 1980; Доспехов, 1985) із використанням прикладних комп'ютерних програм.

ЛІСИ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ м. РІВНЕ ТА ФАКТОРИ, ЩО ЛІМІТУЮТЬ

ЇХ РОЗВИТОК

площа лісів зеленої зони м. Рівне (ЛЗЗР) становить майже 31 тис. га, в т. ч. лісопаркова частина – 6, лісогосподарська – 25 тис. га. загальна площа ЛЗЗР відповідає чинним нормативам, а площа лісопаркової частини навіть перевищує їх. До зеленої зони входять ліси ДП “Рівненське ЛГ” (26,2 %) і “Клеванське ЛГ” (73,8 %) Рівненського обласного управління лісового господарства. Вони належать до двох фізико-географічних областей – Волинського Полісся та Волинської височини. в цілому природні умови є сприятливими для розвитку рослинності, але в окремі роки посухи негативно впливали на неї.

Серед біотичних чинників на ліси впливають шкідливі комахи та збудники хвороб, видовий склад яких у період з 1960 до 2003 рр. був доволі широкий. Серед хвороб лісу постійно активними були коренева губка та опеньок осінній.