СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТОМ ПРОДУКЦІЇ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ : СТРАТЕГИЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ ЭКСПОРТОМ ПРОДУКЦИИ ВОЕННОГО НАЗНАЧЕНИЯ И ДВОЙНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА

Краткое содержание

У вступі дано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрун­товано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено задачу, об'єкт, предмет і методи дослідження, охарактеризовано його наукову новизну та практичне значення, наведено дані щодо апробації одержаних результатів.

У розділі І “Проблема забезпечення національних економічних інтересів у сфері військово-технічного співробітництва” дослідження питання визначення поняття “військово-технічне співробітництво” (ВТС) виконано на основі вивчення та наукового обґрунтування сутнісних аспектів цієї категорії та осмислення геополітичних, соціально-економічних і воєнних реалій. У розділі визначено, що військово-технічне співробітництво, яке включає спільні з іноземними партнерами розробки нових зразків озброєння та військової техніки, реалізацію продукції та послуг військового та подвій­ного призначення, є однією з головних складових військово-економічної без­пеки держави, оскільки забезпечує надходження іноземної валюти, зменшує вартість закупівель для внутрішніх потреб за рахунок економії на серійності виробництва, підтримує зайнятість робочої сили та інфраструктуру оборон­ної галузі, використовує військове виробництво як каталізатор економічного та науково-технічного розвитку країни.

Захист національних інтересів в економічній сфері, а саме, збереження спроможності країни задовольняти у довгостроковому режимі потреби суспільства і держави, генерувати інноваційні зрушення в економіці з метою забезпечення сталого економічного розвитку, можливості протистояти зовнішньоекономічним загрозам та повністю використовувати національні конкурентні переваги у міжнародному поділі праці, є однією з головних складових національної безпеки.

Розвиток процесу макростабілізації багато в чому залежить від зростання зовнішньоторговельного боргу та ефективності зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля є не тільки своєрідним барометром стану народного господарства, а й сама активно впливає на виробництво і споживання продукції, на кон’юнктуру внутрішнього ринку.