ОРГАНИЗАЦИОННО-ТЕХНИЧЕСКИЕ МЕРОПРИЯТИЯ ПРИ ПОЖАРЕ НА СТАНЦИИ НЕЙТРАЛИЗАЦИИ КОМПОНЕНТОВ РАКЕТНОГО ТОПЛИВА

Краткое содержание

У першому розділі надано аналіз методів побудови оперативно-тактичних схем гасіння пожежі. Показано, що на теперішній час відсутні універсальні методики, які б охоплювали весь спектр оперативно-технічних заходів, необхідних під час гасіння пожежі на об'єктах з високою вірогідністю забруднення токсичними речовинами. Частина робіт, присвячених цій проблемі, надає лише загальні рекомендації щодо гасіння пожежі, в іншій частині розглядаються приватні питання. Все це не дає змоги застосувати загальновідомі підходи і схеми стосовно такого специфічного об'єкта, як станція нейтралізації компонентів ракетних палив (КРП).

Проте оптимальні схеми подачі вогнегасних засобів достатньо повно розглянуті в роботах Підгрушного А.В., Громовенко О.Л., Брушлинського Н.Н., Глуховенко Ю.М. та інш. Це дозволяє в подальшому використати та модернізувати запропоновані графічні методи для визначення раціональних маршрутів прямування пожежних підрозділів і прокладки рукавних ліній.

Під час гасіння пожежі на станції нейтралізації підрозділами з ліквідації горіння необхідно здійснити низку заходів, які умовно можна поділити на дві групи. До першої групи відносяться заходи, що застосовуються під час гасіння звичайної пожежі (розвідка пожежі, оцінка та прогнозування обстановки, вибір засобів, заходів та прийомів гасіння і т.п.). Друга група заходів, пов'язаних з гасінням пожежі в умовах можливого токсичного забруднення, передбачає визначення форми і розмірів забрудненої зони, оцінку вірогідності попадання в зону пожежі комунікацій і ємностей з токсичними речовинами, вибір раціональних маршрутів розгортання сил пожежно-аварійних підрозділів, вибір засобів захисту особового складу і т.і.

Для вирішення питань другої групи є необхідним визначення номенклатури і концентрації забруднюючих речовин при пожежі на станції нейтралізації, а також розмірів та конфігурації зони розповсюдження токсичних речовин в приземному шарі атмосфери при пожежі.

Достовірні дані щодо номенклатури та концентрації забруднюючих речовин, що виділяються під час пожежі, можуть бути одержані лише експериментальним шляхом. Але відомі методики визначення вмісту гептилу та його похідних у викидах не відповідають вимогам ГОСТ щодо точності та чутливості.

Встановлено також, що методики розрахунків розсіяння токсичних викидів в атмосфері розроблені або лише для однієї (так званої небезпечної) швидкості вітру, або для висотних джерел викидів (труби підприємств) і не можуть бути використані для оцінки розповсюдження токсичних речовин під час пожежі на станції нейтралізації.

За результатами аналізу літературних джерел сформульовано основні напрями досліджень.

У другому розділі запропоновано метод експериментального визначення вмісту несиметричного диметилгідразіну та нітродиметиламіну у викидах під час пожежі. Сутність методу полягає в тому, що несиметричний диметилгідразин (НДМГ) або нітрозодиметиламін (НДМА)  разом з іншими речовинами вилучають з проби, за допомогою сорбенту підвищують концентрацію НДМГ в проміжному розчині, з використанням реагенту одержують забарвлені розчини НДМГ, а для проведення безпосередніх вимірів вмісту НДМГ в пробі використовують рідинний хроматограф.

Проведено моделювання процесів горіння продуктів нейтралізації з використанням агрегатів допалу – штатних 11Г426, 11Г427, 15Г94 та агрегатів АНДЕРСЕН 2000, що були передані Україні США, як технічна допомога. Експерименти проводилися на станції нейтралізації ДКБ "Південне" та у військових частинах 33883 і А 3516.

Під час проведення експериментів вихідні параметри задавалися у широкому діапазоні, змінювалися токсичні речовини, що підлягали нейтралізації, та їх концентрації у розчинах, що дозволило визначити номенклатуру токсичних речовин у викидах для різних варіантів пожежі.

Відбір проб з наступним визначенням номенклатури і концентрації токсичних речовин проводився як безпосередньо в зоні горіння, так і на відстані 15, 50 і 100 м, а також на межі санітарно-захисної зони.