Інституційна база механізму державних закупівель послуг

Краткое содержание

Згідно зі загальноприйнятими підходами до визначення інституційної бази, під нею розуміють сукупність інститутів, які забезпечують належне безперебійне функціонування певної системи чи механізму на основі легітимно встановлених правил, прийомів і важелів впливу. Враховуючи це, механізм державних закупівель послуг можна розглядати як взаємоузгоджену дію елементів щодо забезпечення дієвості й належного безперебійного його функціонування, які, в свою чергу, є складовими інституційної та інструментальної баз (див. додаток Б).

При розгляді інституційної бази механізму державних закупівель доцільне проведення секторального аналізу з метою визначення ролі та місця тих секторів, які беруть безпосередню або опосередковану участь у процесі закупівлі послуг за державні кошти. Доцільність застосування секторального аналізу пов’язана з можливістю з’ясування на принципах системного підходу причинно-наслідкових зв’язків сукупності інституційних зв’язків економічної системи в рамках державних закупівель послуг (див. рис.1.3).

Сектор домашнього господарства об’єднує особисті допоміжні господарства громадян, індивідуальну трудову діяльність та селянські (фермерські) господарства. Оскільки Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” відносить до учасників процедури закупівлі будь-якого суб’єкта господарювання – фізичну особу, котра підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію, то учасником торгів (виконавцем послуг) може бути будь-яка фізична особа, котра здійснює діяльність із виробництва, реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг.